Справа № 22ц-3478/11
Копія
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2011 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області в складі:
головуючого судді Леванчука О.М.,
суддів: П’єнти І.В., Корніюк А.П.,
при секретарі: Лапко Ю.В.
за участю: позивача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2, представника відповідача Хмельницького облмуздрамтеатру ім.. М.Старицького –Власюка С.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому цивільну справу №22ц-3478 за апеляційною скаргою Хмельницького обласного музично-драматичного театру імені Михайла Старицького на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 07 жовтня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Хмельницького обласного музично-драматичного театру імені Михайла Старицького про оскарження наказів, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
У квітні 2011 року ОСОБА_1 звернула до суду з позовом до Хмельницького обласного музично-драматичного театру імені Михайла Старицького про оскарження наказів, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди. В обґрунтування позову зазначала, що з 26.03.1993 року по 27.03.2011 року перебувала у трудових відносинах з відповідачем. За наказом №36-К від 28.03.2011 року її звільнено з займаної посади за систематичне порушення трудової дисципліни. Позивач вважає звільнення неправомірним, оскільки порушень трудової дисципліни не допускала. Також позивач зазначає, що незаконним звільненням та порушенням відповідачем вимог трудового законодавства їй завдано моральних страждань. У зв’язку з цим позивач просила суд скасувати наказ №224-о від 10.11.2010 року про накладення стягнення у вигляді догани, скасувати наказ №36-к від 28.03.2011 року про її звільнення, поновити її на посаді актриси провідного майстра сцени, стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду в розмірі 20000 грн., а також поновити строки на оскарження наказу від 10.11.2010 року про накладення дисциплінарного стягнення.
В ході розгляду справи позивач збільшила позовні вимоги, просила також скасувати наказ №37-к від 28.03.2011 року «Про внесення змін до п. 1 до наказу №36-к»та скасувати наказ №224-0 від 11.11.2010 року.
______________________________________________________________________________________
Головуючий в першій інстанції: Порозова І.Ю. Справа №22ц-3478
Доповідач: П’єнта І.В. Категорія № 46
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 27.04.2011 року до участі в справі в якості співвідповідача залучено Управління культури Хмельницької обласної державної адміністрації.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 жовтня 2011 року позов задоволено частково. Скасовано наказ генерального директора облмуздрамтеатру імені Михайла Старицького №224-0 від 10.11.2010 року в частині накладення стягнення у вигляді догани. Скасовано наказ генерального директора облмуздрамтеатру імені Михайла Старицького №36-к від 28.03.2011 року та №37-к від 28.03.2011 року. Скасовано наказ генерального директора облмуздрамтеатру імені Михайла Старицького №224-0 від 11.11.2010 року в частині оголошення догани ОСОБА_1 36-к від 28.03.2011 року. ОСОБА_1 поновлено на роботі на посаді актриси провідного майстра сцени в Хмельницькому обласному музично-драматичному театрі імені Михайла Старицького. Стягнуто з Хмельницького обласного музично-драматичного театру ім.. М.Старицького на користь ОСОБА_1 18194,59 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, з яких необхідно провести утримання податку та інших обов’язкових платежів. Стягнуто з Хмельницького обласного музично-драматичного театру ім.. М.Старицького на користь ОСОБА_1 1000 грн. моральної шкоди. Стягнуто з Хмельницького обласного музично-драматичного театру ім.. М.Старицького на користь держави 191,95 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення. Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць в сумі 2916,69 грн. допущено до негайного виконання.
Не погодившись з рішенням суду, Хмельницький обласний музично-драматичний театр імені Михайла Старицького оскаржив його в апеляційному порядку, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у позові. Посилається на те, що рішення суду є незаконним, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права та має бути скасоване через його необґрунтованість у зв’язку з неповнотою та неправильністю встановлення обставин справи, які мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження та оцінки доказів, неподання позивачем належних доказів без поважних причин та неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин. Апелянт вважає, що судом першої інстанції вимоги позивача були неправомірно визнані обґрунтованими, а посилання на докази позивача взагалі не можуть оцінюватись як належні через їх невідповідність дійсним обставинам справи. Суд не взяв до уваги та не дослідив той факт, що про наявність правил внутрішнього трудового розпорядку ОСОБА_1 знала і була ознайомлена з посадовою інструкцією, проте відмовилась під підпису. Суд не навів та не перевірив дійсно законні підстави для застосування Галузевих правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників театрів системи Міністерства культури СРСР від 23.05.1974 року. Також апелянт посилається на те, що суд невірно застосував строки давності для звернення позивачки до суду та прийняв незаконне рішення щодо скасування наказу №224-0 від 10.11.2010 року. Крім того, судом не взято до уваги, що ч. 3 ст. 40 КЗпП України не передбачено заборону звільнення працівника у вихідний день. Апелянт вважає, що дії театру відповідають викладеним вище вимогам нормативно-правових актів, а тому законних підстав для задоволення позову немає.
В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав.
Позивач та її представник в судовому засіданні просили апеляційну скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представник управління культури Хмельницької обласної державної адміністрації в судове засідання не з’явився. Про день і час слухання справи повідомлений належним чином.
Заслухавши учасників процесу та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 308 ч. 1 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що 27.03.1993 року ОСОБА_1 прийнято на роботу в Хмельницький театр ім.. Петровського на посаду актриси драми. 01.02.2005 року їй присвоєно кваліфікацію «провідний майстер сцени». 21.08.2009 року театр перейменовано на Хмельницький обласний музично-драматичний театр ім.. М. Старицького. Відповідно до наказу №224-о від 10.11.2010 року ОСОБА_1 було винесено догану за неналежне ставлення до своїх посадових обов’язків та за порушення правил внутрішнього трудового розпорядку, що виражалось у виголошуванні фраз, що не передбачені текстом на вечірній виставі «Фараони», яка відбулась 03.11.2010 року та запізнення на роботу 07.11.2010 року. Наказом №224-0 від 11.11.2010 року відносно ОСОБА_1 винесено догану за порушення театральної та виробничої етики, порушення трудової дисципліни, неналежне ставлення до керівника. Наказом №36-к від 28.03.2011 року ОСОБА_1 звільнено з роботи за систематичне порушення трудової дисципліни, згідно ст. 147 п. 2 КзпП України, підстава: наказ №224-о від 10.11.2010 року, доповідна гол. бухгалтера ОСОБА_7 від 24.03.2011 року, акт №58 від 24.03.2011 року, акт №59 від 24.03.2011 року. Наказом №37-к від 28.03.2011 року в п. 1 наказу №36-к внесено зміни та зазначено звільнити з посади провідного майстра сцени з 28.03.2011 року за систематичне порушення внутрішнього трудового розпорядку (ст. 40 п. 3 КЗпП України).
Вказані обставини підтверджені матеріалами справи та сторонами не оспорюються.
Згідно положень ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.
Пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України визначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим органом лише у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувались заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Також судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, 07.11.2010 року, будучи задіяною в 2 акті вистави «Фараони»з’явилась на роботу за 5 хв. до початку вистави.
Дані строки явки артистів на виставу передбачені п. 14 Галузевих правил внутрішнього трудового розпорядку працівників театрів системи Міністерства культури СРСР, затверджених 23.05.1974 року Міністерством культури СРСР.
При цьому судом першої інстанції обґрунтовано не взято до уваги Правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників облмуздрамтеатру ім.. М. Старицького, затверджені генеральним директором облмуздрамтеатру 28.05.2010 року, у відповідності до яких, як зазначає відповідач, артисти мають з’являтись за 45 хв. до початку вистави, оскільки позивач з даними Правилами під підпис ознайомлена не була.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що в посадовій інструкції артиста від 10.02.2011 року також визначено службові обов’язки артиста щодо явки на виставу за 45 хв. до початку вистави, є безпідставними, оскільки на день накладення дисциплінарного стягнення така посадова інструкція була відсутня.
Не заслуговують на увагу і посилання в апеляційній скарзі на те, що суд не навів доказів чинності Галузевих правил та не перевірив законні підстави для їх застосування. Оскільки чинними Правилами внутрішнього трудового розпорядку для працівників облмуздрамтеатру ім.. М. Старицького, затвердженими генеральним директором облмуздрамтеатру 28.05.2010 року, визначено, що вони складені на підставі Кодексу законів про працю та Галузевих правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників театру. Крім того, апелянтом не подано суду відповідних доказів про дію інших Галузевих правил на день прийняття судового рішення.
Відповідно, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що наказ №224-о від 10.11.2010 року підлягає скасуванню в частині оголошення догани ОСОБА_1 Даний наказ в частині зняття ОСОБА_1 з ролі Олени Устимівни у виставі «Фараони» позивачем не оскаржувався.
Крім того, суд першої інстанції правильно виходив з того, що наказ №224-0 від 11.11.2010 року також підлягає скасуванню, оскільки станом на 11.11.2010 року такого наказу взагалі не існувало, та підстави для його застосування також були відсутні.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції у відповідності до вимог ст. ст. 233, 234 КЗпП України, з урахуванням усіх обставин справи, вирішив питання щодо поновлення строку звернення до суду за вирішенням трудового спору в частині оскарження наказів про накладення дисциплінарних стягнень. А тому безпідставними є посилання в апеляційній скарзі про порушення судом норм процесуального права в частині застосування строків звернення до суду.
Судом також встановлено, що звільнення ОСОБА_1 відбулось у вихідний день –28.03.2011 року, що підтверджується табелем обліку робочого часу за березень 2011 року та висновком інспекції праці.
Таким чином, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з урахуванням конкретних обставин справи, на думку колегії суддів, дійшов вірних висновків про те, що звільнення ОСОБА_1 відбулось без достатніх на те підстав, за відсутності систематичності допущених порушень трудової дисципліни та з порушенням процедури звільнення, а тому позивач підлягає поновленню на роботі на посаді актриси, провідного майстра сцени Хмельницького обласного музично-драматичного театру ім.. М.Старицького.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більш як за один рік.
Суд першої інстанції вірно обчислив суму заробітної плати позивачки за час вимушеного прогулу у відповідності до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Кабінетом Міністрів України 08.02.95 р.
Щодо даних висновків, суд першої інстанції навів відповідні мотиви і докази, з якими погоджується і апеляційна інстанція, оскільки задоволення зазначеного позову узгоджується з положеннями чинного трудового законодавства.
У відповідності з ч. 1 ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, оцінюючи розмір моральної шкоди, врахував характер даних правовідносин, перенесені моральні страждання позивачки і з врахуванням засад справедливості та розумності визначив суму відшкодування в розмірі 1000 грн.
В свою чергу, відповідачем не було надано суду належних доказів, які б давали підстави для відмови у задоволенні позовних вимог позивача.
Доводи апеляційної скарги спростовуються наведеними обставинами, встановленими судом першої інстанції.
Не заслуговують на увагу доводи апелянта щодо невірної оцінки доказів судом першої інстанції, адже відповідно до положень ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв»язок доказів у їх сукупності.
Не спростовують висновків суду першої інстанції й інші доводи апеляційної скарги. Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Хмельницького обласного музично-драматичного театру імені Михайла Старицького відхилити.
Рішення Хмельницького міськраойнного суду від 07 жовтня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
Зоригіналом згідно: суддя апеляційного суду І.В.П'єнта