Справа № 2-1040/09 Головуючий у 1 інстанції:Пономарьова І.М.

Провадження № 22-ц/0390/1819/11

Категорія:48      Доповідач: Свистун О. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

18 листопада 2011 року          місто Луцьк  

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді  Свистун О В

суддів -  Осіпука В.В., Овсієнка А.А.,

          при секретарі Кузьмич І.П.,

з участю  позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів

 за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_2 на заочне рішення Ківерцівського районного  суду від 25 листопада  2009 року,

                                    В С Т А Н О В И Л А :

В апеляційній скарзі представник відповідач ОСОБА_2 вказує на незаконність рішення суду із-за невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, просить скасувати заочне рішення суду, а справу направити на новий розгляд.

Заочним рішенням Ківерцівського районного  суду від 25 листопада  2009 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3, 1976 року народження, жителя АДРЕСА_1, аліменти в користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі ј частини із всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму, починаючи з 22.09.2009 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_3 в користь  держави 51 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що суд безпідставно стягнув аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_4, оскільки вона не є дочкою відповідача. Крім того, заперечення на позовну заяву писав не відповідач по справі, а його мати. Також аліменти сплачувала мати відповідача.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу, просив скасувати заочне рішення суду та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову повністю.

Позивач ОСОБА_1 заперечила апеляційну скаргу, оскільки вважає, що рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 є опікуном неповнолітньої ОСОБА_4. Батько ОСОБА_3 рішенням Ківерцівського районного суду від 16 червня 2004 року позбавлений батьківських прав відносно дітей ОСОБА_5, 1990 року народження та ОСОБА_4, 1997 року народження. Мати ОСОБА_6 рішенням Ківерцівського районного суду від 01 грудня 2003 року визнана безвісно відсутньою.  Оскільки відповідач є батьком дитини, а тому зобов’язаний надавати кошти на утримання неповнолітньої дочки.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 є батьком неповнолітньої ОСОБА_4, 1997 року народження (а.с. 5). Рішенням Ківерцівського районного суду від 16 червня 2004 року його позбавлено батьківських прав відносно дітей ОСОБА_5, 1990 року народження та ОСОБА_4, 1997 року народження (а.с.16). Мати ОСОБА_6 рішенням Ківерцівського районного суду від 01 грудня 2003 року визнана безвісно відсутньою (а.с. 6).  Позивач ОСОБА_1 є опікуном неповнолітньої ОСОБА_4 згідно рішення Ківецівської міської ради від 27.06.2002 року № 260 (а.с. 7).

         Судом першої інстанції встановлено, що вихованням та утриманням неповнолітньої внучки ОСОБА_4 займається бабуся ОСОБА_1

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 2 ст. 166 СК України встановлено, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку щодо утримання дитини.

Отже, суд першої інстанції  прийшов до правильного висновку, що відповідач  ОСОБА_3 зобов’язаний утримувати свою неповнолітню дочку ОСОБА_4.

Згідно із ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інших обставин, що мають значення по справі.

Врахувавши всі обставини справи суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що стягнув аліменти в частці від заробітку, оскільки сам же відповідач вказує, що працює у м. Києві. Проте, ні відповідач, ні його представник не вказали в апеляційній скарзі, що заперечують стягнення аліментів у частці до заробітку. Також не надали доказів, що відповідач не працюють.

Доводи відповідача та його представника, що ОСОБА_3 не є батьком неповнолітньої дочки ОСОБА_4 не знайшли свого підтвердження в судових засіданнях. Відповідач не надав доказів в підтвердження своїх доводів, як того вимагає ст. 60 ЦПК України як на час розгляду справи судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції.

Покликання представника відповідача, що матір’ю дитини вже стягнуті аліменти на утримання дочки не можуть бути підставою для відмови в стягненні аліментів в користь опікуна, оскільки матір неповнолітньої ОСОБА_4 відмовилася від стягнення аліментів та визнана безвісті відсутньою.

Враховуючи вимоги ст. 247 СК України опікун чи піклувальник має право звернутися з позовом про стягнення аліментів з матері, батька дитини чи інших осіб, які за законом зобов’язані її утримувати, якщо дитина не отримувала аліментів.

Крім того, покликання представника відповідача в апеляційній скарзі на те, що суд не обґрунтував розгляд справи без поновлення строку, не заслуговують на увагу, оскільки встановлено, що відповідач звернувся із заявою про перегляд заочного рішення після отримання його копії та в строки, передбачені ст..228 ЦПК України.

Таким чином, суд повно дослідив всі зібрані по справі докази, дав їм вірну юридичну оцінку та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Керуючись ст.ст.307, 308, 314, 315, 317, 218 ЦПК України, колегія суддів

                                         У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу  представника відповідача ОСОБА_2  відхилити.

Заочне рішення Ківерцівського районного  суду від 25 листопада  2009 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала   набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання  законної сили.

Головуючий          

Судді