УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-707 2006 р. Головуючий в суді 1 інстанції
Категорія ст. 185 ч. 2 БОРИСЕНКО ILL
КК України Доповідач в апеляційній інстанції
ЩЕПОТКІНА В.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2006 року колегія судців судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого ЩЕПОТКІНОЇ В.В.
судців ЦИНДИ P.M., ОХРІМЕНКА І.К.
з участю прокурора Гришанової Н.Д.
розглянувши кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 та апеляційним поданням прокурора на вирок Лисянського районного суду Черкаської області від 20 березня 2006 p., яким
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше двічі судимий, -
засуджений за ст. 185 ч. З КК України на 4 роки позбавлення волі; за ст. 304 КК України на 1 рік позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено до відбуття 4 роки позбавлення волі.
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше судимий, -
засуджений за ч. З ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі.
Судом задоволений цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 і на її користь стягнуто з засудженого ОСОБА_2 та ОСОБА_1 солідарно 3558 грн.
Згідно вироку ОСОБА_1 засуджений за те, що він 15.12.2005 року біля 20 год. в смт. Лисянка Черкаської області, допомагаючи піднятись ОСОБА_4, таємно викрав у нього мобільний телефон із стартовим пакетом, гроші та чохол, а всього на суму 528 грн.
Він же, а також ОСОБА_2 засуджені за те, що вони, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, діючи за попередньою змовою між собою та неповнолітнім ОСОБА_5, в ніч на 26.12.2005 р. таємно викрали майно ОСОБА_6 з проникненням в її будинок в с. Жаб'янка Лисянського району на загальну суму 1558 грн.
Крім того, постановою даного суду від 20.03.2006 р. ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, на підставі ст. 7-3 КПК України звільнений від кримінальної відповідальності за' вчинення суспільно-небезпечного діяння і до нього застосовані примусові заходи виховного характеру у вигляді передачі під нагляд батьків.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить скасувати вирок суду і направити справу на додаткове розслідування, посилаючись на те, що були порушені його права на захист, але не вказує в чому це виразилось, а також не були досліджені усі докази по справі.
В апеляції прокурора Лисянського району порушено питання про скасування вироку суду щодо ОСОБА_2 і ОСОБА_1 і направленні справи на новий розгляд у зв'язку з істотним порушенням судом норм КПК України, а саме ч. 1 ст. 334 КПК України, яке полягає в тому, що суд у вироку не виклав обвинуваченні ОСОБА_2 за ст. 304 КК України, за яке засудив його.
Постанова суду щодо ОСОБА_5 ніким не оспорюється.
Заслухавши суддю-доповідача, засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію, засудженого ОСОБА_2 , який підтримав апеляцію прокурора; прокурора Гришанову Н.Д., яка частково підтримала апеляцію прокурора району, вивчивши доводи апеляції та матеріали кримінальної сврави, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню, а апеляція засудженого ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які він засуджений, грунтується на доказах, всебічно та повно досліджених судом, а саме:
показах самого засудженого ОСОБА_1, який повністю визнавав себе винним у вчиненні крадіжки у потерпілого ОСОБА_4 та разом з ОСОБА_2 і ОСОБА_5 з будинку ОСОБА_3 і пояснював про обставши крадіжки(а. с. 193 зв.);
показах засудженого ОСОБА_2 про вчинення ним разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 крадіжки з домоволодіння ОСОБА_3(а. с. 193);
аналогічних показах свідка ОСОБА_5(а. с. 194);
даних протоколів добровільної видачі засудженими ОСОБА_3, ОСОБА_2 та свідком ОСОБА_5 частини викрадених ними речей з будинку ОСОБА_3 в с. Жаб'янка(а. с. 20, 29, 30);
показах потерпілої ОСОБА_3 про обставини крадіжки її майна з будинку(а. с. 193-194);
даних протоколу видачі ОСОБА_8 мобільного телефону «Сіменс» та його показах на слідстві про передачу йому вказаного телефону ОСОБА_3(а. с. 47).
Доводи ОСОБА_1 про неповноту досудового та судового слідства є безпідставні. Як вбачається з матеріалів справи, суд 1 інстанції дійсно не допитав усіх свідків, які були вказані в обвинувальному висновку.
Але, враховуючи визнання вини ОСОБА_3 та ОСОБА_2, а також покази свідка ОСОБА_5, суд прийняв рішення про можливість закінчення судового слідства у відсутність даних свідків.
При цьому суд з'ясував думку засуджених, які вважали можливим закінчити судове слідство без допиту частини свідків(а. с. 194-195).
За таких обставин доводи апелянта ОСОБА_1 про неповноту судового слідства є безпідставні.
Суд вірно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. З ст. 185 КК України. А призначене покарання ОСОБА_3 відповідає тяжкості вчинених злочинів та особі останнього, який раніше був судимий, але висновків для себе не зробив і через декілька місяців після звільнення з місць позбавлення волі вчинив нові умисні злочини.
Безпідставними є і доводи ОСОБА_1 про порушені його права на захист. Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 неодноразово на слідстві та в суді роз'яснювались його права, в тому числі і право на захист, але він не побажав мати захисника(а. с.75, 161, 192). А враховуючи, що справа щодо нього не належить до категорії справ, де участь захисника є обов'язковою відповідно до ст. 45 КПК України, суд прийняв його відмову від захисника(а. с. 192).
Підстав для зміни або скасування вироку щодо ОСОБА_1 колегія не вбачає.
В той же час вирок суду щодо ОСОБА_2 підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд у зв'язку з порушенням судом вимог ч. 1 ст. 334 КПК України.
Так, Лисянським районний суд визнав винним і засудив ОСОБА_2 за ст. 304 КК України, але в мотивувальній частині обвинувального висновку не вказав формулювання обвинувачення ОСОБА_2 за цією статтею закону.
Вказане порушення тягне насування вироку щодо ОСОБА_2 з направленням справи відносно нього на новий судовий розгляд.
Але порушення судом вимог ч.1 ст. 334 КПК України стосується тільки засудженню ОСОБА_2 і не тягне скасування вироку щодо засудженого ОСОБА_1.
У зв'язку з чим апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Апеляцію прокурора Лисянського району задоволити частково.
Вирок Лисянського районного суду Черкаської області від 20 березня 2006 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни. Даний вирок відносно ОСОБА_2 скасувати, а справу щодо нього направити на новий судовий розгляд.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 залишити попередню - тримання під вартою.