КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 23.01.2008                                                                                           № 25/491

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Капацин  Н.В.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 Позивача – Топкіна Ж.А. (довір. б/н від 06.11.07);                                   Тумакова Г.П. (довір. б/н від 26.01.07);

Від відповідача  –     Могиленко Ю.В. (довір. №85/2008 від 03.01.08);

 

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Банк НРБ"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 22.11.2007

 у справі № 25/491  

 за позовом                               Закритого акціонерного товариства "Банк НРБ"

 до                                                   Закритого акціонерного товариства "Європейський страховий альянс"

             

                       

 про                                                  зобов"язання виплатити страхове відшкодування

 

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.11.2007р. у справі №25/491 в задоволенні позовних вимог  Закритого акціонерного товариства „Банк „НРБ”  відмовлено.

          Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що на підставі укладеного між ЗАТ „БАНК НРБ” (страхувальник) та ЗАТ „Європейський страховий альянс” (страховик)  договору страхування кредитного ризику банку №10100649-0604 від 14.06.2004р., відповідно до якого відповідачем застраховані кредитні ризики позивача, пов’язані з неповерненням юридичними та фізичними особами  кредитного боргу, позивач звернувся до відповідача з листами №733/5/06-1 від 19.04.2005р. та за №1633/5/06-01 від 26.08.2006р. стосовно виплати страхового відшкодування за договором страхування кредитного ризику банку, однак відповідач  листом повідомив, що відсутня можливість здійснити таку виплату через відсутність документів, що підтверджують факт банкрутства ТОВ „Крим Агро Трест”(боржника). 14.06.2007р. позивач звернувся до відповідача  листом з вимогою здійснити виплату страхового відшкодування в розмірі 3 500 000,00 грн. по договору страхування кредитного ризику банку у зв’язку з неповерненням ТОВ „Крим Агро Трест” суми кредиту. Однак, відповідач листом від 18.06.2007р. відмовився здійснити виплату на підставі того, що невиконання ТОВ „Крим Агро Трест” своїх зобов’язань по кредитному договору  не було спричинено його банкрутством, а виникло значно раніше.           Надані позивачем документи щодо невиконання ТОВ „Крим Агро Трест” умов кредитного договору    не свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Постанова  про визнання ТОВ „Крим Агро Трест” банкрутом була прийнята за заявою ЗАТ „БАНК НРБ” після того, як ТОВ „Крим Агро Трест” прострочило погашення кредиту.

         Не погоджуючись із вказаним  рішенням суду  позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд  скасувати  рішення Господарського суду міста Києва від  22.11.2007р. по даній справі, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги  Закритого акціонерного товариства „Банк „НРБ”  задовольнити.

        В апеляційній скарзі позивач вказує про те, що позивачем були своєчасно та в повному обсязі виконані  умови договору страхування №101-0649-0604 від 14.06.2004р. Договором страхування не передбачено, що непогашення кредиту позичальником повинно бути  наслідком його банкрутства, що виникло раніше. Непогашення кредиту та банкрутство позичальника   визначені в договорі страхування як окремі незалежні одна від одної умови визнання випадку страховим. Договором страхування №101-0649-0604 від 14.06.2004р. не передбачено, що позивач повинен був одно моментно повідомити відповідача про настання всіх умов, що призводять до визнання випадку страховим.              

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін , колегія суддів встановила наступне.

14 червня 2004 р. між Закритим акціонерним товариством „БАНК НРБ” та Закритим акціонерним товариством „Європейський страховий альянс” укладено договір страхування кредитного ризику банку №101-0649-0604, відповідно  до якого відповідачем були застраховані кредитні ризики позивача, пов’язані з неповерненням  юридичними  та фізичними особами , що отримали кредити, кредитного боргу на умовах, що встановлені кредитними договорами.

Договором №101-0649-0604 від 14.06.2004р. застраховані кредитні ризики банку, серед яких ризик про поверненню ТОВ  „Крим Агро Трест” коштів за договором про відкриття кредитної лінії №155-Н/04 від 01.04.2004р., відповідно до якого Товариству було надано кредитні кошти в сумі 3 500 000,00 грн. строком на 12 місяців. Заборгованість за кредитною лінією повинна була бути погашена до 31 березня 2005 р.

В забезпечення виконання зобов’язань по кредитному договору  ТОВ „Крим Агро Трест” передало позивачу  в заставу  пшеницю третього класу урожаю 2003 року в кількості 5 339, 124 тон згідно договору застави від 01.04.2004р.

Приватним нотаріусом 08 квітня 2005р. вчинено виконавчий напис на договорі застави з метою звернення стягнення на пшеницю у зв’язку з невиконанням  ТОВ „Крим Агро Трест” зобов’язань перед позивачем по кредитному договору.

