Справа № 2-3558/11 Головуючий у 1 інстанції:Пушкарчук В.П.

Провадження № 22-ц/0390/1921/11

Категорія:39      Доповідач: Свистун О. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

25 листопада 2011 року          місто Луцьк  

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді  Свистун О В

суддів -  Овсієнка А.А., Осіпука В.В.,

          при секретарі Кузьмич І.П.,

з участю  відповідача ОСОБА_1, представника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації і відшкодування моральної шкоди,

за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_3 на рішення Луцького міськрайонного суду від 11 жовтня  2011 року,

                                           В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 11 жовтня 2011 року в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації і відшкодування моральної шкоди -  відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції позивач ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, вказавши на його незаконність із-за неповного з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими; невідповідності висновків суду обставинам справи; порушення та неправильне застосування норм матеріального права. Просить його скасувати і ухвалити нове рішення, задовольнивши позов повністю.

Заперечуючи апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_1 просить залишити рішення суду без змін, оскільки ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1, його представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу заперечили повністю.

Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився без поважних причин, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем відповідно до свого посадового стану, до положення про комісію з питань забезпечення своєчасності погашення заборгованості із заробітної плати, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат на засіданні комісії 02.03.2011 року було висловлено критичні зауваження щодо роботи позивача як арбітражного керуючого.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу позивача слід відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 є арбітражним керуючим у справах про банкрутство неплатоспроможних суб’єктів згідно ліцензії НОМЕР_1 від 19 грудня 2007 року (а.с. 7).

Судом першої інстанції встановлено, що  02 березня 2011 року на засіданні Комісії з питань забезпечення своєчасності погашення заборгованості із заробітної плати, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат завідувач сектору з питань банкрутства у Волинській області ОСОБА_1 інформував, що «не вживає достатніх заходів для зменшення заборгованості арбітражний керуючий, ліквідатор ЗАТ «Рожищанський птахокомбінат». ОСОБА_3 неодноразово ігнорував засідання Комісії з питань забезпечення своєчасності погашення заборгованості із заробітної плати, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат. На підставі вищевикладеного, вважаємо за доцільне клопотати перед господарським судом Волинської області про усунення ОСОБА_3 від виконання повноважень ліквідатора в ході провадження справи про банкрутство  ЗАТ  «Рожищанський птахокомбінат», та розпорядника майна в ході провадження справи про банкрутство ТОВ ВКФ «Луцьккондитер», ТОВ «Завод будівельних конструкцій» (а.с. 11).

Позивач ОСОБА_3 вважає, що інформація «не вживає достатніх заходів для зменшення заборгованості арбітражний керуючий, ліквідатор ЗАТ «Рожищанський птахокомбінат». ОСОБА_3 неодноразово ігнорував засідання Комісії з питань забезпечення своєчасності погашення заборгованості із заробітної плати, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат» - є негативною та недостовірною, просить її визнати  негативною та недостовірною і зобов’язати відповідача повідомити на засіданні цієї Комісії про недостовірність даної інформації.

Згідно із ст.277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім’ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила не доведе протилежного.

Як вбачається з роз’яснень Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», (далі постанова Пленуму) п.18 – що згідно з положеннями ст. 277 ЦК України та ст. 10 ЦПК України  обов’язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Судом першої інстанції встановлено, що завідувач сектору з питань банкрутства у Волинській області ОСОБА_1 02 березня 2011 року на засіданні Комісії з питань забезпечення своєчасності погашення заборгованості із заробітної плати, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат, членом якої він є, подав вищезазначену інформацію та на вимогу позивача надав йому у письмовій формі.

Відповідно до роз’яснень постанови Пленуму від 27.02.2009 року вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з’ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Згідно з ч. 3 ст. 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного. Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення цією особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій ( наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо), яка на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Із доданих відповідачем доказів, зокрема інформації головного управління статистики у Волинській області, щодо заборгованості з виплати заробітної плати по ЗАТ «ЗАТ  «Рожищанський птахокомбінат» вбачається, що заборгованість з виплати заробітної плати станом на 01.03.2011 року зростала, однак з 01.04.2011 року почала зменшуватися (а.с.42).

Отже, інформація про збільшення заборгованості по виплаті заробітної плати, яку оголосив відповідач на засіданні Комісії 02.03.2011 року відповідала дійсності та була достовірною.

Неодноразова неявка арбітражного керуючого ОСОБА_3 на засідання Комісії підтверджена як поясненнями відповідача, так і поясненнями самого позивача. В апеляційній скарзі позивач вказує, що явка на засідання Комісії арбітражного керуючого є не обов’язковою.

Однак, як вбачається з Положення про сектор з питань банкрутства у Волинській області Державного департаменту з питань банкрутства, на сектор покладено обов’язок забезпечувати виконання законодавства у сфері ліцензування господарської діяльності арбітражних керуючих; здійснювати контроль за додержанням арбітражними керуючими ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих та інше (а.с. 31-35).

Отже, сам факт неявки позивача на засідання Комісій знайшло своє підтвердження в судовому засіданні.

Крім того, позивач не надав суду доказів щодо об’єктивних причин, що він не зміг з’явитися на засідання Комісій по об’єктивних причинах.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що в даному випадку була критика роботи арбітражного керуючого завідувачем сектору.  

Інформація щодо «неодноразово ігнорував засідання Комісії» є оціночним судженням відповідача.

Законом України «Про інформацію», ст.47-1 – встановлено, що ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлювання оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази позивача, що даною критикою порушено його немайнові права.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що вимоги позивача є безпідставними та не підлягають до задоволення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.307, 308, 314, 315, 317, 319, 218 ЦПК України, колегія суддів, -

                                                    У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_3 відхилити.   

Рішення Луцького міськрайонного суду від 11 жовтня  2011 року  в даній справі залишити без змін.

Ухвала   набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання  законної сили.

Головуючий          

Судді