Справа №22-943/06 Категорія 5

Головуючий у 1 інстанції Пантєлєєв Д.Г. Доповідач Власенко Л.І.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2006 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі:

Головуючого-Дяченка В.М..

Суддів-Кочегаровой Л.М., Власенко Л.І.

При секретарі- Лепеха О.С. Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу по апеляції ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Маріуполя від 12 липня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до садівничого товариства «Маяк» про усунення порушень права власності та відшкодування матеріальної та моральної шкоди

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя від 12 липня 2006 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до садівничого товариства « Маяк» про усунення порушень права власності на земельну ділянку, відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 1600 грн. та моральної шкоди в розмірі - 3400 грн. відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1 просить зазначене рішення суду скасувати, справу направити на новий розгляд.

Апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, Вважає, що після смерті батька, який помер 17 листопада 2000 р., вона прийняла спадщину, яка складає з земельної ділянки по АДРЕСА_1 садівничого товариства « Маяк» м. Маріуполя, що вона є власником цієї ділянки, а відповідач незаконними діями самочинно проклав водопровід через належну їй земельну ділянку, спричинив їй матеріальну та моральну шкоду як власнику.

Ці обставини суд не взяв до уваги та ухвалив незаконне рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1, яка підтримала доводи апеляційної скарги, заперечення представника відповідача Хоменка М.І. про залишення рішення без зміни, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Не може бути оскаржене правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Розглядаючи спір, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що на підставі Державного акту на право приватної власності на землю від 7 липня 2000 р., передано у приватну власність ОСОБА_2 земельна ділянка площею 0, 0600 га , яка розташована на території Приморського р-ну м. Маріуполя ст. «Маяк». Земля передана для ведення садівництва.

Згідно копії свідоцтва про смерть, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, Документи про прийняття земельної ділянки у спадок позивачкою ОСОБА_1 суду не надані.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачка не є власником земельної ділянки, так як не отримала у встановленому законом порядку відповідного документа про власність.

Такий висновок суду є обгрунтованим, відповідає обставинам справи та вимогам закону. Відповідно до вимог ст. 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

У ст. 126 ЗК України передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує це право, та його державної реєстрації.

Право власності на землю гарантується відповідно до положень ст.14 Конституції України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про захист порушеного права власності на земельну ділянку, посилаючись на вимоги ст. 152 ЗК України.

Однак, усупереч вимогам ст.60 ЦПК України ОСОБА_1 не довела ті обставини на які вона посилалась як на підставу своїх вимог.

Вона не надала суду доказів про те, що на час звернення до суду вона була власником спірної земельної ділянки і , що це давало б їй право звертатися до суду з позовом про захист такого права.

У даному випадку документ, що посвідчує право на земельну ділянку є свідоцтво про прийняття спадщини.

Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, що вона є власником земельної ділянки є безпідставними та суперечать матеріалам справи.

Таким чином, колегія суддів, вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308,313,314,315,317319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Приморського районного суду м . Маріуполя від 12 липня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.