Справа № 22-ц-1753/2011
Категорія 5
Головуючий у 1 інстанції Ничик Г.І.
Суддя-доповідач Перегінець Л.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
Головуючої Перегінець Л.В.
суддів: Бойчука І.В. , Мелінишин Г.П.
секретаря Сурмачевської У.С.
з участю адвоката ОСОБА_2
апелянта ОСОБА_3,представника апелянта ОСОБА_4,
представника позивача ОСОБА_5
представника відповідача Торговицької сільської ради Марчука Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3, представника відповідача (ОСОБА_8) – ОСОБА_4 на рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 26.09.2011 року у справі за позовом ОСОБА_9 до Торговицької сільської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_8 про визнання недійсним рішення Торговицької сільської ради №16 від 25.03.2003р., Свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.10.2009р. №1968, договору дарування №10 від 12.01.2010р. та про визнання права власності на будинок та господарські споруди,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 26.09.2011 року задоволено позов ОСОБА_9 до Торговицької сільської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_8 про визнання недійсним рішення Торговицької сільської ради № 16 від 25.03.2003р., Свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.10.2009 р. №1968, договору дарування №10 від 12.01.2010р. та про визнання права власності на будинок та господарські споруди.
Визнано недійсними рішення Торговицької сільської ради №16 від 25.03.2003р., Свідоцтво про право на спадщину за законом від 16.10.2009р. № 1968, видане державним
_____________________________________________________________________________
Справа № 22ц-1753/2011 р. Головуючий у І інстанції Ничик Г.І.
Категорія 5 Суддя-доповідач Перегінець Л.В.
нотаріусом Городенківської районної державної нотаріальної контори, договір дарування житлового будинку від 12.01.2010р. №10, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_10, посвідчений Городенківською ДНК. Визнано за ОСОБА_9 право власності на будинок та господарські споруди, що знаходяться в АДРЕСА_1.
На погодившись із вказаним рішенням, відповідач – ОСОБА_3 та представник відповідача (ОСОБА_8) – ОСОБА_4 подали апеляційну скаргу, в якій посилаються на порушення судом І інстанції норм матеріального права та неповне дослідження всіх обставин справи. Зокрема, вважають помилковим висновок суду щодо проживання позивача у колгоспному дворі по АДРЕСА_1 (особовий рахунок №НОМЕР_1) в період з 1986р. по 1990р., оскільки згідно із записами в по господарських книгах колгоспного двору по АДРЕСА_2 за 1983-1985р.р., 1986-1990р.р., 1991-1995р.р. вказано, що позивач прописаний у господарстві батька – ОСОБА_11 Про місце прописки позивача свідчить також і довідка Снятинського районного суду №9731 від 30.05.2011 року, яку судом безпідставно не взято до уваги. Апелянти посилаються на те, що Акт опиту свідків від 21.01.1999 року, яким суд спростовує факт проживання позивача у господарстві його батька, викликає сумнів, оскільки місце реєстрації і проживання особи підтверджується записами у погосподарських книгах, а не свідченнями свідків. Крім того, позивач після смерті ОСОБА_12 та ОСОБА_13 не звертався до нотаріальної контори із заявою щодо оформлення права на спадщину. Визнавши право власності на будинок за позивачем, суд порушив право ОСОБА_3 як спадкоємця першої черги, оскільки він ще у 2000 році звертався про прийняття спадщини. Просять рішення суду скасувати, в позові ОСОБА_9 відмовити.
У судовому засіданні апеляційного суду апелянт, представник апелянта доводи скарги підтримали з наведених в ній мотивів. Просять рішення суду скасувати та та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові ОСОБА_9
Представник позивача доводи скарги не визнав, вважає рішення суду законним та обгрунтованим, просить залишити його без зміни.
Представник відповідача – Торговицької сільської ради апеляційну скаргу визнав в частині вимог, що стосуються законності рішення сільської ради від 25.03.2003 року. Зокрема вважає, що оскаржуване рішення було винесено правомірно на підставі зібраних документів та заяви ОСОБА_3
Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, згідно із записами у погосподарських книгах Торговицької сільської ради за 1986-1990р.р. господарство по АДРЕСА_1 особовий рахунок № НОМЕР_2, відносилось до суспільної групи – колгоспний двір, в якому проживало 3 особи: голова сім’ї – ОСОБА_12, члени сім’ї – ОСОБА_13, дружина та ОСОБА_9, онук, який згідно з відміткою щодо тимчасової відсутності повернувся в господарство 28.12.88р. з РА (а.с.51).
Згідно Свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок, виданого виконкомом Городенківської районної ради 14.07.1987р. на підставі рішення виконкому Городенківської районної ради №142 від 10.07.1987р., реєстровий №143 від 14.07.1987р. в Коломийському МБТІ (а.с.120), жилий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в с. Торговиця по вул. Пушкіна, 10 належить на праві особистої власності за колгоспним двором, головою якого є ОСОБА_12. Згідно довідки Торговицької сільської ради №180 назву вул. Пушкіна змінено на Лесі Українки.
Встановлено, що голова сім’ї – ОСОБА_12 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, після нього головою сім’ї значилась ОСОБА_13. Згідно із записами в по господарській книзі Торговицької сільської ради за 1991-1995р.р. в спірному колгоспному дворі по вул. Лесі Українки, особовий рахунок № НОМЕР_1 (а.с.52,97) проживали ОСОБА_9, онук та голова сім’ї – ОСОБА_13, яка померла 16.04.1998 року. Згідно довідки Торговицької сільської ради №1141 від 22.11.2000 року позивач з дня смерті діда і баби вступив у володіння спадковим майном (а.с.10), що підтверджується також квитанціями про видатки на похорон №42 (а.с.12) та про сплату земельного податку (а.с.13).
На підставі рішення виконкому Торговицької сільської ради від 29.01.1999 року №7 (а.с.71), видано Свідоцтво про право власності на житловий будинок від 11.02.1999 року, яким оформлено спільну сумісну власність в рівних частках на ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_9 (а.с.8).
Рішенням виконкому Торговицької сільської ради від 25.03.2003 №16 (а.с.17) право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 скасовано рішення №7 від 29.01.1999 року та оформлено право власності на ОСОБА_13.
16.10.2009 року Городенківською районною державною нотаріальною конторою на ім’я ОСОБА_3 було оформлено Свідоцтво про право на спадщину за законом № 1968 на спірний житловий будинок з приналежними господарськими прибудовами.
12.01.2010 року між ОСОБА_3 та його дочкою - ОСОБА_8 укладено оспорюваний договір дарування №10 на жилий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 з приналежними господарськими спорудами.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, при винесенні Торговицькою сільською радою рішення від 25.03.2003 року про оформлення права власності на житловий будинок за № 16 та оформленні державним нотаріусом Свідоцтва про право на спадщину за законом за ОСОБА_3, було порушено право позивача на майно як члена колгоспного двору і правильно прийняв рішення про визнання їх недійсними, в тому числі, і договору дарування спірного будинку ОСОБА_15.
Погоджується колегія суддів і з тим висновком, що позивач будучи членом сім”ї ОСОБА_12 та ОСОБА_13, набув право на частку в колгоспному дворі даного господарства та станом на 15.04.1991 року не втратив такого права, а після смерті бабусі ОСОБА_13 прийняв спадщину, так як фактично вступив у користування майном, тому підставно визнав за ним право власності на житловий будинок та господарські споруди, що знаходяться в АДРЕСА_1.
Доводи апелянтів не заслуговують на увагу, оскільки час реєстрації позивача в спірному господарстві та зазначення його в погосподарських книгах господарства його батьків не спростовують доказів щодо його членства в колгоспному дворі дідуся та бабусі, що наявні в матеріалах справи. Що ж до тверджень сторони апелянтів про порушення права ОСОБА_3 на прийняття спадщини, слід зазначити наступне. Як встановлено судом першої інстанції та не спростовано апелянтом, останній у визначеному законом порядку не прийняв спадщину після смерті батьків, тому суд правомірно скасував Свідоцтво про право на спадщину і з цієї підстави.
За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції належним чином здійснено оцінку та дослідження доказів, а рішення постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку.
Доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення не встановлено.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, представника відповідача (ОСОБА_8) – ОСОБА_4 відхилити, рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 26.09.2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.
Головуюча Перегінець Л.В.
Судді: Бойчук І.В.
Мелінишин Г.П.