Справа № 2-5475/11 Головуючий у 1 інстанції:Олексюк А.В.

Провадження № 22-ц/0390/1876/11

Категорія:48      Доповідач: Свистун О. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

30 листопада 2011 року          місто Луцьк  

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді  Свистун О В

суддів -  Осіпука В.В., Овсієнка А.А.,

при секретарі          Кузьмич І.П.,

з участю:          позивача ОСОБА_1,            

          відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини

за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду від 05 жовтня 2011 року, -

                                          В С Т А Н О В И Л А :

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить скасувати  рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення його вимог, зменшивши розмір аліментів до 300 грн., оскільки вважає, що суд не повно з’ясував всі обставини, які мають значення для справи.

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 05 жовтня 2011 року в задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини – відмовлено.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав із наведених у ній підстав і просить скаргу задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 апеляційну скаргу заперечила, просить рішення суду залишити без змін, оскільки ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду від 18 жовтня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі 500 грн. Позивач ОСОБА_1 подав в суд позов та просив змінити розмір аліментів і стягувати аліменти в розмірі ј частини із всіх видів заробітку, але не менше 30 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Тобто, позивач просив змінити спосіб стягнення аліментів, а не зменшити аліменти.

Заслухавши суддю–доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Луцького міськрайонного суду від 18 жовтня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі 500 грн.

Згідно довідки № 8 від 12.07.2011 року, виданої ПП «Млинів Трейд», вбачається, що ОСОБА_1 працює підсобником робітника у ПП «Млинів Трейд» та отримує заробітну плату.

Судом першої інстанції встановлено, що станом на 01.05.2011 року за ОСОБА_1 рахується заборгованість по сплаті аліментів в сумі 3 783 грн. 90 коп.

Крім того, в судовому засіданні позивач просив стягувати з нього ј частину його заробітку, оскільки він не має змоги сплачувати аліменти в розмірі 500 грн. так як хворіє, на його утриманні є дружина, дочка дружини та батьки пенсійного віку дружини (а.с. 6).

Відповідно до ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Отже, за позовом платника або одержувача аліментів розмір присуджених аліментів може бути зменшено або збільшено.

Однак, позивач, платник аліментів, звернувся в суд із позовом про зміну способу сплати аліментів, а не зменшення їх розміру. Тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що в задоволені позову слід відмовити.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким стягувати з нього аліменти в розмірі 300 грн. щомісячно.

Проте, апеляційний суд відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. А з матеріалів справи вбачається, що в суді першої інстанції розглядалася вимога позивача про зменшення розміру аліментів з 500 грн. на ј частину заробітку платника аліментів. Отже, вимога про зменшення розміру аліментів до 300 грн. предметом розгляду в суді першої інстанції не була.

Таким чином, зазначена в апеляційній скарзі вимога позивача не може бути розглянута, оскільки не передбачена нормам матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду.          Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

          Керуючись ст.ст. 307, 308, 315, 317, 319, 218 ЦПК України, колегія суддів

                                                          У Х В А Л И Л А :

          Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відхилити.

          Рішення  Луцького міськрайонного суду від 05 жовтня 2011 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий          

Судді