Справа № 11a-686 /06 Головуючий у 1 -й інстанції- Мелешко С.І.
Категорія: ч.З ст.296; ч.2 ст.289 КК Доповідач: Валько Н.М.
УХВАЛА І М " Я М УКРАЇНИ
2006 року серпня 29 дня Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого - Макойди З.М. суддів - Валько Н.М.. Танечника І.І, з участю прокурора - Шахрайчук Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Червоноградського міського суду Львівської області від 20 червня 2006 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком
ОСОБА_3, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, не працюючий, раніше судимий 10 квітня 2002 року вироком Червоноградського міського суду Львівської області за ч.1 ст. 185; 15. ч.2 ст.289; ч.2 ст.286; 69 КК України на 4 роки позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України на 2 роки, прож.: АДРЕСА_1-
засуджений за ч.З ст.296 КК України на 2 ( два ) роки 6 місяців позбавлення волі, згідно ст.71 КК України шляхом часткового складання покарання за даним вироком та еквідбутого покарання за вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 10 квітня 2002 року ОСОБА_3 остаточно призначено покарання - 4 ( чотири ) роки 6 місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід - підписку про невиїзд засудженому ОСОБА_3 змінено з підписки про невиїзд на взяття під варту у залі суду - 20 червня 2006 року. Строк відбування покарання обчислюється з дати фактичного його затримання.
ОСОБА_2, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, не працюючий, раніше судимий 30 грудня 2002 року вироком Червоноградського міського суду Львівської області за ч.4 ст. 185; 69 КК України на 3 роки позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України на 2 роки, прож.: АДРЕСА_2
засуджений за ч.2 ст.289 КК України на 5 ( п"ять ) років позбавлення волі, за ч.З ст.296 КК України на 3 ( три ) роки позбавлення волі. Згідно ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарання ОСОБА_2 призначено покарання - 5 ( п"ять ) років 3 місяці позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України шляхом часткового складання покарання за даним вироком та невідбутого покарання за вироком Червоноградського міського суду від 30 грудня 2002 року, остаточно призначено покаранння ОСОБА_2 - 5 ( п"ять ) років 6 місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід - підписку про невиїзд засудженому ОСОБА_2 змінено з підписки про невиїзд на взяття під варту у залі суду - 20 червня 2006 року. Строк відбування покарання обчислюється з дати фактичного його затримання.
ОСОБА_4, громадянин України, з неповною середньою освітою, не одружений, не працюючий, раніше судимий 03 березня 2005 року вироком Червоноградського міського суду Львівської області за ч.2 ст. 186 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі, прож.: АДРЕСА_3 -
засуджений за ч.2 ст.296 КК України на 2 ( два ) роки позбавлення волі, за ч.З ст.296 КК України на 3 ( три ) роки 6 місяців позбавлення волі. Згідно ст.70 КК України шляхом часткового складання покарання ОСОБА_4 призначено покарання - 4 ( чотири ) роки позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового складання покарання за даним вироком та невідбутого покарання за вироком Червоноградського міського суду від 03 березня 2005 року, остаточно призначено покаранння ОСОБА_4 - 5 ( п"ять ) років позбавлення волі. Зараховано ОСОБА_4 у строк відбування покарання по даній справі період з 08 грудня 2004 року по 19 червня 2006 року ( покарання, відбуте ним за вироком Чєрвоноградського міського суду Львівської області від 03 березня 2005 року ).
Запобіжний захід - тримання під вартою - до вступу вироку у законну силу залишено без змін. Строк відбування покарання за даним вироком обчислюється з 20 червня 2006 року.
ОСОБА_5, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, не працюючий, раніше не судимий , прож.: АДРЕСА_4 -
засуджений за ч.З ст.296 КК України на 2 ( два ) роки позбавлення волі. Згідно ст. 104 КК України ОСОБА_5 звільнено віл відбування призначеного судом покарання з, іспитовим строком на 1 рік, із покладенням на нього відповідних обов'язків, передбачених чинним КК України.
Запобіжний захід - підписку про невиїзд - до вступу вироку у законну силу залишено без змін.
ОСОБА_6, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, ІНФОРМАЦІЯ_1, не одружений, раніше не судимий , прож.: АДРЕСА_5 -
засуджений за ч.2 ст.289 КК України на 5 ( п"ять ) років позбавлення волі без конфіскації майна, за ч.З ст.357 КК України на 1 місяць арешту. Згідно ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено 5 ( п"ять ) років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ст. 104 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного судом покарання з іспитовим строком на 1 рік, із покладенням на нього відповідних обов"язків. передбачених чинним КК України.
Запобіжний захід - підписку про невиїзд - до вступу вироку у законну силу залишено без змін.
ОСОБА_7, громадянин України, з неповною середньою освітою, ІНФОРМАЦІЯ_2, не одружений, раніше не судимий , прож.: АДРЕСА_6 -
засуджений за ч.2 ст.296 КК України на 1 ( один ) рік позбавлення волі. На підставі ст. 104 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного судом покарання з іспитовим строком на 1 рік, із покладенням на нього відповідних обов"язків, передбачених чинним КК України.
Запобіжний захід - підписку про невиїзд - до вступу вироку у законну силу залишено без змін.
Стягнуто із законного представника неповнолітнього засудженого ОСОБА_7 - ОСОБА_8 та засудженого ОСОБА_4 по 114 ( сто чотирнадцять ) грн. 12 коп. із кожного на користь Червоноградської ЦМЛ як витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_9.
Вироком суду ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 визнані винними та засуджені за те, що 20 вересня 2002 року о 20 год. 45 хв., ОСОБА_3, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, грубо порушуючи громадський порядок та проявляючи явну неповагу до суспільства, нехтуючи присутністю учнів ЗСШ ІНФОРМАЦІЯ_3, став ображати вчителя даної школи та одночасно потерпілого по даній справі ОСОБА_10 висловлюючись у його адресу нецензурними словами, потягнув його вниз по сходах та з особливою зухвалістю став наносити потерпілому удари в обличчя та по тілу. Вказані незаконні дії ОСОБА_3 підтримали ОСОБА_5 та ОСОБА_2, які також знаходилися у стані алкогольного сп"яніння. На законні вимоги вчителів вказаної школи щодо припинення зазначених дій ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 не реагували, продовжуючи заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_10. збивши потерпілого з ніг та заподіюючи йому удари ногами по тілу., а згодом, головою та руками. Лише після зупинки проведення дискотеки ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 припинили свої хуліганські дії. У результаті зазначеного, потерпілому вказаними особами заподіяно легкі тілесні ушкодження у вигляді садна в лобно-височній ділянці голови зліва, припухлості в ділянках носа, шиї та лівого вуха; крім цього, зірвано нормальний режим проведення заходів відпочинку школи.
Крім цього даним вироком засуджені ОСОБА_2,ОСОБА_4 за те, що вони, 13 січня 2003 року біля 22 год. 30 хв., будучи у стані алкогольного сп"яніння та знаходячись поблизу стадіону Червоноградської СЗШ ІНФОРМАЦІЯ_3, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, безпричинно затіяли сварку із потерпілою ОСОБА_11. разом наносили їй удари по різних частинах тіла, заподіявши їй фізичну біль. Потерпілий ОСОБА_12, будучи присутнім при даних подіях, став присікати незаконні дії ОСОБА_2 та ОСОБА_4 щодо своєї дружини - потерпілої ОСОБА_11, однак вказані особи не звертали на це уваги продовжуючи грубо порушувати громадський порядок та спокій громадян; крім цього, висловлюючись нецензурно, стали вчиняти удари руками та ногами по різних частинах тіла потерпілого ОСОБА_12, аж доки їхні дії не були присічені стронніми особами. У результаті вказаних дій потерпілосму ОСОБА_12 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді переломів тіла нижньої щелепи справа та висхідної гілки нижньої щелепи зліва, які ' відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Крім цього, даним вироком засуджені ОСОБА_2 та ОСОБА_6, за те. що вони, в період часу з 28 по 31 січня 2004 року, за попередньою змовою, а ОСОБА_2 при цьому діяв повторно, шляхом зламу навісного замка воріт проникли у гараж НОМЕР_1 у гаражному кооперативі поблизу Соснівської міської лікарні м.Соснівка Львівської області, де незаконно заволоділи автомобілем марки ВАЗ-2101 1971 р.в. Д.н.НОМЕР_2 вартістю 7000 грн., належний потерпілому ОСОБА_13. Після використання ОСОБА_2 та ОСОБА_6, вказаний автомобіль поставили у гараж, звідки вказаний автомобіль було ними вилучено. При цьому, у результаті незаконного використання автомобіль було пошкоджено на загальну суму 1250 грн. ( Дану суму складає вартість пошкодження та вартість ремонтних робіт автомобіля ).
