КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.10.2007 № 45/287
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Смірнової Л.Г.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Костюк М.П. (дов. №3 від 08.08.2007); від відповідача – Мірук (дов. б/н від 10.01.2007);
від прокурора – не з’явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Волинський природоохоронний міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області
на рішення Господарського суду м.Києва від 14.08.2007
у справі № 45/287
за позовом Волинський природоохоронний міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області
до Дочірня компанія "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
про стягнення 109850,01 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду м. Києва від 14.08.2007 у справі №45/287у задоволенні позовних вимог Волинського природоохоронного міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області до Дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” про стягнення 109850,01 грн. відмовлено повністю.
Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що розрахунок збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря не відповідає вимогам Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18.05.1995 № 38 (далі - Методика).
Не погоджуючись з рішенням Господарського суду м. Києва від 14.08.2007 Волинський природоохоронний міжрайонний прокурор, звернувся з апеляційним поданням до Київського апеляційного господарського суду, в якому просить рішення Господарського суду міста Києва від 14.08.2007 скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В апеляційному поданні прокурор наголошує на тому, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а саме п.5.4. Методики відповідно до якого передбачено два методи встановлення факту наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря інструментальні методи контролю; розрахункові методи. Проведення інструментальних вимірів на стаціонарних джерелах забруднення - технологічного обладнання, яке використовується для транспортування газу (компресорна, лінійна частина газопроводів, АГРС) технічно провести неможливо, а відповідачем не наведені докази, про можливість проведення інструментальних вимірів на технологічному обладнанні, яке на даний час використовується Волинським лінійним виробничим управлінням магістральних газопроводів.
Також на думку прокурора місцевим господарським судом не взято до уваги, той факт що відповідачем документально підтверджено факт наднормативних викидів в атмосферне повітря внаслідок чого завдано шкоду навколишньому природному середовищу.
Відповідачем було подане заперечення на апеляційне подання в якому зазначено, що позивач жодного разу не проводив інструментальних перевірок на газопроводах; жодного разу не бував на об’єктах магістрального газопроводу; навіть в своїй позовній заяві вказує, що ГКС (газокомпресорна станція) знаходиться в с.Тоболи, а в даному населеному пункті не тільки немає ГКС, але навіть не проведений газопровід.
Крім того відповідач зазначає, що відповідно до Правил безпечної експлуатації магістральних газопроводів (НПАОП 1.2.23-1.03.-04), затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 02.03.2004 року за №69 (розділ 7 п.7.1.11.) роботи в районі КС (компресовної станції) можуть проводитись в будь-який час, крім грози, коли може виникнути електричний розряд.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду розгляд апеляційного подання призначено на 16.10.2007.
У судове засідання апеляційної інстанції з’явився представник позивача, який повністю підтримав доводи, викладені в апеляційному поданні та представник відповідача, який заперечив проти апеляційного подання з підстав, які викладені в запереченні на апеляційне подання.
Представник від прокуратури в судове засідання не з’явився. Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце судового засідання по розгляду апеляційного подання, явка представників сторін у засіданні апеляційної інстанції не визнана обов’язковою, колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення Господарського суду м.Києва за наявними у справі матеріалами без представника від прокуратури.
Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Дослідивши доводи апеляційного подання, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, колегія суддів встановила наступне:
Волинський природоохоронний міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” про стягнення 109850,01 грн. збитків заподіяних державі.
Відповідно до Положення про відділення “Волинське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів” - філії Управління магістральних газопроводів “Львівтрансгаз” Дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” Лінійне управління не є юридичною особою, а тому належним відповідачем є Дочірня компанія “Укртрансгаз” Національної компанії “Нафтогаз України”.
Відповідачеві видано дозволи на викиди забруднюючих речових в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №№ 72102, 75020, 72147, 71127, 70830, 71430, 70541, 74525, 70178, 72431, 70564, термін дії яких продовжено до 31.12.2007 року.
Відповідно до звіту про охорону атмосферного повітря за 2006 рік Лінійне управління викинуло в атмосферне повітря 3339,584 тонни забруднюючих речовин.
Згідно акту перевірки дотримання природоохоронного законодавства Волинським виробничим лінійним управлінням магістральних газопроводів від 13-15.03.2007, який складений за наслідками документальної перевірки, лінійне управління відноситься до переліку потенційно-небезпечних об’єктів.
Даним актом встановлено факт наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Відповідно до розрахунку наднормативних викидів забруднюючих речовин при експлуатації технологічного обладнання Волинським лінійним виробничим управлінням магістральних газопроводів за період 2006 року, виконаного старшим державним інспектором Франчаком А.А., наднормативний викид забруднюючих речовин у 2006 році склав 1265,822тонн/рік.
В додатку № 1 до вищезазначеного розрахунку обраховано загальний розмір збитку завданого державі в сумі 109850,01 грн.
Відповідно до ст. 34 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” шкода завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.
Розділ 1 Методики встановлює основні вимоги щодо порядку визначення і розрахунку розмірів компенсації збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря і є обов’язковою для спеціалістів що здійснюють державний контроль за дотриманням підприємствами, установами, організаціями, іноземними юридичними та фізичними особами (надалі - підприємствами) незалежно від форм власності вимог законодавства про охорону атмосферного повітря.
