Справа № 11а-666/06                           Головуючий у 1-й інстанції- Гирич С.В.

Категорія: ч.2 ст.296 КК України                    Доповідач: Валько Н.М.

УХВАЛА І М " Я М       УКРАЇНИ

2006 року серпня 29   дня Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого -   Макойди З.М. суддів - Валько Н.М., Танечника І.І. з участю прокурора - Шахрайчук Н.І. адвоката -  ОСОБА_1 засудженого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Личаківського районного суду м.Львова від 08 червня 2006 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком

ОСОБА_2,

громадянин України, студент ІНФОРМАЦІЯ_1. не одружений. раніше не судимий.

військовозобов"язаний, прож.: АДРЕСА_1 -

засуджений за ч.2 ст. 296 КК України на два роки позбавлення волі. Цивільні позови потерпілих задоволено частково: стягнуто із ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_3 1500 грн. заподіяної шкоди, на користь потерпілого ОСОБА_4 - 1000 грн., потерпілого ОСОБА_5 - 700 грн.

Запобіжний   захід   -       тримання   під   вартою   засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку у законну силу змінено та взято його під варту у залі суду. Строк відбуття покарання ОСОБА_2 обчислюється з 08 червня 2006 року - часу проголошення вироку по даній справі та взяття ОСОБА_2 під варту.

Вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що він 21 жовтня 2005 року біля 21 год. 30 хв., перебуваючи у громадському місці у барі та в послідуючому біля бару "Таверна" на розі вулиць Івана Франка - Пекарської у м. Львові, у групі із невстановленими слідством особами, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, умисно, грубо порушили громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю, заподіявши потерпілим ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження.

У поданій апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_1в інтересах засудженого ОСОБА_2 просить вирок суду першої інстанції змінити, перекваліфікувавши дії засудженого ОСОБА_2 із ч.2 ст.296 КК України на ч.1 ст.296 КК України, пом'якшивши призначене судом першої інстанції покарання та обравши покарання, не пов"язане з ізоляцією від суспільства; запобіжний захід - тримання під вартою - скасувати, в цивільних позовах потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_4 до ОСОБА_2 - відмовити. При цьому, покликається на те, що суд однобоко оцінив показання потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, як і не оцінив докази, які спростовують чи пом"якшують обвинувачення ОСОБА_2. Крім цього, вказав і на те, що призначене засудженому покарання є надто суворим та не відповідає тяжкості вчиненого та особі засудженого.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який вважає вирок суду законним та обгрунтованим і просить залишити його без змін, позицію адвоката ОСОБА_1. який повністю підтримав подану ним апеляційну скаргу і клопоче щодо її задоволення, уточнивши, що знімав вимоги, викладені ним в апеляції відносно цивільних позовів потерпілих, оскільки останні письмово заявили про відшкодування їм заподіяної шкоди і просять в цій частині виконання вироку не проводити, думку засудженого ОСОБА_2, який підтримав позицію, заявлену його захисником, щиро розкаявся у вчиненому, просить пробачення у потерпілих та клопоче щодо визначення йому покарання, не пов"язаного із позбавленням волі, позицію потерпілого ОСОБА_3, який, заперечивши подану захистом апеляцію, заявив, що заподіяна шкода у результаті суспільно-небезпечних дій усім потерпілим відшкодована і в цій частині вони просять виконання вироку не проводити, розглянувши матеріали справи та доводи поданої апеляції, колегія суддів вважає, що така підлягає до часткового задоволення.

До даного висновку колегія суддів приходить, виходячи із наступного.

Як вбачається із матеріалів досудового та судового слідства, потерпілі ОСОБА_3. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вказували на те, що 21 жовтня 2005 року біля 21 год. 30 хв. у громадському місці - барі "Таверна" та в послідуючому біля цього бару, на розі вулиць Івана Франка - Пекарська у м.Львові   ОСОБА_2 у групі осіб було грубо порушено громадський порядок,  із заподіянням потерпілим ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 тілесних ушкоджень ( а.с. 54: 56-57; 62-65; 120; 122; 231-232 ).

Згідно висновків судово-медичних експертиз № 2964 від 24 жовтня 2005 року, № 2965 від 24 жовтня 2005 року, № 2963 від 24 жовтня 2005 року, у потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виявлено ушкодження, які утворилися від дії тупих предметів, могли виникнути 21 жовтня 2005 року та відносяться до легких тілесних ушкоджень ( а.с. 25; 31; 36

Крім цьою, як видно із показань свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на досудовому слідстві ( а.с. 66; 123; 124 ), а також у судовому засіданні ( а.с. 252-254 ), вони, являючись міліціонерами полку ППС, виїхали 21 жовтня 2005 року на місце події, де потерпілий ОСОБА_3 повідомив їм, що невідомими громадянами у громадському місці вчинено незаконні дії; згодом, за вказівкою цього ж потерпілого та опису ним особи, було затримано громадянина, який назвався ОСОБА_2 Останнього було доставлено у Личаківський РВ ЛМУ УМВСУ у Львівській області.

 Органами досудового слідства матеріали відносно осіб, які вчинили 21 жовтня 2005 року незаконні дії спільно із ОСОБА_2 виділено в окреме провадження для додаткової перевірки ( а.с. 69 ).

З уваги на викладене, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов до вірного переконання щодо кваліфікації дій ОСОБА_2 за ознаками ч.2 ст.296 КК України та визнав його вину за вказаною нормою Кримінального Закону доведеною.

Поруч із цим, районний суд. призначаючи покарання ОСОБА_2, вказує, що враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого ОСОБА_2 злочину, а також обставини, що пом"якшують та обтяжують покарання, особу підсудного.

Колегія суддів визнає, що призначаючи покарання ОСОБА_2, суд першої інстанції не в повній мірі врахував обставини, які пом"якшують покарання та особу винного, а саме покарання, призначене ОСОБА_2 за своєю суворістю не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого.

Згідно матеріалів даної кримінальної справи. ОСОБА_2 раніше не судимий, являється студентом-відмінником ІНФОРМАЦІЯ_1, позитивно характеризується за місцем навчання та проживання, військовозобов"язаний, на обліку у наркологічному і психоневрологічному диспансерах не перебуває, розкаюється у вчиненому, має постійне місце проживання і проживає разом із батьком-пенсіонером - ОСОБА_9 та матір'ю - інвалідом 3 групи - ОСОБА_10, згідно заяви потерпілих, яка знаходиться у кримінальній справі, заподіяна потерпілим шкода у результаті вчинених відносно них суспільно-небезпечних дій є відшкодованою і в цій частині вони просять вирок не виконувати.

Таким чином, колегія судців вважає, що наведене свідчить про можливість та необхідність звільнення засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням і покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України. Іспитовий строк слід встановити тривалістю 2 ( два) роки.

Керуючись ст.ст.362;366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

апеляцію адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Личаківського районного суду м.Львова від 08 червня 2006 року задоволити частково.

Вирок Личаківського районного суду м.Львова від 08 червня 2006 року відносно ОСОБА_2 змінити. Вважати його засудженим за ч.2 ст,296 КК України до призначеного судом покарання.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк два роки.

Відповідно до вимог ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки повідомляти органи кримінально-виконавчої смстеми про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з"являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід - тримання під вартою - скасувати, звільнивши ОСОБА_2 негайно із залу суду.

В решті вирок залишити без змін.

Ухвала виготовлена у нарадчій кімнаті у єдиному примірнику.