Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа №  33-280/11        Головуючий у суді І-ї інстанції  Бурлака

Категорія - 147         Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Онуфрієв В. М.   

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

14.10.2011 року.  Суддя апеляційного суду Кіровоградської області Онуфрієв В.М., розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Кіровограді  апеляцію ОСОБА_2 на постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від  07 вересня 2011 року про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, передбачене ст.130 ч.2 КУпАП:

                                ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,  українця, громадянина України, працює головним спеціалістом в державній екологічній інспекції  в Кіровоградській області , проживає  АДРЕСА_1,    

ВСТАНОВИВ:

  Постановою  Кіровського районного суду м. Кіровограда  від 07 вересня 2011 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 роки без оплатного вилучення транспортного засобу.

 ОСОБА_2 визнано  винним в тому, що він 21 липня 2011 року близько 22 год. 20 хв., повторно, протягом року керував автомобілем ВАЗ 21213, державний номер НОМЕР_1, рухаючись в м. Кіровограді по  вул. Г.Сталінграда  біля стоянки автомобілів з явними ознаками алкогольного сп’яніння ( різкий запах алкоголю з порожнини рота), від проходження медичного огляду відповідно до встановленого порядку на стан сп’яніння відмовився в присутності свідків, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.2 ст.130 КУпАП.

Оцінюючи докази по справі в їх сукупності, у відповідності з вимогами Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, тобто повторного, протягом року керування транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння та притягнув його до адміністративної відповідальності за  ч.2 ст.130 КУпАП.

Своє рішення суд мотивував тим, що вина правопорушника підтверджується матеріалами справи, і зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, письмовими пояснення свідків.

           В апеляційній скарзі на постанову суду першої інстанції ОСОБА_2 просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження постанови та  скасувати  її, а провадження по справі закрити у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що постанова суду є незаконною, не ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному з’ясуванні всіх обставин справи. Вказує на те, що строк на оскарження пропустив з поважних причин, оскільки знаходився у відпустці та перебував на лікуванні  за межами міста і не мав змоги вчасно подати апеляційну скаргу до суду.

         В судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 не з’явився про день час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

          Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню виходячи з таких підстав.

Відповідно ст.294 ч.2 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, протест прокурора, подані після закінчення цього строку, повертаються апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Виходячи з диспозиції зазначеної статті, оскаржуючи постанову суду першої інстанції після закінчення встановленого строку на апеляційне оскарження, особа повинна долучити до апеляційної скарги клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому обґрунтувати підстави пропуску строку.

         Як вбачається з матеріалів справи, скаржником подано апеляційну скаргу з пропуском встановленого строку на апеляційне оскарження, проте до неї долучено заяву про поновлення строку. В якості обґрунтування пропуску строку скаржник вказує на те, що він знаходився у відпустці та перебував на лікуванні  за межами міста і не мав змоги вчасно подати апеляційну скаргу до суду, що є поважною причиною пропуску строку на оскарження. На підтвердження своїх доводів подав до суду ксерокопію наказу № 176 –в від 12.09.2011 року  про надання відпустки та ксерокопію квитка від 16.09.2011 року .

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 вважаю, що скарга задоволенню  підлягає частково, а постанова судді підлягає - залишенню без змін.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ВА1  № 213473 від 21.07.2011 року ОСОБА_2  обвинувачувався у тому, що 21.07.2011 року близько 22 год. 20 хв., керував автомобілем з ознаками алкогольного сп’яніння, від проходження медичного огляду відповідно до встановленого порядку на стан сп’яніння відмовився в присутності двох свідків.

Відповідно до п.1.1 Інструкції “Про порядок направлення громадян для огляду на стан сп’яніння в заклади охорони здоров’я та проведення огляду з використанням технічних засобів” затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства юстиції України від 24.02.1995 року № 114/38/15-36-18, встановлення у правопорушника стану сп’яніння здійснюється на підставі його огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї інструкції працівниками міліції з використанням індикаторних трубок “Контроль тверезості”, або інших спеціальних технічних засобів працівниками медичних закладів.

Разом із тим згідно п.2.6 вказаної Інструкції, якщо водій ухиляється від огляду, то в присутності двох свідків у протоколі про зазначене адміністративне правопорушення вказуються ознаки сп’яніння і дії порушника щодо ухилення від огляду, що є підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності.

Оскаржуючи постанову районного суду, ОСОБА_2 зазначив, що  21.07.2011 року близько 22 год. 20 хв.  він дійсно знаходився у своєму автомобілі, проте стояв на місці і на ньому нікуди не рухався, чекав на свого товариша, який мав би відвезти його додому. Вказав, що до нього під’їхали працівники міліції і попросили документи, почувши запах алкоголю  та оглянувши документи, склали протокол.

Вказані доводи спростовуються, і на це правильно послався у своїй постанові суд першої інстанції,  матеріалами адміністративної справи і, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення від 21.07.2011  року за № ВА 1 № 213473

( а.с. 3 ), з якого вбачається, що ОСОБА_2 з протоколом був згоден, про що в поясненні написав, що дійсно керував автомобілем в стані алкогольного сп’яніння; поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які підтвердили обставини вказані у протоколі ( а.с. 4,5). Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда  від 24 січня 2011 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді громадських робіт на строк сорок годин.

(а.с. 10).

Крім того в суді першої інстанції ОСОБА_2 також підтвердив факт того, що він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння.

Відповідно до ч.2 ст.130 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне  правопорушення настає у разі повторного протягом року вчинення будь-якого з порушень: керування транспортними засобами особами в стані сп’яніння, ухилення осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп’яніння.

          Тому суд першої інстанції у відповідності до ст.245 КУпАП всебічно, повно та об’єктивно дослідивши всі матеріали справи, правильно дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП та обґрунтовано, враховуючи особу правопорушника,  наклав на нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на два роки без оплатного вилучення транспортного засобу.

На підставі викладеного судом першої інстанції виконано вимоги ст.245 КУпАП про всебічне, повне та об’єктивне дослідження всіх обставин справи, а тому підстав для скасування чи зміни постанови не вбачається.

Керуючись ст.ст.293, 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

         Апеляцію ОСОБА_2 задовольнити частково.

         Поновити ОСОБА_2  строк на оскарження  Постанови Кіровського районного суду м.Кіровограда  від 07 вересня 2011 року.

Постанову Кіровського районного суду м.Кіровограда  від 07 вересня 2011 року відносно ОСОБА_2 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП залишити - без зміни.

Суддя