Коростишівський районний суд Житомирської області    

                           Справа № 2-193/11

                                               РІШЕННЯ

                                          Іменем України

  11 березня 2011 року                                         м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі:

                        Головуючого судді                     Шимон Л.С.

                        при секретарі                               Мельник Ж.А.

розглянувши у  судовому засіданні в м.Коростишеві  цивільну справу   за позовом ОСОБА_1 до Студеницької сільської ради про  визнання права власності в порядку спадкування,-

                                                 В С Т А Н О В И В:

          Позивач звернулась до суду з даним позовом і при цьому зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати  позивача – ОСОБА_2, після смерті якої відкрилась спадщина у вигляді в тому числі житлового будинку та господарських будівель АДРЕСА_1, і вона є єдиним спадкоємцем за заповітом. Інші спадкоємці за законом або за заповітом відсутні. Однак, в зв’язку з відсутністю документів про право власності на житловий будинок,  в даний час не має можливості  оформити вказану спадщину на себе, в зв’язку з чим просить винести рішення, яким визнати за позивачем як за спадкоємцем за заповітом право власності на спірний житловий будинок. Також зазначає, що у встановлений строк не звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини,  в зв’язку з чим просить визначити додатковий строк для прийняття спадщини.

          В судове засідання позивач не з’явилась, направила на адресу суду заяву від 11.03.2011р. з клопотанням проводити розгляд справи за відсутності,  вимоги позовної заяви підтримані в повному обсязі.

         Представник відповідача в судове засідання не з’явився, повноважний представник  - сільський голова направив на адресу суду заяву від 11.03.2011року, в якій просить справу розглядати за відсутності представника, позовні вимоги визнаються в повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що даний позов підлягає задоволенню частково.  Суд вважає, що визнання відповідачем позову в частині визнання права власності на будинок за позивачем не суперечить закону та не порушує права, свободи і інтереси інших осіб, а тому позов  в цій частині задовольняє.  

В судовому засіданні достовірно встановлено те, що  позивач ОСОБА_1 дійсно являється донькою померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (актовий запис №4, свідоцтво про смерть НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1. Студеницької сільської ради) (свідоцтво про народження НОМЕР_2 від 28.06.1948р., свідоцтво про укладення шлюбу НОМЕР_3 від 04.07.1970р.), і після смерті останньої відкрилась спадщина в тому числі у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1. Однак, в зв’язку з відсутністю документів на підтвердження права власності позивач позбавлений можливості оформити її на себе після смерті спадкодавця.

Відповідно до положень ст..328 ЦК України, право власності набувається за підставами, що не заборонені законом.

          Із змісту вимог ст.392 ЦК України, власник майна має право звернутись  з позовом про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

         Крім того, даний висновок суду  також підтверджується і письмовими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

         Згідно копії технічного паспорту на житловий будинок, виготовленого станом на 19.01.2009р., саме померла ОСОБА_2 зазначена у ньому як власник цілої частини  домоволодіння АДРЕСА_1. Згідно довідки Житомирського обласного міжміського бюро технічної інвентаризації від 19.01.2009р. право власності на вказане домоволодіння не   зареєстровано.

          Відповідно довідки виконкому Студеницької сільської ради №327 від 13.11.2009р.,  померла ОСОБА_2 до дня смерті була зареєстрована і проживала в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1; згідно довідки №329 від 13.11.2009р. земельна ділянка розміром 0,20га, належна померлій, не приватизована; згідно довідки №330 відповідно погосподарської книги обліку №3 за померлою в АДРЕСА_1 рахується вказаний житловий будинок.

       Згідно довідки №185\01-14 від 23.02.2010 року, виданої Коростишівською державною  нотаріальною конторою, спадкову справу після померлої  ОСОБА_2 не заведено, ніхто із спадкоємців з будь-якими заявами не звертався, мається заповіт від імені померлої. Згідно копії заповіту від 16.05.1989р., ОСОБА_2 заповіла все належне їй майно ОСОБА_1 (реєстр. №46).

          Що стосується вимоги про визначення додаткового строку прийняття спадщини, суд відмовляє в її задоволенні, оскільки згідно Прикінцевих і перехідних положень ЦК України, його норми застосовуються до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто після 01.01.2004р. Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування» також роз’яснено, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 01.01.2004р. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР 1963р., в тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилась до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004р., спадкові відносини регулюються цим кодексом.

Отже, в даному випадку застосуванню підлягають норми ЦК УРСР, а не ЦК України як це вказано позивачем.

Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Відповідно ст.. 549 ЦК УРСР, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він  фактично  вступив  в  управління  або  володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній  конторі  за  місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті  дії  повинні  бути  вчинені  протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Строк для прийняття спадщини, встановлений статтею 549  цього Кодексу, може бути продовжений  судом,  якщо  він  визнає  причини пропуску строку  поважними (ст..550).

Як вбачається з наданих позивачем довідок  сільської ради, вона фактично вступила в володіння спадковим майном; отже, враховуючи викладені обставини, відсутні підстави для задоволення позову в цій частині.

           Керуючись ст.ст.331, 328, 392, 1216, 1223, 1235, ЦК України, та ст.10, 11, 60, 61ч.1, 174, 209, 213-215 ЦПК України, ст..ст.549, 550 ЦК УРСР суд,-

                                                        В И Р І Ш И В:

         Позов  ОСОБА_1 до Студеницької сільської ради задовольнити частково.

         Визнати за ОСОБА_1 як за спадкоємцем за заповітом право власності на спадкове майно - житловий будинок та господарські будівлі АДРЕСА_1 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_2. В решті позову відмовити за безпідставністю.

Апеляційна  скарга  на  рішення  суду  може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.  Особи,  які брали  участь  у справі,  але  не  були присутні  у  судовому  засіданні  під  час проголошення судового рішення,  можуть  подати  апеляційну  скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

Суддя                                                                                Л.С.Шимон