Справа №  22ц-3101/11  

Копія

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

28 вересня 2011 року                                                                                        м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

                 в складі: головуючого –судді Ярмолюка О.І.,

                                         суддів: Юзюка О.М., Власенка О.В.,

                                                при секретарі: Гриньовій А.М.,

                                                        з участю: сторін

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-3101 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 28 липня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа служба у справах дітей Хмельницької міської ради, про визнання дій незаконними та спонукання до вчинення певних дій.

Заслухавши доповідача, осіб, які з’явилась у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

          У липні 2011 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до відповідача та з врахуванням уточнень просила визнати дії ОСОБА_1 щодо відмови у наданні дозволу для виїзду їх сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за кордон у Республіку Болгарію на відпочинок на період з 12 серпня 2011 року по 30 серпня 2011 року протиправними, та зобов’язати ОСОБА_1 надати дозвіл для цього виїзду сина. Мотивувала тим, що ОСОБА_1, який є її колишнім чоловіком та батьком їх дитини безпідставно відмовляється надати дозвіл для виїзду ОСОБА_3 разом із нею на відпочинок за кордон, що суперечить інтересам дитини.

          Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 28 липня 2011 року позов задоволено.  

          Визнано дії ОСОБА_1 щодо відмови у наданні дозволу для виїзду сина ОСОБА_3 за кордон у Республіку Болгарія на відпочинок на період з 12 серпня 2011 року по 30 серпня 2011 року протиправними та зобов’язано надати такий дозвіл.          

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає рішення необґрунтованим, просить його скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні  позову відмовити.

          Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Так ч. 1 ст. 308 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

______________________________________________________________________________________

   Головуючий у першій інстанції –Приступа Д.І.                                                   Справа № 22ц-3101

   Доповідач –Юзюк О.М.                                                                                        Категорія № 57

В силу ст. ст. 10, 60 цього Кодексу кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вирішуючи заявлений позов суд першої інстанції повно, всебічно і об’єктивно дослідив всі доводи та правильно застосував норми законодавства.

Відповідно до ст. 155 Сімейного кодексу України, здійснення батьківських прав та виконання обов'язків мають грунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.   

                 Згідно ст. З Конвенції ООН про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

       Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

        Згідно  ст. 8  Закону України „Про охорону дитинства”,  кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 4 Закону України „Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України” та п. 18 „Правил оформлення і видачі паспортів громадянина України для виїзду за кордон і проїзних документів дитини, їх тимчасового затримання та вилучення” встановлено, що за відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.

Встановлено, що рішенням Хмельницького міськрайсуду від 17 вересня 2009 року розірвано шлюб між позивачкою та відповідачем. Після розлучення сторони проживають окремо, їх спільний син проживає разом із позивачкою. Також відповідач не надав суду вагомих і переконливих доказів обґрунтованості своїх заперечень проти позову. А його твердження про плани позивачки залишитись у Болгарії базуються на припущеннях.  

Рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів  

                                                                       ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 28 липня 2011 року залишити без змін.

          Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді             /підписи/

           З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду                                  О.М. Юзюк