Справа №  22ц-2372/11  

Копія

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

11 липня 2011 року                                                                                        м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати з цивільних справ

апеляційного суду Хмельницької області  

        в складі :  головуючого судді Шершуна В.В.

   суддів П’єнта І.В., Корніюк А.П

                                                  при секретарі Лапко Ю.В.

                                з  участю: представника ПАТ „УкрСиббанк” –Буняка О.В.,

                              ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-2372 за апеляційною скаргою ОСОБА_2  на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 квітня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк”, ОСОБА_4 про визнання договору поруки припиненим.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів  

в с т а н о в и л а :

          В листопаді 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ПАТ „УкрСиббанк”, ОСОБА_4 про визнання договору поруки припиненим, мотивуючи тим, що, як її стало відомо, 03 лютого 2009 року між основним позичальником та Банком було підписано додаткову угоду №1 та №2,  відповідно до яких було продовжено термін кредитування до 03 лютого 2016 року, а також змінено систему платежів за кредитом, шляхом переходу на ануїтентну сплату в розмірі 1145 доларів США щомісячно, чим збільшено обсяг її відповідальності як поручителя, про що повідомлено не було, а тому договір поруки має бути припиненим.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 квітня 2011 року в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_2 оскаржила його в апеляційному порядку. Вона просить рішення суду скасувати і постановити нове рішення яким повністю задоволити її позовні вимоги. При цьому вона посилається на порушення  судом першої інстанції норм матеріального  права.

На думку апелянтки банк в порушення п 2.1 договору поруки без, її згоди істотно змінив умови договору поруки, заключивши додаткові угоди №1 і №2 від 03 лютого 2009 року в результаті чого і строк його погашення збільшився, а обсяг її зобов’язань збільшився.

В зв’язку з цим ОСОБА_2 вважає, що на підставі ст. 559 ЦК України, порука має бути припинена.

Колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив, фактичні обставини справи і дав їм належну правову оцінку, а його висновки узгоджуються з матеріалами справи і відповідають закону.

________________________________________________________________________________

Головуючий у першій інстанції –Вітушинська О.О.                          Справа № 22ц-2372

Доповідач -  Шершун В.В.                                                                                           Категорія № 19      

Судом встановлено, що згідно Договору про надання споживчого кредиту від 12.02.2007 року ОСОБА_6 взяв на себе зобов'язання погашати кредит згідно графіку його погашення, що є невід'ємною частиною договору, але в будь-якому випадку не пізніше 11 лютого 2014 року. Він також зобов’язався відповідно до  данного Договору, з 01 по 10 число кожного місяця сплачувати проценти за користування кредитом, які встановлені в розмірі 12,5 % річних, а також сплачувати комісії та інші платежі ( п.п.1.2.2, 1.3.1, 1.3.4, 4.2 Договору).

03 лютого 2009 року між Кредитором та ОСОБА_6 було підписано додаткові угоди №1 та №2. відповідно до яких було лише продовжено термін кредитування до 03.02.2016 року, а також змінено систему платежів за кредитом, шляхом переходу на ануїтетну сплату в розмірі 1 145 доларів США щомісячно. При цьому сума наданого кредиту та відсоткова ставка за користування ним залишилась незмінною, що спростовує посилання позивачки на те, що з підписанням даних угод збільшено обсяг її відповідальності як поручителя.

25.02.2009 р. між АКІБ «УкрСиббанк»та ОСОБА_7 було підписано додаткову угоду до договору поруки, відповідно до якої остання надала згоду на зміну способу розрахунків за Договором споживчого кредиту шляхом переходу на ануїтетну сплату в розмірі 1145 доларів США з кінцевим терміном виконання основного зобов'язання 03.02.2016 року при цьому сума Кредитного договору та відсоткова ставка залишились ті ж самі - 86 500 доларів США під 12,5 % річних.

Суд першої інстанції не взяв до уваги посилання ОСОБА_7 про те, що зазначеної додаткової угоди до договору поруки не було підписано, оскільки оригінал такої було надано представником Банку в судовому засіданні з підписом апелянтки, а її твердження про вчинення даного підпису не нею не заслуговують на увагу, оскільки дана додаткова угода на день прийняття рішення по справі є чинною й остання не звернулася до суду про визнання її в установленому законом порядку недійсною.

До того ж, відповідно до п.1.1 Договору поруки від 12.02.2007 року сторони погодили, що поручитель зобов'язується відповідати за невиконання Боржником усіх його зобов'язань перед Кредитором, що виникли з Договору про надання споживчого кредиту за №11105929000 від 12.02.2007 р., укладеного між Кредитором та Боржником, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. Також сторони обумовили, що Договір поруки набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до повного припинення всіх зобов'язань боржника за основним договором. Зазначені положення Договору поруки взагалі не потребують отримання згоди у поручителя при зміні способу розрахунку Позичальником.

Відповідно до ч. 1 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Згідно ст.4 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

Перелік способів захисту цивільних прав та інтересів міститься в ст. 16 ЦК України. Цей перелік не є вичерпним, і суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений законом або договором.

Проте такого  способу  захисту, як визнання  в  судовому  порядку договору поруки припиненим у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, законодавством України передбачено. Не передбачає такого способу й укладений між сторонами договір поруки.

Беручи до уваги вищевикладене, суд обґрунтовано  прийшов до висновку про те, що в межах заявлених вимог позов задоволенню не підлягає.  

Доводи скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Рішення суду відповідає матеріалам справи, нормам процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів скарги та заявлених вимог не вбачається.         

          Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія  суддів,

у х в а л и л а :

         Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

         Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 квітня 2011 року залишити без змін.

         Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили  до Вищого спеціалізованого суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

          Головуючий  /підпис/                      Судді /підписи/          

З оригіналом згідно

Суддя апеляційного суду

Хмельницької області                                                                      В.В. Шершун