У поданій апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 вказує, що постановлений судом першої інстанції вирок відносно його підзахисного ОСОБА_2 є незаконним. Покликається при цьому на те, що сама присутність ОСОБА_2 в інкримінованих йому злочинах не повинна трактуватись як його участь у них, оскільки спросотовується достовірними доказами по справі. Вказує, що причетність ОСОБА_2 до інкримінованих йому двох епізодів хуліганства об"єктивно не знайшла свого підтвердження, тому висновок суду про його винність у цьому є неправильний. Щодо епізоду незаконного заволодіння автомобілем потерпілого ОСОБА_13, апелянт вказує на те, що рішення по даному епізоду судом першої інстанції прийнято без достатньо перевірених доказів та їх правильного аналізу, покази свідка ОСОБА_14 викликають сумніви, які не спростовано, тому висновок суду по даному епізоду неправильний. Скаржник вважає, що суд допустив однобічність розгляду справи, зробив неправильний висновок про винність ОСОБА_2 в інкримінованих йому епізодах. Просить вирок Червоноградського міського суду Львівської області від 20 червня 2006 року відносно ОСОБА_2 скасувати, кримінальну справу закрити за п.2 ст.6 КПК України.
В апеляційному порядку вирок суду першої інстанції засуджені ОСОБА_3.ОСОБА_4. ОСОБА_5, ОСОБА_6.. ОСОБА_7 та їх захисники не оскаржили.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який вважає вирок суду законним, обгрунтованим і просить залишити його без змін, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи поданої апеляції, колегія суддів вважає, що така до задоволення не підлягає.
До даного висновку колегія суддів приходить, виходячи із наступного.
Так. на досудовому слідстві свідки ОСОБА_15 ( т. 1 а.с. 147-148 ), у судовому засіданні свідок ОСОБА_16 - вчитель СЗШ ІНФОРМАЦІЯ_2, дали чіткі та послідовні показання про те, що 20 вересня 2002 року біля 20 год. ОСОБА_2 у групі із ОСОБА_3 та ОСОБА_5 вчинили хуліганство у ЗСШ ІНФОРМАЦІЯ_3, у результаті якого вчителю даної школи - потерпілому ОСОБА_10 заподіяно легкі тілесні ушкодження та зірвано нормальний режим проведення заходів відпочинку школи. Свідок ОСОБА_15 опізнала ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, як таких, що порушили громадський порядок, заподіяли тілесні ушкодження вчителю ОСОБА_10 та перешкодили нормальному проведенню дискотеки ( т.1 а.с.98-99 ).
Вказані показання судом першої інстанції перевірено, як і перевірено та дано вірну правову оцінку показанням свідків ОСОБА_17, ОСОБА_18, які являються вчителями даної школи і були очевидцями вказаних подій ( т.1 а.с.68-69; 70-71 ). Їхня позиція є чіткою, послідовною та повністю відповідає зібраним по справі матеріалам.
Що стосується епізоду вчинення ОСОБА_2 та ОСОБА_4 13 січня 2003 року хуліганських дій по відношенню до подружжя ОСОБА_11 ОСОБА_12, го на переконання колегії суддів, вина ОСОБА_2 в інкримінованому йому злочині повністю знайшла своє підтвердження як у ході досудового, так і судового слідства.
Так, у ході проведення ставки віч-на-віч між потерпілою ОСОБА_11 і ОСОБА_4 ( т.2 а.с. 41 ), потерпіла заявила про те, що 13 січня 2003 року ОСОБА_2 разом із ОСОБА_4 відносно неї та її чоловіка - ОСОБА_12 вчинено хуліганські дії, у результаті яких їй заподіяно фізичну біль, а її чоловіку тілесні ушкодження, від яких він тривалий час знаходився на лікуванні.
Аналогічними є показання потерпілих ОСОБА_11 ОСОБА_12 і під час розгляду справи судом першої інстанції (т.4 а.с. 215-216 ).
