АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа№22а - 1463 / 2006 р. Головуючий по першій інстанції:
Нестеренко С.Г. Суддя-доповідач Обідіна О.І.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року червня місяця «19 «дня м.Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської
області в складі:
Головуючого: Обідіної О.І.
Суддів: Дорош А.І. Макарчука М.А.
при секретарі Буряк C.M.
з участю: позивача /заявника/ представника позивача / заявника / відповідача
представника відповідача третіх осіб
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Кременчуцького державного політехнічного університету на ухвалу судді Автозаводського районного суду м. Кременчука від 21 квітня 2006року по справі за позовом Кременчуцького державного політехнічного університету до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право на користування житлом та підлягає зняттю з реєстраційного обліку , колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача ,-
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою судді Автозаводського районного суду м. Кременчук від 21 квітня 2006 року позовну заяву Кременчуцького державного політехнічного університету до ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачу.
В апеляційній скарзі Кременчуцький державний політехнічний університет просить ухвалу скасувати, позовну заяву визнати поданою та направити до суду першої інстанції для розгляду по суті заявлених вимог. В обґрунтування посилаються на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 119 ч.2,п.2 ЦПК України та ст. ст. З Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні». Вважають, що виконали вимоги ухвали про усунення недоліків шляхом направлення уточненої позовної заяви. Зазначають , що витрати на інформаційно - технічне забезпечення не сплачені позивачем у зв»язку з тим, що на момент подачі позову до суду - 10 березня 2006 року Іще не набув чинності Наказ
Державної судової адміністрації № 17 від 23.02.2006 р. щодо застосування Порядку оплати витрат з інформаційно - технічного забезпечення розгляду цивільних справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258 .
Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо місцевим судом постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
По справі встановлено, що відповідно до номеру вхідної кореспонденції № 3767 судом першої інстанції одержано зазначений позов 13.03.2006 року.
14.03.2006 року суддею місцевого суду постановлено ухвалу про залишення без руху дійсну позовну заяву з наданням строку для усунення недоліків до 23 березня 2006 р. у зв»язку з не зазначенням позивачем фактичного місця проживання відповідача, не конкретизованістю заявлених вимог, а також з підстав несплати позивачем витрат на інформаційно - технічне забезпечення відповідно до Постанови КМУ від 21.12.2005 р. та Наказу ДСУ України від 23.03.2006 р.
23.03.2006 р. позивачі подали уточнену позовну заяву, в якій усунули недоліки в частині уточнення спірного житлового приміщення, зазначивши кімнату гуртожитку як житла, стосовно якого відповідач втратив право користування. При цьому, позивачі не сплатили необхідний розмір витрат.з інформаційно - технічного забезпечення розгляду цивільних справ, не вказали фактичного місця знаходження (проживання) відповідача ОСОБА_1 у зв»язку з чим, ухвалою судді Автозаводського районного суду м. Кременчука від 21 квітня 2006 року позовна заява визнана неподаною та повернута разом з приєднаними до неї матеріалами позивачу.
Доводи апеляційної скарги про те, що на момент звернення до суду з зазначеним позовом іще не набрав чинності Наказ ДСУ України «Про визначення механізму перерахування коштів для оплати витрат з інформаційно - технічного забезпечення розгляду цивільних справ « не грунтується на законі і не може бути прийнятий до уваги колегією суддів, оскільки вищезазначений документ був опублікований в офіційному виданні - газеті «ГОЛОС УКРАЇНИ» від 03.03.2006 року за № 41., а позивачі звернулись з позовом до суду першої інстанції 13.03.2006 р.
Крім того, місцевим судом вірно звернуто увагу на невиконання позивачем вимог ст. 119 ч.2п.2 ЦПК України щодо зазначення місця проживання або місцезнаходження відповідача. При цьому необхідно виходити з вимог ст. 29 ЦК України , на підставі чого колегія суддів приходить до висновку , що посилання апелянта на те, що встановлення фактичного місця проживання (знаходження) відповідача з зазначенням цих обставин в позовній заяві не є обов»язком позивача при подачі позовної заяви - не ґрунтується на законі.
Таким чином , доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права , яке б призвело до порушення порядку, встановленого для його вирішення чи помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.
Колегія суддів, керуючись ст. ст. 321 ч.1, п.1, 315,317 ЦПК України, -
УХВАЛИЛА: Апеляційну скаргу Кременчуцького державного політехнічного університету - відхилити, а ухвалу судді Автозаводського районного суду м. Кременчука від 21 квітня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців.