КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 18.07.2007                                                                                           № 7/304

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Капацин  Н.В.

 суддів:                                          Смірнової  Л.Г.

                                        Пашкіної С.А.

 при секретарі:                     Кулачок О.А.  

 За участю представників:

від позивача: Шурай Т.В. (дов. №305 від 01.01.2007);

Яценко І.В. (дов. №779 від 16.07.2007);

від відповідача : Левченко О.Є. (дов. №106/35 від 15.05.2007);

 від позивача : Левченко О.Є. (дов. №106/35 від 15.05.2007);

від відповідача : Шурай Т.В. (дов. №305 від 01.01.2007);

Яценко І.В. (дов. №779 від 16.07.2007);

 

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державне підприємство "Придніпровська залізниця"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 04.06.2007

 у справі № 7/304 (Якименко М.М.)

 за позовом                               Державне підприємство "Придніпровська залізниця"

 до                                                   Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

             

                       

 про                                                  повернення суми переплати в розмірі 221685,13 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

 На розгляд Господарського суду міста Києва передано позовні вимогиДержавного  підприємства „Придніпровська залізниця”   (далі-позивач)  про стягнення з  Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанія „Нафтогаз України”    (далі-відповідач) 221685,13грн.  переплати за договором №06/05-2571 ТЕ – 3  від 30.12.2005.

Рішенням Господарського суду міста Києва  від 04.06.2007 у  задоволенні  позовних вимог відмовлено повністю. Рішення суду першої інстанції ґрунтується на  відсутності у відповідача  зобов’язання щодо повернення коштів, а також на  неправильному  визначені позивачем характеру правовідносин між сторонами та застосуванні статті 1212 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України).

Посилаючись на те, що рішення  суду прийнято з порушенням норм матеріального права та неповно з’ясовано всі обставини, що мають значення для справи, позивач   звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищезазначене рішення  та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Позивач  посилається на   те, що  відповідно до вимог статті 693 ЦК України, позивач за власним вибором  має право  вимагати   від відповідача поставити природний газ  на суму попередньої оплати або повернення  коштів, а тому висновок суду щодо відсутності обов’язку  відповідача повернути кошти  є помилковим. Скаржник також наполягає на тому, що  підстава на якій було перераховано кошти відповідачеві відпала, оскільки договір  поставки  природного газу № 06/05-2571 ТЕ-3 від 30.12.2005    припинив свою дію, а отже  висновок суду   щодо  застосування  статті 1212 ЦК України щодо спірних правовідносин також є  помилковим.   Крім того, позивач   вказує, що суд в  порушення приписів статті 83 Господарського процесуально кодексу України (далі-ГПК України)  не  вийшов за межі позовних вимог та не захистив право позивача  щодо повернення  коштів, а відповідач всупереч вимогам статті 33 ГПК України не довів наявність підстав щодо утримання  та   користування  коштів позивача в сумі 221685,13грн.

Ухвалою   Київського апеляційного господарського суду   від 09.07.2007   апеляційну скаргу було прийнято  до розгляду,  судове засідання призначено на  18.07.2007.

У судове засідання 18.07.2007 представники сторін з’явились. Позивач  підтримав  доводи  апеляційної скарги. Відповідач проти   апеляційної скарги заперечив  у повному обсязі та просив  рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2007 залишити без змін.  Відповідач наполягає на тому, що   умовами договору  не передбачено  зобов’язання відповідача повернути кошти, а  тому  позивач не позбавлений права вимагати від відповідача  поставити недопоставлений природний газ. Відповідач також зазначає, що кошти були отримані   відповідачем на підставі договору, а на момент отримання претензії позивача про повернення  коштів  договір продовжував свою дію та відповідно до його умов  відповідач мав право зарахувати  суму переплати  в рахунок поставки природного газу у наступні періоди. Оскільки статтею 1212 ЦК України не   встановлено строків повернення безпідставно набутого майна, а умовами договору  передбачено, що кошти, які надійшли від позивача, за умови  відсутності заборгованості, будуть  зараховані як переплата та на адресу   відповідача не надходило жодних листів, вимог та претензій щодо  повернення безпідставно отриманих коштів, відповідач  наполягає на відсутності  факту  порушення відповідачем  норм чинного  законодавства, законних прав та інтересів позивача щодо безпідставного отримання коштів.

Статтею 101 ГПК  України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне:

Між  позивачем та відповідачем 30.12.2005  було укладено договір  на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій №06/05-2571 ТЕ-3 (далі - договір), у відповідності до умов якого відповідач зобов'язався передати у власність позивачу в 2006 році природний газ, а відповідач прийняти та оплатити його.

Згідно підпункту  2.1. пункту 2 договору, з урахуванням додаткових угод, відповідач зобов'язався   передати у власність позивача природний газ в наступному обсязі: у січні 2006 року - 1078,0 тис. куб. м. газу; у лютому 2006 року - 1078,0 тис. куб. м. газу; у березні 2006 року - 953,0 тис. куб. м. газу; у квітні 2006 року - 461,0 тис. куб. м. газу; у травні 2006 року - 50 тис. куб. м. газу; у червні 2006 року - 15,0 тис. куб. м. газу; у липні 2006 року - 15,0 тис. куб. м. газу; у серпні 2006 року - 15,0 тис. куб. м. газу; у вересні 2006 року - 15,0 тис. куб. м. газу; у жовтні 2006 року - 36,0 тис. куб. м. газу; у листопаді 2006 року - 23,0 тис. куб. м. газу; у грудні 2006 року - 28,0 тис. куб. м. газу.

Відповідно до підпункту  3.3.  пункту 3 договору  приймання - передача природного газу поставленого відповідачем позивачу у відповідному місяці, оформлюється актом приймання - передачі газу, в якому зазначається фактичні обсяги спожитого та  протранспортованого газу.

Згідно підпункту 3.4 пункту 3 договору  не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, позивач зобов'язався надати відповідачу два примірники акту приймання - передачі газу, підписані та скріплені печаткою покупця та погоджені газорозподільною або газотранспортною організацією. Акти приймання - передачі природного газу є підставою для остаточних розрахунків.

З актів приймання - передачі газу до спірного договору вбачається, що відповідачем було передано природний газ у менших обсягах ніж передбачено підпунктом 2.1 пункту 2 договору, а саме: у січні 2006 року - 903,607 тис. куб. м. газу; у лютому 2006 року - 772,077 тис. куб. м. газу; у березні 2006 року - 730,700 тис. куб. м. газу; у квітні 2006 року - 299,614 тис. куб. м. газу; у травні 2006 року - 47,830 тис. куб. м. газу; у червні 2006 року - 2,254 тис. куб. м. газу; у липні 2006 року - 1,738 тис. куб. м. газу; у серпні 2006 року - 7,154 тис. куб. м. газу; у вересні. 2006 року - 12,600 тис. куб. м. газу; у жовтні 2006 року - 7,140 тис. куб. м. газу; у листопаді 2006 року - 20,058 тис. куб. м. газу; у грудні 2006 року - 19,663 тис. куб. м. газу. Вартість  недопоставленого товару  становить 350302,20грн.

Відповідно до умов договору  позивач  перерахував відповідачу  1125148,60грн., що на 221685,13грн.більше ніж  вартість  поставленого газу. У зв’язку з цим,  позивач  листом №НГ-9/520  від 17.05.2006 звернувся до відповідача з претензією №2  про повернення коштів. У відповідь на зазначену претензію відповідач, листом №31/10-7035 від 15.06.2006, відхилив  вимоги позивача щодо повернення коштів з посиланням  на відсутність обов’язку відповідача щодо повернення коштів. При цьому, відповідач  повідомив, що кошти, відповідно до підпункту 6.5 пункту 6 договору, можуть бути  лише  зараховані як  передоплата наступного періоду споживання  позивачем газу.

Листом №331/10-7190 від  21.06.2006  відповідач  повідомив  позивача, що викладене у претензії №2  питання щодо розрахунків буде вирішено шляхом виконання  поставки  природного газу за вказаним договором  або шляхом повернення  грошових коштів, перерахованих в рахунок передоплати  наступного періоду  споживання  природного  газу.

Відповідно до підпункту 11.1  пункту 11 (в редакції додаткової угоди №5) договір  на постачання комунального природного газу від 30.12.2005 №06/05-2571 ТЕ-3  в частині поставки діє до 31.12.2006.

Оскільки відповідач в   період строку дії договору не  виконав  свої зобов’язання   щодо поставки природного газу  позивачеві на суму  здійсненої передоплати, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Стаття 712 ЦК України визначає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у   встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у   підприємницькій діяльності або в інших цілях, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до  приписів частини другої статті 693 ЦК УКраїни якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару не передав товар у встановлений строк, покупець має право  вимагати  передання оплаченого товару  або повернення  суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).          

Статтею  1212 ЦК України  передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстава (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути  майно і тоді, коли підстава, на якій  воно було набуте, згодом  відпала.

Як вбачається з матеріалів справи,  позивач   звертався до відповідача з вимогою щодо повернення  зайво сплачених коштів, а відповідач  зобов’язувався альтернативно виконати   свої зобов’язання, поставити природний газ або повернути зайво сплачені кошти (лист № №331/10-7190 від  21.06.2006).

Враховуючи  те, що  строк дії договору  припинив свою дію, а відповідач в межах дії договору  не  виконав свої зобов’язання щодо поставки природного газу  в  обсягах суми  здійсненої позивачем попередньої оплати, судова колегія не погоджується з висновком суду  першої інстанції  щодо відсутності обов’язку  відповідача  повернути  кошти  позивачеві, оскільки право позивача  вимагати  повернення  суми попередньої оплати передбачено  статтею 693 ЦК України.  

За таких обставин, колегія суду  дійшла висновку що позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

 1.Апеляційну скаргу Державного підприємства „Придніпровська залізниця” на рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2007 у справі №7/304 задовольнити.

2.Рішення Господарського суду міста Києва скасувати.

3. Позов задовольнити повністю.

Стягнути з  Дочірньої компанії „Газ України „Національної  акціонерної компанії „Нафтогаз України” (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 1, код 31301827, з будь-якого рахунку,  виявленого державним виконавцем в процесі виконання судового рішення) на користь Державного  підприємства  „Придніпровська залізниця” (49600, м.Дніпропетровськ, пр.Карла Маркса, 108; код 01073828) 221685(двісті двадцять одну тисячу шістсот вісімдесят п’ять)грн.13коп.-основного боргу; 2216(дві тисячі двісті шістнадцять)грн.85коп.-державного мита; 118(сто вісімнадцять)грн.00коп.-витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1108(одну тисячу  сто вісім)грн.43коп.-державного мита за подачу апеляційної скарги.

4. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи №7/304 повернути до Господарського суду                      міста Києва..

 Головуючий суддя                                                                      Капацин  Н.В.

 Судді                                                                                          Смірнова  Л.Г.

                                                                                          Пашкіна С.А.

 19.07.07 (відправлено)