Справа №  4/0301/179/11

Провадження №10/0390/381/11 Головуючий у 1 інстанції:Пікула Н.В.

Категорія:запобіжний захід      Доповідач: Матвієнко Н. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

06 грудня 2011 року           місто Луцьк  

          Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

          головуючого - судді  Матвієнко Н.В.     Н В

суддів -  Лозовського А.О., Пазюка О.С.       

 з участю прокурора – Приймачка В.В.

  обвинуваченого – ОСОБА_1,

   захисника – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луцьку апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді подання судом першої інстанції, на постанову Володимир-Волинського міського суду від 25 листопада 2011 року щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, працюючого муляром  ВАТ «Західвійськбуд», раніше несудимого,     

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою суду відмовлено у задоволенні подання слідчого СВ Володимир-Волинського МВ УМВС України у Волинській області про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо ОСОБА_1, який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, та обрано щодо нього запобіжний захід – підписку про невиїзд.

В апеляції прокурор просить постанову суду першої інстанції скасувати та направити подання на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що суд, в порушення вимог постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 25 квітня 2003 року «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» при обранні щодо підозрюваного запобіжного заходу врахував визнання останнім вини, однак залишив поза увагою тяжкість вчиненого ОСОБА_1 злочину і його стійку направленість на скоєння злочинів, про що, на думку прокурора, свідчить вчинення злочинів в тривалий проміжок часу. Окрім того, судом у мотивувальній частині постанови необґрунтовано обрання щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу підписки про невиїзд, а у її резолютивній частині не наведено перелік обов’язків, які у зв’язку з цим покладаються на підозрюваного. Також суд безпідставно послався на ті обставини, що ОСОБА_1 раніше не судимий і на обліку з приводу вживання наркотичних засобів не перебуває, оскільки у матеріалах кримінальної справи та подання відсутні довідка ВІТ УМВС України Волинської області та довідка лікаря-нарколога за місцем проживання підозрюваного.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію з викладених у ній мотивів, обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, які заперечили апеляцію, пояснення слідчого, колегія суддів вважає, що апеляція до задоволення не підлягає з таких підстав.

Взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв’язку з чим обирається за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 149 КПК України, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов’язків, що випливають із ч. 2 ст. 148 КПК України, і його належної поведінки.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого умисного злочину, однак, він має постійне місце проживання, раніше несудимий, працює, визнав свою вину, зобов’язався з’являтися на виклики слідчого та суду і виконувати покладені на нього процесуальні обов’язки.

Достатні дані, які б свідчили про те, що обвинувачений, перебуваючи на волі, буде ухилятися від слідства й суду, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність у матеріалах справи відсутні.  

Крім того, слідчий в судовому засіданні пояснив, що обвинувачений після звільнення з-під варти умов підписки про невиїзд не порушує та слідству не перешкоджає.

Не є безумовною та достатньою підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1

Та обставина, що у резолютивній частині постанови суду не наведений перелік обов’язків, які покладаються на обвинуваченого у зв’язку обранням відносно нього підписки про невиїзд, не є підставою для скасування постанови суду. У матеріалах подання є відібрана у ОСОБА_1 підписка про невиїзд, яка містить перелік обов’язків, що у зв’язку з цим покладаються на нього.

Щодо посилання прокурора на те, що суд, врахувавши визнання ОСОБА_1 вини, у своїй постанові вдався до оцінки показань підозрюваного, то колегія суддів вважає їх безпідставними. Зміст оскаржуваної постанови свідчить, що будь-якої оцінки показанням ОСОБА_1 суд не давав, а лише зазначив, що підозрюваний визнав свою вину у вчиненому злочині, написав явки з повинною та повідомив про обставини придбання ним наркотичного засобу.

Інші доводи апелянта, з огляду на вищевикладене, не спростовують правильність висновків суду про обрання щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд.

З урахуванням зазначених обставин, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про відмову у задоволенні подання у вигляді взяття під варту щодо ОСОБА_1 та вважає, що обраний судом запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого на час досудового слідства.

Постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування та задоволення апеляції прокурора відсутні.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 362,382 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області, -

У Х В А Л И Л А :

          Апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді подання судом першої інстанції, залишити без задоволення, а постанову Володимир-Волинського міського суду від 25 листопада 2011 року щодо ОСОБА_1 – без зміни.   

Головуючий                     

Судді