Відповідно до норм Методики передбачено декілька етапів розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, зокрема, встановлення факту наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (розділ 5 Методики), розрахунок обсягу наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (розділ 6 Методики), розрахунок розмірів відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря (розділ 7 Методики).
Факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється спеціалістами Державної екологічної інспекції при перевірці підприємств шляхом: інструментальних методів контролю; розрахунковими методами (п. 5.4. Методики).
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, ним проводилась лише документальна перевірка та встановлено розрахунковим методом (п. 5.4 Методики) факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Згідно п. 3.11. Методики інструментальний метод контролю - це безпосередній метод контролю (інструментальний, інструментально-лабораторний, індикаторний) викидів з джерел забруднення атмосферного повітря.
Пунктами 6.1., 6.2. Методики передбачено, що розрахунки наднормативних викидів (Мі) в тоннах здійснюються шляхом визначення різниці між фактичними і дозволеними потужностями викидів, з урахуванням часу роботи джерела в режимі наднормативного викиду. Розрахунок виконується за формулою:
Мі = 0,0036 (ViCi - Мqі)Т,
де Vi - об’ємна витрата газопилового потоку на виході з джерела, куб.м/с;
Сі - середня концентрація і-ї забруднюючої речовини (із серії відібраних проб), г/куб.м, розрахована як середня арифметична;
Мqі - потужність дозволеного викиду і-ї забруднюючої речовини по даному джерелу, г/с, встановлена дозволом на викид;
Т - час роботи джерела в режимі наднормативного викиду, годин.
Термін роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, підтвердженого даними контрольної перевірки, з урахуванням фактично відпрацьованого часу.
Таким чином для розрахунку обсягу наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря з джерел, які мають дозвіл на викид, необхідно проведення відповідних вимірів, тобто слід використовувати інструментальний метод.
Позивачем підтверджено той факт, що для розрахунку обсягу наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря інструментальний метод ним не застосовувався, виміри не проводилися, оскільки, на думку позивача, проведення інструментальних вимірів на стаціонарних джерелах забруднення - технологічного обладнання, яке використовується для транспортування газу (компресорна, лінійна частина газопроводів, АГРС) технічно провести неможливо.
Таке твердження позивача критично оцінюється судовою колегією, оскільки відповідно до Правил безпечної експлуатації магістральних газопроводів (НПАОП 1.2.23-1.03.-04), затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 02.03.2004 року за №69 (розділ 7 п.7.1.11.), роботи в районі КС (компресовної станції) можуть проводитись в будь-який час, крім грози, коли може виникнути електричний розряд.
Також позивачем не доведено того факту, що роботи, які виконуються Волинським виробничим лінійним управлінням є газонебезпечними.
Відповідно до п. 7.1. Методики розрахунок розмірів відшкодування збитків за нормативні викиди забруднюючих речовин ведеться на основі розміру мінімальної заробітної плати з урахуванням обсягів наднормативних викидів і регулюючих коефіцієнтів. Розмір компенсації збитків в одиницях національної валюти визначається за формулою :
Z = Мі х 1,1П х Аі х Кт х Кzі,
де Z - розмір компенсації збитків, одиниць національної валюти;
Мі - маса і-ї забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря понаднормативне, тонн;
1,1П - базова ставка компенсації збитків в частках мінімальної заробітної плати (П) за одну тонну умовної забруднюючої речовини на момент перевірки, одиниць національної валюти/тонну;
Аі - безрозмірний показник відносної небезпечності і-ї забруднюючої речовини;
Кт - коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості;
Кzі - коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту і-ю забруднюючою речовиною.
Таким чином для розрахунку Розміру компенсації збитків в одиницях національної валюти (З) необхідно знати величину наднормативного викиду (Мі), оскільки “Мі” є складковою формули “З”. Відповідно для розрахунку наднормативного викиду (Мі) необхідне застосування інструментальних методів контролю.
Як вбачається з матеріалів справи, у Формі розрахунку (додаток № 1 до розрахунку відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря) графи “Кількість викиду” та “Час роботи джерела в наднормативному режимі (година)” є порожніми, тобто вихідні дані для обрахунку наднормативного викиду (Мі) у позивача та прокурора відсутні.
Тобто при визначенні наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря позивачем не використовувався інструментальний метод, замірів наднормативних викидів не проводив, розмір величини “Мі” не визначив, а тому судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що розрахунок збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря не відповідає вимогам Методики.
Згідно із ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивачем та прокурором не надано доказів, які підтверджують, що відповідачем завдано збитки у вигляді викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на суму 109850,01 грн.
Відшкодування збитків є універсальним способом цивільно-правової відповідальності.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрати або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який є підставою цивільно-правової відповідальності. Склад цивільного правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб’єкт, об’єкт, об’єктивна та суб’єктивна сторона. Суб’єктом є боржник; об’єктом - правовідносини по зобов’язаннях; об’єктивною стороною - наявність збитків у майновій сфері кредитора, протиправна поведінка у вигляді невиконання або неналежного виконання боржником свого зобов’язання, причинний зв’язок між протиправною поведінкою боржника і збитками; суб’єктивну сторону цивільного правопорушення складає вина, яка представляє собою психічне відношення особи до своєї протиправної поведінки і її наслідків.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв’язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 14.08.2007 по даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційне подання Волинського природоохоронного міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 14.08.2007 у справі № 45/287 без змін.
2. Матеріали справи № 45/287 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді