АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22а- 2241/ 2006 Головуючий по 1-й інстанції
Кононенко С.Д. Суддя-доповідач Прядкіна О.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 вересня 2006 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Полтавської області у складі
Головуючого -судді Прядкіної О.В. Суддів Макарчка М.А., Обідіної О.І. При секретарі Лимар О.М.
З участю
Адвоката ОСОБА_1. Представника позивача Бикової М.І. Представника відповідача Гончарук О.А.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за
апеляційними скаргами ГЖЕД-8 та ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду м. Полтави Полтавської області від 06 липня 2006р.
по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 ,ОСОБА_3 до ГЖЕД-8, ОСОБА_4,ОСОБА_5 про відшкодування матеральної та моральної шкоди,завданої внаслідок залиття квартири
судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Прядкіної О.В., -
ВСТАНОВИЛА:
В листопаді 2000р. ОСОБА_2 та ОСОБА_3. звернулись до суду з позовом до ГЖЕД-8, в якому зазначали, що внаслідок бездіяльності працівників цієї дільниці 31 серпня 2000р. була залита водою їх квартира № АДРЕСА_1, так як у сусідів з кв.33, яких не було вдома, у ванній кімнаті лопнув гнучкий шланг на холодну воду. Аварійна бригада підприємства «Полтававодоканал» не змогли своєчасно перекрити воду у зв»язку з тим, що підвальне приміщення, де знаходяться комунікаційні системи, було закрито та задвижка була несправною.
Вказували, що залиттям квартири їм спричинена матеріальна шкода, відшкодувати яку просили зобов»язати ГЖЕД-8 та здійснити ремонт квартири, а також стягнути на їх користь 100тис.грн. моральної шкоди.
В липні 2001р. збільшили позовні вимоги по відшкодуванню моральної шкоди до та просили стягнути матеріальні збитки згідно висновків експертизи ( а.с.39 т.1). Зазначали, що 06 січня 2001р. з вини мешканців цієї ж кв.ЗЗ в цьому ж будинку сталося повторне затоплення їх квартири внаслідок роз»єднання пластмасової труби горячої води.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 17 січня 2006р. до участі у справі в якості співвідповідачів залучено ОСОБА_4 та ОСОБА_5.(а.с.83 т.2).
Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 06 липня 2006р. позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3. задоволені частково та стягнуто на їх користь з ГЖЕД-8, ОСОБА_4 та ОСОБА_5. солідарно у відшкодування матеріальної шкоди 12987,54 коп., 1000грн. у відшкодування моральної шкоди, 100грн. надання правової допомоги та 59,50 грн. сплаченого державного мита, а всього 14147,04грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду оскаржене ГЖЕД-8 та ОСОБА_4., які в апеляційних скаргах просять рішення місцевого суду скасувати.
ГЖЕД-8 просить ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до дільниці. Зазначають, що ОСОБА_4 як власник квартири несе відповідальність за стан сантехнічних приладів у ній і повинна нести відповідальність за заподіяну шкоду. Вини ГЖЕД-8 у залитті квартири позивачів немає. Невірно суд також оцінив надані докази щодо ліквідації аварії бригадой слюсарів аварійно-диспетчерської служби протягом з 5 до 6 години ранку при повідомленні про це позивачів о 4 год.30 хв., невірно зазначивши в рішенні суду про те, що аварійна бригада на протязі тривалого часу не змогла ліквідувати аварію.
ОСОБА_4 просить направити справу на новий розгляд. Посилається на те, що гнучкий шланг був підключений до холодної води попереднім власником квартири. Вважає, що до участі в справі безпідставно не було залучено Полтавське обласне державно-комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства"Полтававодоканал", з вини якого тиск води у водопровідних мережах в нічний час коливається в межах 4-6 ATM, а фактично вище, що і призвело до розриву шлангу.
Колегія суддів, перевіривши справу в межах доводів апеляційних скарг, прийшла до висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав :
Судом першої інстанції вірно встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що 31 серпня 2000р. в нічний час сталося залиття квартири позивачів № АДРЕСА_1.
Згідно акту комісії із майстрів та слюсаря-сантехніка ГЖЕД-8 від 31.08.2000р. залиття названої квартири холодною водою сталося внаслідок того, що в ванній кімнаті АДРЕСА_1 лопнуло гнучке підключення (а.с.бт.1).
Таким чином, вина власника квартири НОМЕР_1 ОСОБА_4 у неналежному стані сантехнічного обладнання, що знаходиться у цій квартирі, доводиться матеріалами справи , а тому вона повинна нести відповідальність за спричинення шкоди відповідно до вимог ст.ст.440,441-1 ЦК України.
Суд першої інстанції прийшов до невірного висновку про наявність солідарної відповідальності ГЖЕД-8, ОСОБА_4 та ОСОБА_5. по відшкодуванню шкоди.
Згідно договору купівлі-продажу від 24.07.1997р. власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_4, залучений до участі в справі ОСОБА_5 не є власником цієї квартири, а тому в задоволенні позовних вимог до нього слід відмовити.
Разом з тим, місцевий суд не врахував того, що на обсяг шкоди від надходження води з кв.ЗЗ в квартиру позивачів в значній мірі вплинуло те, що на момент аварії аварійна бригада протягом тривалого часу не змогла її ліквідувати , так як задвижки на трубі холодної води , яка знаходиться в підвальному приміщенні будинку, були несправні та підвальне приміщення було закрите.
Зазначене підтверджується свідченнями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8( т. 1 ,а.с. 101-102)- бригади працівників аварійно-диспетчерської служби.
У зв»язку з цим колегія суддів приходить до висновку про наявність дольової
відповідальності за спричинену шкоду, так як ГЖЕД-8 не забезпечили належну роботу інженерних комунікацій і обладнання відповідно до вимог наказу Державного Комітету України по житлово-комунальному господарству № 135 від 31.12.1991р. «Про затвердження положення про систему технічного обслуговування, ремонту та реконструкції жилих будівель в містах і селищах України» , а ОСОБА_4, як власник квартири, з якої надходила вода у квартиру позивачів, також не забезпечила належну роботу належних їй сантехнічних приладів.
Ступінь вини ГЖЕД-8 у спричиненні шкоди позивачам колегія суддів визначає у розмірі 40%, а ОСОБА_4 - 60 %.
Відповідно до цього сума відшкодування матеріальної шкоди від вартості ремонту квартири та пошкоджених речей, визначена на підставі висновків судових будівельно-технічної та товарознавчої експертиз загалом 7939грн.70 коп. ( т,1, а.с. 140-168) повинна бути стягнута з ОСОБА_4 4763,82 грн., а з ГЖЕД-8-3175,88 грн.
Застосування місцевим судом індексу інфляції до зазначеної суми є невірним, так як діюче законодавство не передбачає індексації щодо відшкодування витрат по залиттю квартири водою та відновлювальному ремонту.
Що стосується відшкодування моральної шкоди, завданої позивачам,то вона підлягає частковому задоволенню Із стягненням з ОСОБА_4 - 600 грн., а з ГЖЕД-8 - 400 грн.
Відшкодування вартості судових витрат (оплата вартості експертизи, на правову допомогу та державного мита) підлягають стягненню з ОСОБА_4 в сумі 517,70 грн. та ГЖЕД-8 - 343,80 грн.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3. та ОСОБА_2 слід відмовити.
Інші доводи апеляційних скарг не заслуговують на увагу. Керуючись ст.ст. 303,307,309,316 ЦПК України, колегія суддів, -ВИРІШИЛА :
Апеляційні скарги ГЖЕД-8 та ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Полтави Полтавської області від 06 липня 2006р. скасувати.
Позовні вимогиОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити частково.
Стягнути на користьОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно :
- з ОСОБА_4 у відшкодування матеріальної
шкоди 4763 грн.82 коп., моральної шкоди -600 грн. та судових витрат -
517грн.70 коп.,
- з ГЖЕД-8 у відшкодування матеріальної шкоди - 3175 грн.88 коп.,
моральної шкоди - 400 грн., судових витрат - 343грн.80 коп.
В задоволенні решти позовних вимог та в позові до ОСОБА_5 відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.