Черкаський районний суд Черкаської області    

Дата документу 04.11.2011

                            Справа № 5-130/11

П О С Т А Н О В А

 04 листопада   2011 року Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

 головуючого –судді Фетісової     

 при секретарі –   Зарубі Н.М. ,

 за участю прокурора –Ситник Т.А. ,Максимової В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3, ОСОБА_4 про скасування накладення арешту на нерухоме майно,

                                                           встановив:

          Заявники звернулись до суду із письмовою заявою про скасування накладення арешту на нерухоме майно. Свою вимогу обґрунтовували тим, що відповідно до рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 26 лютого 2005 року № 254 заявниками було оформлено право власності на нежитлові приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташовані на 1-му поверсі будинку АДРЕСА_1 з різними розмірами часток.

Проте, при розгляді  кримінальної справи за ознаками скоєння ОСОБА_5 злочинів , передбачених ст.190 ч.4 ,ч.1,3 ст.358 КК України,  Соснівським райсудом м. Черкаси 10.05.2006 року суддею Грабовим П.С.  в рамках  розгляду кримінальної справи 1-37-06, було винесено постанову про накладення арешту на зазначене нерухоме майно та заборонено  його відчуження до вирішення кримінальної справи по суті . Вказаний захід було вжито ним з метою  забезпечення заявленого в кримінальній справі цивільного позову,а також  прав  та законних інтересів потерпілого  ОСОБА_6, представником якого є ОСОБА_7. Вважають, що оскільки обвинувальний вирок у відношенні ОСОБА_5 не передбачає конфіскації майна засудженого, а заявлені потерпілим цивільні позови було залишено судом без розгляду,  дана справа перебувала на розгляді  усіх судових інстанціях України, тому відсутні підстави для перебування під арештом нерухомого майна, власниками якого є заявники.

Прокурор  у судовому засіданні не заперечував  проти задоволення даної заяви , оскільки  це є упущення суду  першої інстанції , який виносив вирок та мав би  вирішити це питання , тому воно має бути усунуте.   

          У судовому засіданні заявники та їх представник  ОСОБА_8 підтримали подану заяву та викладені у ній обставини просили  суд її задоволити .  

           Представник  цивільного позивача ОСОБА_7 та  представник МП  ВКП «РСТ»ОСОБА_9 , яка є одночасно представником  потерпілого ОСОБА_6 , проти задоволення заяви  заперечували  , вказуючи , що скасування накладеного  судом   забезпечення позову , який    був  залишені без розгляду    є незаконними  , оскільки це  не передбачено чинним КПК України та постановою Пленуму Верховного суду України № 11  від 21.12.1990 року  ( з відповідними змінами)  «Про практику  застосування судами  України  процесуального законодавства  при вирішенні питань , пов’язаних з  виконанням вироків»,де передбачено  можливість  скасування  заходів забезпечення  цивільного позову   чи можливої конфіскації майна  , лише якщо при винесенні виправдувального вироку , чи відмові у позові  , або не застосуванні  конфіскації , вироком ці заходи не скасовані , тобто  ,у даному випадку , якщо цивільний позов залишений судом без розгляду і сторонам вироком суду рекомендовано звернутися з ним в порядку цивільного судочинства , тому заходи забезпечення позову  застосовані судом до   вирішення кримінальної справи по суті  , все одно мають бути залишені без змін до вирішення  даного цивільного позову по суті в порядку цивільного судочинства, так як потреба  у забезпеченні цивільного позову на разі  все ще не відпала , що підтверджується тим , що в провадженні Придніпровського районного суду  м. Черкаси знаходиться цивільна справа  за  вказаними позовом . Тим більш ,що  на підставі договору купівлі –продажу  від 18.05.2011 року  вказані особи   продали спірне майно -  приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1»  іншим особам  ,тому на день звернення  заявники не є власниками нерухомого майна , тому право на звернення з заявою про виключення майна з акту арешту та опису  належить новим власникам майна.

          Інші учасники  процесу в судове засідання не з’явилися  , хоча і були повідомлені , але їх неявка згідно до вимог ст. 411 КПК України не перешкоджає розгляду даного питання.

 Згідно   вироку  Черкаського районного суду Черкаської області від 01 вересня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 21 грудня 2010 року та ухвалою   Вищого  спеціалізованого суду  з розгляду цивільних та кримінальних справ  від 11.08.2011 року , ОСОБА_5 був засуджений за ст. 190 ч. 4 КК України на 5 років позбавлення волі без конфіскації майна; за ст. 358 ч. 1 КК України на 2 роки обмеження волі; за ст. 358 ч. 3 КК України на 1 рік обмеження волі. Відповідно до ст.ст. 12, 49 КК України його було звільнено від кримінальної відповідальності за злочини, передбачені ст. 358 ч. ч. 1, 3 КК України, у зв’язку із закінченням строків давності і остаточно йому було визначено покарання 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

Згідно зі ст. 75 КК України ОСОБА_5 було звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки.

Також вищевказаним вироком було залишено без розгляду цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди та цивільний позов представника МП ВКП «РСТ» ОСОБА_7 до ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про повернення предмету злочину у власність потерпілого в порядку відшкодування шкоди, завданої злочинними діями ОСОБА_5, у якому було заявлено вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1»від 01 червня 2002 року, визнання недійсними свідоцтв про право власності на приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1»за ОСОБА_1, ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_4, скасування реєстрації права власності на частини приміщення за ОСОБА_1, ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_4, визнання права власності на приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1»за МП ВКП «РСТ», стягнення з ОСОБА_5 на користь МП ВКП «РСТ»збитків в сумі 31938,00 грн., зобов’язання цивільного позивача перерахувати 35000,00 грн. на користь ОСОБА_1, ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в частках, які відповідають їх часткам в приміщені магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», тобто  вказані позовні вимоги взагалі не були предметом розгляду   по суті  при розгляді кримінальної справи.

Залишаючи  вказаний цивільний позов без розгляду  , суд виходив . зокрема , і з того , що  відповідно до вимог  чинного законодавства ,  у кримінальній справі не можуть розглядатися  позови  за вимогами  про відшкодування  матеріальної шкоди   ,що не випливають з пред’явленого обвинувачення , майнові спори , що підсудні господарським судам , та те , що  сторонами по справі мають бути ще 23 особи.

З  постанови судді  Соснівського райсуду м. Черкаси   Грабового П.С. від 10.05.2006 року  про накладення арешту на майно  вбачається , що дані заходи ним застосовані до вирішення  кримінальної справи по суті.    Дана кримінальна справа   була предметом розгляду  усіма судовими інстанціями України ,  і вирок набрав чинності.

З матеріалів заяви , поданої суду  представником  ОСОБА_9 , вбачається , що з вказаним  цивільний позов з усіма  уточненнями та доповненнями , залишений  судом при винесенні  вироку  без розгляду , знаходиться    на розгляді  Придніпровського районного суду  м. Черкаси    , згідно до ухвали суду  про відкриття провадження по справі ,  також судом  було вже вирішено  питання про забезпечення  вказаного позову шляхом винесення ухвали від 14.10.2011  року  про накладення одночасно двох  заходів забезпечення позову –арешту та заборони  вчинення будь - яких дій щодо розпорядження арештованим майном   .  Дана ухвала суду  наразі є чинною та не скасована.

Також ,згідно до  витягу Єдиного реєстру заборон  відчуження  об»єктів нерухомого майна  станом на 27.10.2011 року на даний об’єкт  зареєстровано,  ще й інші арешти    на підставі постанов слідчих  по інших кримінальних справах.

Як вбачається з вимог ст. 411 КПК України  , Постанови Пленуму Верховного суду України № 11  від 21.12.1990 року  ( з відповідними змінами)  «Про практику  застосування судами  України  процесуального законодавства  при вирішенні питань , пов’язаних з  виконанням вироків»,які   регулюють  вся питання , пов’язані з виконанням вироку  та  згідно до вимог якої можуть бути усунуті   усі недоліки та  суперечності  допущені судом при винесенні вироків , та  пов’язані з його виконанням   ,  окрім тих ,   які стосуються погіршення становища засудженого . Такими питаннями , зокрема , є : і питання щодо речових доказів , судових витрат ,  та зокрема , і  скасування заходів забезпечення  цивільного позову  чи можливої конфіскації майна , якщо при  винесенні вироку ,   яким не застосована конфіскація та  цивільні позови не розглянуті ,  ці заходи не скасовані,   тощо.

Наявність нових власників даного приміщення , не перешкоджає  розгляду судом   вказаної заяви поданої від заявників , так як суд   має  усунуті   усі недоліки та  суперечності  допущені судом , що існували    момент винесення вироку  , а не ті  , що  виникли  вже  через рік   після його  ухвалення. Оцінку   правомірності   угоди про відчуження  вказаного майна   заявниками при наявності  заборони його  відчуження  має право  дати суд    при  цивільно - правового спору по суті.

          З огляду на те, що на день звернення із заявою через встановлені судом обставини відпала потреба в подальшому застосуванні накладення арешту на нерухоме майно,  цивільний позов , в забезпечення якого  і був накладений  арешт Соснівським райсудом м. Черкаси 10.05.2006 року суддею Грабовим П.С. , судом при винесенні вироку  взагалі не розглядався , конфіскація  майна щодо засудженого не застосовувалася  , та суд  в порушення вимог закону не вирішив дане питання  в момент винесення вироку від  01.09.2010 року  ,   керуючись ст. 411 КПК України , роз’ясненнями Постанови Пленуму Верховного суду України № 11  від 21.12.1990 року ( з відповідними змінами)  «Про практику  застосування судами  України  процесуального законодавства  при вирішенні питань , пов’язаних з  виконанням вироків» , суд:

Постановив :

Скасувати накладений постановою судді  Соснівського районного суду м. Черкаси   Грабового П.С. від 10.05.2006 року арешт  на нерухоме майно (приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1»), розташоване за адресою АДРЕСА_1 1-й поверх, що належало  на праві приватної власності ОСОБА_4, ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_3  .

Постанова може бути оскаржена у встановленому законом  порядку.

Суддя:Т. Л. Фетісова