Свідок ОСОБА_18 у судовому засіданні ( т.4 а.с.208зв.-209 ), а свідок ОСОБА_18, як на досудовому слідстві ( т.2 а.с.54 ), так і в суді ( т.4 а.с.217 ) об'єктивно відтворили події 13 січня 2003 року, які повністю відповідають позиції, заявленій потерпілими ОСОБА_11 ОСОБА_12 та іншими оціненими судом доказами.
Крім цього, згідно висновку судово-медичної експертизи № 25/2003 від 29 січня 2003 року, у ОСОБА_12 виявлено ушкодження у вигляді переломів тіла нижньої щелепи справа, висхідної гілки нижньої щелепи зліва, які могли утворитися внаслідок дії тупого твердого предмету, можливо удару в ділянку підборіддя, та по тяжкості відносяться до середнього ступеня тяжкості ( т.2 а.с.62-63 ).
З уваги на викладене, не відповідають дійсності доводи в апеляції захисника ОСОБА_1 стосовно того, що потерпілі Огневі у судовому засіданні ствердили, що ОСОБА_2 до хуліганства по даному епізоду непричетний, свідок ОСОБА_18 нічого не бачила, а свідок ОСОБА_18. вперше почула його прізвище у судовому засіданні. Тим більше, захисник зазначаючи наведене вище,, не підтвердив свою позицію із покликанням на відповідні аркуші кримінальної справи.
Щодо епізоду незаконного заволодіння ОСОБА_2 та ОСОБА_6, автомобілем ВАЗ-2101 ДнНОМЕР_2, належним потерпілому ОСОБА_13, на думку колегії суддів, суд вірно оцінив та поклав в основу доказів по справі показання на досудовому слідстві потерпілого ОСОБА_13 ( т.З а.с. 15-17 ), свідка ОСОБА_14 ( т.З а.с. 19-20; 111), свідків ОСОБА_18 та ОСОБА_19 ( т.З а.с.25-26; 62-63 ).
Сам ОСОБА_2, даючи показання на досудовому слідстві в якості свідка ( т.З а.с.21-22 ), а також при проведенні ставки віч-на-віч з ОСОБА_6. ( т.З а.с.27-29 ), ствердив про те, що у період часу з 28 по 31 січня 2004 року після розмови із ОСОБА_14 - внуком потерпілого, який відмовився використовувати автомобіль діда для прогулянки разом із ОСОБА_2 і ОСОБА_6., проникли у гараж в гаражному кооперативі, де ОСОБА_6, сів за кермо, ОСОБА_2 - на місце пасажира і. виїхавши з гаража, взяли у цей автомобіль своїх знайомих ОСОБА_18 та ОСОБА_19, катались по м.Соснівка; згодом, ОСОБА_6, не справився із керуванням, у результаті чого автомобіль перекинувся, отримав ряд пошкоджень.Після вказаних подій автомобіль був поставлений у гараж, належний потерпілому.
Така позиція ОСОБА_2, недивлячись на те, що у подальшому вона була ним змінена, на переконання колегії суддів, є такою, що відповідає матеріалам справи, оскільки об"єктивно підтверджена оціненими судом показаннями на досудовому слідстві свідків ОСОБА_18, ОСОБА_19 та іншими оціненими судом доказами.
Отже, колегія суддів вважає, що районний суд дійшов до вірного висновку про те, що вина ОСОБА_2 у вчиненні суспільно-небезпечних діянь, передбачених ч.2 ст.296 та ч.2 ст.289 КК України є доведеною повністю і його дії за вказаними нормами Кримінального Закону кваліфіковано вірно.
Покарання ОСОБА_2 призначено відповідно до вимог ст.65 КК України, у межах санкцій ч.2 ст.296; ч.2 ст.289 КК України з виконанням норм ст.ст.70;71 КК України.
Судом першої інстанції перевірено та дано відповідну правову оцінку доказам по справі вирок винесено з дотриманням вимог ст.ст.323; 324 КПК України.
Підстав для скасування вироку колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.362;366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
апеляцію адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Червоноградського міського суду Львівської області від 20 червня 2006 року залишити без задоволення, а вирок Червоноградського міського суду Львівської області від 20 червня 2006 року -без змін.
Ухвала виготовлена у нарадчій кімнаті у, єдиному примірнику.