Справа №  22ц-2071/11  

Копія

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

17 серпня 2011 року                                                                                        м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

                 в складі: головуючого –судді Ярмолюка О.І.,

суддів: Юзюка О.М., Власенка О.В.,

       при секретарі: Лапку Ю.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-2071 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 29 березня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до колективного санаторно-курортного підприємства санаторій „Товтри” про визнання неправомірними дії щодо зміни істотних вимог праці на посаді сестри-господині спального корпусу та члена профспілкового комітету ТОВ „Санаторій Товтри”, які виразились у невиконанні зобов’язань роботодавця щодо нарахування та виплати заробітної плати пропорційно відпрацьованому часу, її індексації, про зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену різницю заробітної плати пропорційно відпрацьованому часу за період з лютого 2009 року, враховуючи індексацію, встановити відповідачу повний робочий час з 01.05.09 року та про стягнення судових витрат і моральної шкоди.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

        У вересні 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до колективного санаторно-курортного підприємства санаторій „Товтри” для захисту своїх прав, мотивуючи свої вимоги тим, що з 05 травня 1989 року вона працювала на різних посадах санаторію „Поділля” (з 1989 р. –„Санаторій „Товтри”, в подальшому товариство з обмеженою відповідальністю „Санаторій „Товтри” та КСКП санаторій „Товтри”). Останнім місцем її роботи є посада сестри господині спального корпусу ТОВ „Санаторій „Товтри”. 01 грудня 2008 року головним лікарем санаторію  видано наказ №129-о „Про перехід на неповний робочий час”, мотивацію якого зведено до того, що у зв’язку з важким фінансовим станом санаторію, зменшенням попиту на санаторно-курортні послуги та зменшенням кількості відпочиваючих, економічною кризою в країні, засновники прийшли до висновку про переведення на неповний робочий час, змінивши істотні умови праці працівників. А тому було прийняте рішення про переведення працівників з 01 лютого 2009 року на  неповний  робочий

______________________________________________________________________________

   Головуючий у першій інстанції –Сакенов Ю.К.                                                  Справа № 22ц-2071

   Доповідач –Юзюк О.М.                                                                                      Категорія № 51, 53

час персонально, враховуючи специфіку  роботи працівників. На підставі даного наказу 02.02.2009 року по ТОВ „Санаторій „Тофтри” видано наказ №11-о про переведення працівників товариства на неповний робочий час з 02.02.2009 року, зі змістом даного наказу позивача ознайомлено 04.03.2009 року. Незважаючи на те, що з підставами видання таких наказів по товариству позивач не була згідна, оскільки жоден з них не містить рішення про зміни в організації виробництва і праці, так як такі зміни не відбувались, вона змушена в лютому –квітні 2009 року ходити неповний робочий день, так як в наказі №129-о зазначено, що у разі не згоди працівника його буде звільнено, тому неповний робочий час встановлювався примусово. На підставі наказу №11-о позивачу було встановлено не повний робочий час на 0,3 посадового окладу у той час як всім іншим працівникам санаторію тривалість робочого дня було визначено на 0,5 посадового окладу. Коли з 01.05.2009 року працівників товариства було переведено на повний робочий час, позивач звернулася до головного лікаря із заявою про переведення її на повний робочий час, однак їй було відмовлено з мотивів того, що діють накази. Після того, 29.05.2009 року позивач повторно звернулася до головного лікаря –директора ТОВ „Санаторій „Товтри” про переведення її на повний робочий час, на яку в черговий раз отримала немотивовану відмову. Такими діями відповідача порушені її трудові права, тому просила задовольнити позов.

          Рішенням Городоцького районного суду від 29 березня 2011  року у задоволенні позову відмовлено.          

          В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не погоджується з рішенням, вважає його таким, що не відповідає обставинам справи, просить скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

          Апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

          Так згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

В силу ст. ст. 10, 60 цього Кодексу кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          При вирішенні заявлених вимог заяви ОСОБА_1 суд першої інстанції повно, всебічно і об’єктивно дослідив наявні докази, та зробив висновки відповідаючі закону.

          Ч. 3 ст. 32 КЗпП України передбачено, що у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж посадою.

          Про встановлення, зокрема, неповного робочого часу працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

          Встановлено, що 14.11.2008 року на загальних зборах засновників ТОВ „Санаторій Товтри”, у зв’язку із зниженням кількості відпочиваючих, підвищенням цін на електроносії, скрутним фінансовим становищем та з метою запобігання скороченню чисельності працівників, було вирішено з лютого 2009 року перейти на неповний робочий час.

          У подальшому, 28.11.2008 року на спільному засіданні адміністрації і профкому товариства було прийнято рішення про перехід на неповний робочий час. Наказом цього ж головного лікаря від 2.02.2009 року ОСОБА_1 було переведено на 30% робочого часу.

          Посилання в апеляційній скарзі на порушення вимог закону про гарантії для працівників обраних до профспілкових органів також не заслуговує на увагу, оскільки ОСОБА_1 лише після переходу на неповний робочий час 9.02.2009 року було включено до профкому іншої профорганізації товариства.

          Апеляційна скарга не містить посилань на обставини, які не досліджувались би місцевим судом та не спростовує його висновки.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів  

                                                                   ухвалила:

          Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

          Рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 29 березня 2011 року залишити без змін.

          Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді             /підписи/

           З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду                                  О.М. Юзюк