Головуючий у 1 інстанції –Могильницький М.С.
Суддя-доповідач- Ляшенко Д.В.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
Іменем України
20 березня 2008 року м.Донецьк
справа № 22а-1334/08
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЛяшенка Д.В.суддів:
при секретарі
за участі представників позивача
представників відповідача Ханової Р.Ф., Колеснік Г.А.
Білоус К.І.
Ярош В.І., Желніної В.В.
Резник Р.Б., Романченко Л.І.розглянувши у відкритому
апеляційну скаргусудовому засіданні
Артемівської об”єднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від01.11.2007 року по справі№ 2-а-3576/07за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма”Уран”ДоАртемівської об”єднаної державної податкової інспекціїПровизнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-
Дюжих
Керуючись ст.ст. 195-196,198,202,205,207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Артемівської об”єднаної державної податкової інспекції – задовольнити частково.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 1.11.2007 року по справі № 2-а-3576/07- змінити і визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 14.06.2007р. № 0000662342/0, в частині визначення Товариству з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма ”Уран” податкового зобов'язання у розмірі 367725 гривень та суми штрафних санкцій у розмірі 176031 гривень.
В частині вирішення питання про стягнення судових витрат постанову суду 1 інстанції залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили, а в разі складення і проголошення вступної та резолютивної частин постанови, з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий:
Судді:
Головуючий у 1 інстанції –Могильницький М.С.
Суддя-доповідач- Ляшенко Д.В.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
Іменем України
20 березня 2008 року м.Донецьк
справа № 22а-1334/08
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЛяшенка Д.В.суддів:
при секретарі
за участі представників позивача
представників відповідача Ханової Р.Ф., Колеснік Г.А.
Білоус К.І.
Ярош В.І., Желніної В.В.
Резник Р.Б., Романченко Л.І.розглянувши у відкритому
апеляційну скаргусудовому засіданні
Артемівської об”єднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від01.11.2007 року по справі№ 2-а-3576/07за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма”Уран”ДоАртемівської об”єднаної державної податкової інспекціїПровизнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-
Дюжих
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2007р. ТОВ ВКФ “Уран” звернулося до суду із позовом до Артемівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 14.06.2007р. № 0000662342/0, яким визначено податкове зобов'язання у розмірі 368010 гривень та сума штрафних санкцій у розмірі 176201 гривень.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Уран" є юридичною особою, зареєстроване Артемівською міською радою 15 лютого 1996 року, включене до ЄДРПОУ за номером 24157597, знаходиться на податковому обліку в Артемівській об'єднаній державній податковій інспекції Донецької області з 16.02.1996 року.
З 12.04.2007 року по 24.05.2007 року працівниками Артемівської ОДШ була проведена виїзна планова перевірка ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Уран" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 по 31.12.2006 року, за результатами якої був складений акт перевірки № 1325/24157597/23 - ДСК від 01.06.2007 року (надалі - акт перевірки), на підставі якого відповідачем прийняте спірне податкове повідомлення-рішення, яким визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 368010 гривень та суму штрафних санкцій у розмірі 176201 гривень.
Зазначеним актом визначено, що позивачем порушені підпункти 4.1.6 п.4.1. ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
Відповідно до підпункту 4.1.6. п.4.1. ст. 4 зазначеного закону валовий доход включає суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".
На думку податкового органу, позивачем не дотримані вимоги діючого законодавства, оскільки позивачем не включено до складу валового доходу у третьому кварталі 2006 року безповоротну фінансову допомогу у вигляді суми кредиторської заборгованості у розмірі 1470921 грн. перед підприємствами: ПП "Фірма "Ньюрайд" та ТОВ "Комерційна фірма "Багатопрофільний Альянс", які ліквідовані 07.03.2006 року та 18.08.2006 року відповідно.
Відносно вищезазначених контрагентів ПП "Фірма "Ньюрайд" та ТОВ "Комерційна фірма "Багатопрофільний Альянс"", згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 12.10.2007 рік та Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 12.10.2007 рік внесено запис про припинення державної реєстрації юридичної особи в результаті її ліквідації за рішенням засновників, що не пов'язано з реорганізацією.
В обґрунтування вимог позивач посилається на неналежне застосування відповідачем норм підпункту 4.1.6. п.4.1. ст. 4 Закону України від 28.12.1994 року "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції Закону України N 283/97-ВР від 22.05.97), так як відповідно до зазначеної норми безповоротну фінансову допомогу належить відносити до валового доходу, якщо вона не стягнута протягом строку позовної давності.
На момент прийняття спірного податкового повідомлення рішення строк позовної давності за вказаними зобов”язаннями не сплинув, а тому позивач правомірно не включив зазначену суму до валового доходу.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду позов задоволений повністю.
В апеляційній скарзі Артемівська ОДПІ просить скасувати постанову суду, ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні вимог ТОВ ВКФ “Уран” посилаючись на те, що висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на вимогах матеріального закону і при ухваленні рішення судом були порушені норми процесуального права.
У скарзі відповідач зазначив, що підприємства –кредитори ліквідовані, а тому нестягнута кредиторська заборгованість стала безповоротною фінансовою допомогою.
Крім того судом визнане недійсним податкове повідомлення повністю, хоча цим рішенням позивачу визначено було також зобов”язання з податку на прибуток у сумі 285 грн. на підставі п.п.5.4.8 п. 5.4 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” та штрафні санкції у сумі 170 грн., що ТОВ “Уран” у позові не оскаржувало.
В судовому засіданні представники відповідача просили скаргу задовольнити, а представники позивача проти задоволення скарги заперечували.
Заслухавши доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню частково, постанова суду першої інстанції підлягає зміні з ухваленням по справі нової постанови з наступних підстав.
Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Пунктом 1 ч.1 ст. 201 КАС України встановлено, що підставою для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Правовідносини які виникла регулюються спеціальним Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 283/97-ВР.
Згідно п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 цього Закону валовий доход включає безповоротну фінансову допомогу.
Відповідно до п 1.22.1. ст.1 Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” безповоротна фінансова допомога - це сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.
Податковий орган вважає, що кредиторська заборгованість позивача перед контрагентами стає безповоротною фінансовою допомогою з моменту ліквідації вищезазначених контрагентів, посилаючись на ст. 205 Господарського кодексу України.
Однак, Господарський кодекс України не містить правових норм, які визначають поняття безповоротної фінансової допомоги, а також не врегульовує податкові відносини.
Як вбачається із п.3.1.1 Акту перевірки (аналіз кредиторської заборгованості в розрізі контрагентів) кредиторська заборгованість у позивача перед контрагентами виникла у лютому 2005 року перед ПП Фірма "Ньюрайд", у серпні 2005 року перед ТОВ "Комерційна фірма "Багатопрофільний Альянс".
Статтею 195 Господарського кодексу України передбачена можливість управленого суб”єкта господарського зобов”язання, якщо інше не передбачено законом, передавати другій стороні, за її згодою, належні йому за законом, статутом чи договором права на одержання майна від третьої особи.
У відповідності до ст. 257 ЦК України до спірних правовідносин застосовується загальна позовна давність, яка встановлена тривалістю у три роки.
Таким чином, кредиторська заборгованість у сумі 1470921 грн. відповідно до законодавства стає безповоротною фінансовою допомогою тільки у відповідному місяці 2008 року, якщо до цього строку вона залишиться нестягнутою.
Відповідно до ст. 71 ч.2 КАС України відповідачем, який не визнає позов, не доведено відсутність передачі ПП Фірма "Ньюрайд" та ТОВ "Комерційна фірма "Багатопрофільний Альянс" права на одержання вказаних сум заборгованості позивача, а тому з огляду на приписи спеціального законодавства, яке регулює оподаткування прибутку підприємств і чітко визначає що саме є безповоротною фінансовою допомогою, колегія суддів вважає висновки ДПІ про виникнення у позивача обов”язку включити до валового доходу у спірний період кредиторської заборгованості у сумі 1470921 грн., безпідставними, та такими що ґрунтуються на припущеннях.
Отже, колегія суддів вважає, правильними висновки суду 1 інстанції про те, що сума кредиторської заборгованості у розмірі 1470921 грн., так як не сплинув строк позовної давності щодо стягнення цієї суми, не є безповоротною фінансовою допомогою, тому станом на момент перевірки не підлягає включенню до складу валового доходу.
Але при прийнятті рішення про визнання повністю податкового повідомлення рішення недійсним суд 1 інстанції не врахував, що відповідно до акту перевірки (а.с. 25-27, 63-64) та спірного рішення відповідачем на підставі п.п.5.4.8 п. 5.4 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” (включення підприємством до складу валових витрат суми добових на відрядження фізичних осіб, які не підтверджені відмітками відряджуючої та приймаючої сторони) позивачу визначено суму податку на прибуток у розмірі 285 грн., та штрафні санкції у сумі 170 грн., що ТОВ “Уран” у позові не оскаржувало.
Таким чином керуючись принципом диспозитивності, колегія суддів вважає необхідним постанову суду 1 інстанції змінити, та визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 14.06.2007р. № 0000662342/0, в частині визначення податкового зобов'язання у розмірі 367725 гривень та суми штрафних санкцій у розмірі 176031 гривня.
Керуючись ст.ст. 195-196,198,202,205,207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Артемівської об”єднаної державної податкової інспекції – задовольнити частково.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 1.11.2007 року по справі № 2-а-3576/07- змінити і визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 14.06.2007р. № 0000662342/0, в частині визначення Товариству з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма ”Уран” податкового зобов'язання у розмірі 367725 гривень та суми штрафних санкцій у розмірі 176031 гривня.
В частині вирішення питання про стягнення судових витрат постанову суду 1 інстанції залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили, а в разі складення і проголошення вступної та резолютивної частин постанови, з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий:
Судді: