Справа № 22-ц-4912/2006 р.                                   Головуючий 1 інст.-Харченко A.M.

Категорія : відшкодування шкоди                             Доповідач - Колтунова А.І.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2006 р.  судова колегія судової палати у  цивільних справах апеляційного суду Харківської області в   складі:

головуючого -    судді Колтунової А.І.

суддів               -  Кіся П.В., Пилипчук Н.П.

при секретарі - Мелешко Т.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 26 липня 2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2   про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

встановила:

13 січня 2006 року ОСОБА_1  звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Позивач посилалась на ті обставини, що 12 вересня 2005 року вона заказала канапе у відповідача, який є приватним підприємцем та здійснює діяльність по виробленню та продажу меблі.

30 жовтня 2005 року вона отримала виріб, однак при встановленні канапе був виявлен дефект тканини в обшивці виробу.

Вона звернулась до відповідача з усною претензією на неякісний товар, однак їй було запропоновано повернути його в магазин за свій рахунок.

Не погоджуючись з таким вирішенням питання, вона в листопаді 2005 року направила відповідачу письмову заяву про порушення її прав.

Однак до моменту звернення до суду відповідач бракований виріб та гроші їй не повернув.

В зв'язку з цим, позивач просила суд стягнути з відповідача вартість товару з урахуванням його перевезення та встановлення в сумі 910 грн., а також 1000 грн. в рахунок відшкодування заподіяної їй неправомірними діями відповідача моральної шкоди.

В процесі розгляду справи позивач змінила позовні вимоги, посилаючись на ті обставини, що відповідач забрав у неї канапе та повернув його вартість в розмірі 850 грн..

Вважала, що відповідачем не відшкодовані витрати за доставку товару в сумі 40 грн. та моральна шкода.

У вказаній частині вона підтримувала позов.

Відповідач ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечував.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 26 липня 2006 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди було відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення, яким стягнути з відповідача на її користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 1000 грн., вказуючи, що рішення суду постановлено з порушенням ст.ст. 13, 14 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.. 1166 ЦК України. Висновок суду про те, що вона не надала доказів про спричинення їй діями відповідача моральної шкоди, не відповідають фактичним обставинам по справі.

В засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з'явилась, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином.

ОСОБА_2 проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Вислухавши пояснення відповідача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд виходив з того, що вартість канапе в розмірі 850 грн. відповідачем позивачці відшкодована в процесі розгляду справи.

Доказів того, що доставка канапе входила до послуг відповідача, а також в підтвердження розміру понесених витрат на доставку канапе при розгляді справи позивач суду не надала.

В зв'язку з цим, суд прийшов до висновку, що правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми у відшкодування матеріальної шкоди немає.

При відмові в позові про стягнення суми в рахунок відшкодування моральної шкоди суд першої інстанції вказав, що позивач не надав доказів того, що діями відповідача їй була спричинена моральна шкода.

Судова колегія погоджується з висновками суду в частині відмови в задоволенні позову про відшкодування матеріальної шкоди, оскільки рішення суду у вказаній частині постановлено у відповідності до вимог ст.ст. 12, 14 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. ст. 1209-1211 ЦК України, зібраними по справі доказами.

Що стосується рішення суду в частині відмови в позові про стягнення суми в рахунок відшкодування моральної шкоди, то судова колегія вважає, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, висновки суду в даній частині не узгоджуються з вимогами ст. 24 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 23 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Зібрані по справі докази безспірно свідчать про те, що між сторонами: ОСОБА_2, який здійснює підприємницьку діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію(НОМЕР_1), та ОСОБА_1     30 жовтня 2005 року було укладено договір куплі-продажу канапе. (а.с. 28).

Надалі даний договір між сторонами був розірваний, відповідачу було повернуто позивачем вказаний виріб, а останнім виплачена його вартість (л.д. 29).

Причиною повернення вказаного товару явилось його неналежна якість -дефект тканини в обшивці виробу.

В заперечення даним обставинам відповідач ніяких доказів суду не надав.

У зв'язку з чим, судова колегія вважає, що доводи відповідача відносно того, що факт неналежної якості товару не доведений, являються безпідставними.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» товаром неналежної якості слід вважати такий, що не відповідає вимогам нормативних документів, умовам договору або вимогам, які до нього пред'являються, наданий щодо нього виробником чи продавцем інформації, а також проданий після закінчення строку його придатності чи фальсифікований.

Докази, що знаходяться в матеріалах справи, підтверджують той факт, що відповідачем не були виконані умови договору відносно обшивки виробу, який придбала ОСОБА_1.

У письмовій відповіді Головного Харківського обласного управління у справах захисту прав споживачів визнається факт продажі позивачці неякісного товару (а.с. 6).

Крім того, при розгляді справи відповідач забрав у позивачки виріб, повернув останній вартість товару, визнавши таким чином його неналежну якість.

За таких обставин, судова колегія вважає, що діями відповідача були порушені права позивачки як споживача на придбання товарів належної якості.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 23 вищенаведеної постанови Пленуму Верховного Суду України вбачається, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру, яких споживач зазнав унаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, що настали через незаконні винні дії продавця, виготівника, виконавця, або через їх бездіяльність.

Розмір відшкодування моральної шкоди встановлюється судом, і визнання його не ставить в залежність від наявності матеріальної шкоди, вартості товару (робіт, послуг), суми до неустойки, а має грунтуватися на характері й обсязі моральних і фізичних страждань, заподіяних споживачеві у кожному конкретному випадку.

Порушення прав позивачки, як споживача , спричинило моральні переживання останній, порушення її звичайного способу життя, вона змушена була приймати певні зусилля для відновлення своїх прав.

При такому положенні судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції відносно того, що діями відповідача позивачці моральна шкода не була спричинена не відповідають фактичним обставинам по справі.

В зв'язку з чим, судова колегія приходить до висновку, що на підставі п. З, п. 4 ст. 309 ЦПК України рішення суду в даній частині підлягає скасуванню.

При постановленні нового рішення та визначенні розміру суми, що належить стягненню з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди, судова колегія виходить з характеру та обсягу моральних страждань ОСОБА_1, враховує ступінь вини відповідача, ту обставину, що в процесі розгляду справи ним були прийняті міри до сплати позивачці вартості товару неналежної якості, та вважає, що з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню у відшкодування моральної шкоди 500 грн., а не 1000 грн., як просила позивачка.

Відповідно до ч. 2 ст. 88 ЦПК України, суд стягує з відповідача в дохід держави судовий збір у сумі 8, 50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 7 грн. 50 коп.

На підставі викладеного, ст. 23 ЦК України, ст. 24 Закону України від 12 травня 1991 року (в редакції з 15 січня 1994 року) «Про захист прав споживачів», керуючись ст. 88, ст. 303, ст. 304, п. З ч. 1 ст. 307, п. З, п. 4 ч.1 ст. 309, ст. 313, ч. 2 ст. 314, ст. 316, ст. 317, ст. 319 ЦПК України, судова колегія, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 26 липня 2006 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди - скасувати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 500 (п'ятсот) грн..

Стягнути з ОСОБА_2  в дохід держави судовий збір у сумі 8, 50 грн. (вісім грн. 50 коп.) та 7, 50 грн. (сім грн. 50 коп.) на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи код 02894131 апеляційного суду Харківської області, р/рахунок - 37311006000174 МФО 851011 ІДК в Харківській області.

В іншій частині рішення Московського районного суду м. Харкова від 26 липня 2006 року залишити без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.