Заступником начальника ДВС в м. Джанкой та Джанкойському районі в АРК 17.07.2006р. складений акт  про те, що майно, передане в заставу, відсутнє, цього ж дня винесено постанову  про повернення виконавчого напису стягувачу без виконання.

  Пунктом  1.3 договору №101-0649-0604 страхування кредитного ризику банку  передбачено, що страховим випадком за цим договором є непогашення або неповне погашення  позичальником кредиту без процентів в строки та на умовах, що передбачені кредитним договором , у разі банкрутства позичальника.

Відповідно до п.3.1 договору страхування відповідач несе відповідальність за ним з моменту внесення позивачем страхового платежу, що становить 3 137 465,33 грн., в строк до 30.06.2004р.

Платіжним дорученням №1425127 24.06.2004р. позивачем внесений страховий платіж на рахунок відповідача.

Пунктом 4.1 договору страхування  кредитного ризику банку №101-0649-0604 від 14.06.04р. визначено, що при настанні випадку, що має ознаки страхового, протягом 10 календарних днів після надання страхувальником усіх необхідних документів, прийняти рішення про виплату або відмову у виплаті. Такі законодавчо визначені положення закріплені у ст.988 Цивільного кодексу та ст.20 Закону України „Про страхування”.

Господарським судом міста Києва встановлено, що позивач звертався до відповідача з листами №733/5/06-01 від 19.04.2005р. та №1633/5/06-1 від 26.08.2005р. про виплату страхового відшкодування за договором страхування кредитного ризику банку № 101-0649-0604 від 14.06.04р., однак відповідач листом №02-18/2320 від 20.09.2005р. повідомив, що відсутня можливість здійснити таку виплату через відсутність документів, що підтверджують факт банкрутства ТОВ  „Крим Агро Трест”.

14.06.2007р. позивач звернувся до відповідача з листом №1354/5/11 про виплату страхового відшкодування в розмірі 3 500 000,00 грн. по договору страхування кредитного ризику банку №101-0649-0604 від 14.06.2004р. у зв’язку з неповерненням ТОВ  „Крим Агро Трест”  суми кредиту.

Листом №1440/1 від 18.06.2007р. відповідач відмовив у здійсненні виплати на підставі того, що невиконання ТОВ „Крим Агро Трест” своїх зобов’язань по кредитному договору не було спричинено його банкрутством, а виникло значно раніше.

Відповідно до ст. 6 Закону України „Про страхування” добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Договором страхування кредитного ризику №101-0649-0604 від 14.06.2004р., були застраховані кредитні ризики страхувальника, пов’язані з неповерненням страхувальнику юридичними та фізичними особами, що отримали кредити на умовах діючих кредитних договорів кредитного боргу на умовах, встановлених діючими кредитними договорами між страхувальником  і позичальниками.

Страховий випадок, відповідно до ст.8 Закону України „Про страхування” це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов’язок страховика здійснити  виплату страхової суми ( страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Умовами договору, а саме п.1.3 страхування кредитного ризику № 101-0649-0604 від 14.06.2004р. передбачено, що страховим випадком є непогашення або неповне погашення позичальником кредиту без процентів в строки  та на умовах, що передбачені укладеним між  страхувальником (позивачем) та позичальником кредитним договором, у разі банкрутства позичальника.

З заявою про порушення справи про банкрутство  ТОВ  „Крим Агро Трест” позивач звернувся 10.08.2006р.Постанову про визнання банкрутом ТОВ  „Крим Агро Трест” винесено 15.02.2007р. Позивач 14.06.2007р. звернувся до відповідача з заявою про виплату  страхового відшкодування, що не узгоджується з положенням пункту 4.3 договору страхування кредитного ризику банку №101-0649-0604 від 14.06.2004р, відповідно до якого на позивача покладено обов’язок контролювати процес виконання позичальником умов відповідних кредитних договорів та повідомити відповідача у разі настання випадку, що має ознаки страхового, в дводенний строк,  повну інформацію про його обставини, тому доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі про те, що договором страхування не передбачено, що позивач повинен був одномоментно повідомити відповідача про настання всіх умов, що призводять до визнання випадку страховим, не ґрунтуються на фактичних обставинах та  спростовуються вищенаведеним.

Несвоєчасне повідомлення  страхувальника про настання страхового випадку без поважних на те причин є підставою, згідно з п.5 ст.26 Закону України „Про  страхування” та п.5 ч.1 ст.991 Цивільного кодексу України, для відмови у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування.

 Позивач не виконав вимоги закону і договірні зобов’язання, а тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні  позовних вимог позивача, рішення господарського суду міста Києва від 22.11.2007р. по даній справі відповідає вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст..ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

 1.Рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.07 у справі   № 25/491 залишити без змін, а апеляційну скаргу  Закритого акціонерного товариства „Банк „НРБ”  - без задоволення.

2.Матеріали справи № 25/491 повернути до Господарського суду м. Києва.        

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 25.01.08 (відправлено)