Справа № 1-63/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2011 року                                                                        Турійський районний суд

                                                                                                    Волинської області

під головуванням судді                                                                      Шмідта С.А.,

за участю секретаря                                                                                Веремчук Л.Ю.,

прокурора                                                                                          Трофімука О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Турійськ Волинської області кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українки, громадянки України, уродженки с.Глухи Старовижівського району Волинської області, жительки АДРЕСА_1, інваліда 3 групи, із повною загальною середньою освітою, заміжньої, несудимої, у вчиненні злочину, передбаченого ч.ч.1, 3 ст.204, ч.2 ст.216  КК України, -

в с т а н о в и в :

 Підсудна ОСОБА_1 в квітні – червні 2011 року, не будучи зареєстрованою як суб"єкт господарювання – фізична особа, не маючи відповідного державного дозволу на торгівлю алкогольними напоями, незаконно придбавала з метою збуту у невстановленої особи незаконно виготовлені алкогольні напої, марковані підробленими марками акцизного збору, які зберігала з цією ж метою у місці свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, а також збувала ці алкогольні напої фізичним особам, порушуючи вимоги Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів". Так, 27 квітня 2011 року за вищевказаним місцем проживання підсудна ОСОБА_1 продала потерпілому ОСОБА_2 алкогольні напої в кількості 60 пляшок місткістю 0,5 л кожна з етикетками "Горілка Пшенична Олександрія", марковані підробленими марками акцизного збору, за 780.00 грн., потерпілому ОСОБА_4 – такі ж алкогольні напої в кількості 40 пляшок за 520.00 грн., , ОСОБА_5 - такі ж алкогольні напої в кількості 5 пляшок за 65 грн. Того ж дня після вживання куплених у підсудної ОСОБА_1 алкогольних напоїв потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 відчули різке погіршення стану здоров"я та звернулися до наркологічного кабінету, де отримали невідкладну медичну допомогу. Крім того, 24 червня 2011 року підсудна ОСОБА_1 в ході оперативної закупівлі продала ОСОБА_6 алкогольні напої в кількості 20 пляшок місткістю 0,5 л кожна з етикетками "Горілка Пшенична Нива" за 290.00 грн., після чого по місцю проживання підсудної було виявлено та вилучено 1440 прозорих скляних пляшок з етикетками "Горілка Пшенична Нива" місткістю 0,5 л кожна, заповнених прозорою рідиною та маркованих підробленими марками акцизного збору, 6 скляних пляшок місткістю 0,5 л кожна з етикетками "Коняк Закарпатський", "Коньяк Потьомкін", "Коньяк Жан-Жак", "Коньяк Ординарський", "Бальзам Давній Рецепт", заповнених рідиною бурого кольору, а також пластикову лійку.

Органи досудового слідства кваліфікують дії підсудної ОСОБА_1 за ч.ч.1, 3 ст.204, ч.2 ст.216 КК України.

Будучи допитаною в судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 свою вину в інкримінованих їй діях визнала частково та показала суду, що вона дійсно весною 2011 року придбала у невстановленої особи горілку з етикетками "Горілка Пшенична Нива" та "Горілка Пшенична Нива", марковану акцизними марками, ціною 12.50 грн. за одну пляшку, яку планувала використати для вживання на сімейних торжествах. Підсудна ствердила, що після того, як проведення таких торжеств було відкладено, вона вирішила цю горілку продати та заробити на цьому, а тому вона і продавала її 27 квітня та 24 червня 2011 року за місцем свого проживання за ціною, вищою від придбаної. Підсудна показала, що акцизних марок вона не виготовляла та на пляшки з горілкою не наклеювала, та виключно для власного вживання виготовила домашній лікер на основі спирту та розлила його в 6 пляшок з коньячними етикетками. Підсудна заперечила той факт, що потерпілі отруїлися після вживання саме придбаної у неї горілки, тому що вона звернула увагу, що вони під час купівлі цієї горілки в той день вже були нетверезими.

Підсудна щиро розкаюється у вчиненому, прохає суворо її не карати.

Потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 повністю підтвердили покази підсудної та показали суду, що 27 квітня 2011 року вони на автостанції в смт.Турійськ Волинської області випили по кілька пляшок пива, після чого вирішили придбати горілку для власних потреб. Потерпілі дізналися, що горілку можна купити в АДРЕСА_1, та цього ж дня ОСОБА_2 придбав у підсудної 60 пляшок горілки, ОСОБА_4 – 40 пляшок, а ОСОБА_5 – 5 пляшок. Потерпілі ствердили, що ввечері цього ж дня вони вжили по 100 – 150 мл придбаної у підсудної горілки, після чого почули себе недобре та звернулися до наркологічного кабінету за медичною допомогою. Після отримання такої допомоги потерпілі відчули себе краще та від госпіталізації відмовились.

Потерпілі не пов"язують своє отруєння виключно придбаною у підсудної горілкою, жодних претензій до підсудної у потерпілих немає.

Крім вищенаведених визнавальних показів підсудної, її вина у вчиненні злочину повністю ствер джена зібраними й дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показав, що 27 квітня 2011 року він разом із ОСОБА_2 та ОСОБА_4 за місцем проживання підсудної в АДРЕСА_1 купували горілку "Горілка Пшенична Олександрія", марковану акцизними марками. Свідок ствердив, що перед тим того ж дня на автостанції в смт.Турійськ ОСОБА_2 та ОСОБА_4 пили пиво. Свідок показав, що він тоді купив у підсудної 5 пляшок горілки за 65.00 грн.

Такі показання свідка підтверджуються протоколами вилучення від 27 квітня 2011 року (а.с.6, 9, 12), відповідно до яких у ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вилучено алкогольні напої, марковані акцизними марками.

Матеріалами оперативної закупівлі від 24 червня 2011 року (а.с.80-85) стверджується, що в ході цієї закупівлі особою під легендованим ім"ям – ОСОБА_6 у підсудної ОСОБА_1 за її місцем проживання в АДРЕСА_1 було придбано 20 пляшок алкогольних напоїв, за що ОСОБА_6 заплатив вручені йому 300.00 грн.

Як вбачається з протоколу обшуку, проведеного 24 червня 2011 року за місцем проживання підсудної ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 (а.с.72 – 73), за вказаною адресою у підсудної було виявлено та вилучено 1440 прозорих скляних пляшок з етикетками "Горілка Пшенична Нива" місткістю 0,5 л кожна, заповнених прозорою рідиною та маркованих підробленими марками акцизного збору, 6 скляних пляшок місткістю 0,5 л кожна з етикетками "Коняк Закарпатський", "Коньяк Потьомкін", "Коньяк Жан-Жак", "Коньяк Ординарський", "Бальзам Давній Рецепт", заповнених рідиною бурого кольору, а також пластикову лійку білого кольору.

Висновком експерта № 668 від 06 липня 2011 року (а.с.120 – 136) стверджується, що рідини, представлені в пляшках з етикетками "Горілка Пшенична Олександрія", вилучені у ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, являються алкогольними напоями, водно-спиртовою сумішшю по типу горілок, з вмістом етилового спирту 37,2 об%. Рідини, представлені в пляшках з етикетками "Горілка Пшенична Нива", отримані під час проведення оперативної закупівлі та вилучені під час проведення обшуку у ОСОБА_1, являються алкогольними напоями, водно-спиртовою сумішшю по типу горілок, з вмістом етилового спирту 37,5 об%. Всі представлені спиртні напої за міцністю, органолептичними, фізико-хімічними показниками не відповідають вимогам ДСТУ 4256 – 2003 "Горілки і горілки особливі Технічні умови", а також не відповідають вимогам ДСТУ 4256 – 2003 до якості алкогольних напоїв, які забезпечують їх нешкідливість та безпечність для життя населення, та є небезпечними для життя і здоров"я громадян.

Як вбачається з довідки регіонального управління у Волинській області Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України № 3070/32-108 від 28 липня 2011 року (а.с.208) та довідки сектору реєстрації та обліку платників податків ДПА У Волинській області № 175/29-010 від 28 липня 2011 року (а.с.206), підсудна ОСОБА_1 не перебуває на податковому обліку як підприємець та ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями їй не видавалась.

Таким чином суд, всесторонньо, об"єктивно аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, приходить до висновку, що злочинні дії підсудної слід кваліфікувати за ч.1 ст.204 КК України, як незаконне придбання з метою збуту, зберігання з цією метою, а також збут незаконно виготовлених алкогольних напоїв, оскільки підсудна, закупивши по заниженій ціні алкогольні напої, які не відповідають вимогам державного стандарту, не маючи відповідного дозволу, зберігала та збувала ці алкогольні напої.

Однак, на думку суду, не знайшло свого підтвердження пред'явлене підсудній обвинувачення, передбачене ч.3 ст. 204 КК України, кваліфікуючою ознакою якого є незаконне виготовлення з метою збуту алкогольних напоїв з недоброякісної сировини, що становили загрозу для людей, та збут таких товарів, що призвело до отруєння людини. Частиною 3 ст. 204 КК України не охоплюється незаконне виготовлення підакцизних товарів, які становлять загрозу для життя і здоров'я людей, якщо в процесі їх виготовлення використовуються доброякісні, проте неналежні (з точки зору технології) матеріали і сировина. Виготовлення із доброякісної сировини (матеріалів) недоброякісних (фальсифікованих) підакцизних товарів та їх реалізація, в тому числі випуск на товарний ринок, має кваліфікуватись за ст. 227 КК України за умови, якщо їх реалізація вчинена у великих розмірах.   

В ч. 15 Постанови ПВСУ № 3 від 25.04.2003 року "Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності" зазначено, що під недоброякісною сировиною (матеріалами), про яку йдеться в ч. 3 ст. 204 КК, потрібно розуміти предмети праці та природні компоненти, що підлягають переробці при виготовленні (виробництві) підакцизних товарів, але не відповідають установленим для них стандартам, нормам і технічним умовам. Незаконно виготовленими з недоброякісної сировини (матеріалів) підакцизними товарами, що становлять загрозу для життя і здоров'я людей, слід вважати такі, вживання, користування чи використання яких створює реальну загрозу для життя і здоров'я споживачів (можливість отруєння, радіоактивного опромінення тощо). Під іншими тяжкими наслідками (ч. 3 ст. 204 КК) треба розуміти знищення чи пошкодження майна, тварин, флори, фауни, повітря, грунту, вод, чим заподіяно шкоду у великих чи особливо великих розмірах.   

Ні досудовим слідством, ні в судовому засіданні не здобуто переконливих доказів, що продані підсудною ОСОБА_1 алкогольні напої виготовлені з недоброякісної сировини (матеріалів), що становлять загрозу для життя і здоров'я людей, а також що до отруєння потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_4 призвели саме придбані ними у підсудної алкогольні напої, а не інші причини, а саме отруєння потерпілих визначене судово-медичною експертизою лише як легке тілесне ушкодження (а.с.147 – 150, 154 – 157). В зв"язку з вищенаведеним суд вважає, що у діях підсудної відсутній склад злочину, передбачений ч.3 ст.204 КК України, а тому її у цій частині обвинувачення слід виправдати.

Крім того, досудовим слідством дії підсудної кваліфіковано ще й за ч.2 ст.216 КК України, при цьому їй інкриміновано незаконний збут підроблених марок акцизного збору, вчинений повторно. Однак, об”єктивна сторона  такої дії    виражається в маркуванні   такими марками алкогольних напоїв винуватою особою. З матеріалів кримінальної справи та в судовому засіданні встановлено, що підсудна ОСОБА_1 збувала підакцизні товари, які були нею придбані з наклеєними марками акцизного збору, не знаючи про те, що вони підроблені чи виготовлені якимось іншим чином, а самі марки акцизного збору не були  безпосередньо предметом збуту.  

За таких обставин суд приходить до переконання, що дії підсудної ОСОБА_1 не містять ознак  злочину, передбаченого ч.2 ст.216 КК України, оскільки дій, які б утворювали склад цього  злочину, підсудною вчинено не було, тому за даною частиною вказаної статті  підсудну слід виправдати.

При обранні міри покарання підсудній суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину; особу підсудної; обставини, що пом"якшують та обтяжують покарання.

До пом"якшуючих покарання обставин суд відносить підсудній щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину.

Обтяжуючих покарання обставин суд в даному випадку не вбачає.

Також суд враховує і те, що підсудна ОСОБА_1 вчинила злочин середньої тяжкості, вперше притягується до кримінальної відповідальності, виключно позитивно  характеризується за місцем проживання.

З урахуванням наведеного суд призначає підсудній ОСОБА_1 покарання в межах санкції частини статті, за якою вона засуджується, у виді обмеження волі з конфіскацією незаконно виготовленої продукції.

Разом з тим суд вважає, що оскільки підсудна ОСОБА_1 на момент вчинення злочину була інвалідом 3 групи, її засуджено за вчинення злочину середньої тяжкості, який нею вчинено до набрання чинності Закону України "Про амністію у 2011 році", сама заявила клопотання про застосування до неї амністії, а тому вона підлягає звільненню від призначеного судом покарання на підставі п."г" ст.1 Закону України "Про амністію у 2011 році" від 8 липня 2011 року.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.81 КПК України.

Судові витрати по справі становлять 1720.00 грн. за проведення судово-хімічної експертизи спиртовмісних сумішей і техніко-криміналістичної експертизи документів та підлягають стягненню в дохід держави із підсудної ОСОБА_1

Запобіжний захід підсудній ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили суд залишає без змін – підписку про невиїзд.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

з а с у д и в :

 ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.204 КК України, призначивши покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки з конфіскацією незаконно виготовленої продукції.

На підставі п. “г” ст. 1 Закону України “Про амністію у 2011 році”  від 08 липня 2011 року звільнити засуджену ОСОБА_1 від призначеного покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки з конфіскацією незаконно виготовленої продукції.

Виправдати ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.204 КК України, оскільки в її діях відсутній склад цього злочину.

Виправдати ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.216 КК України, оскільки в її діях відсутній склад цього злочину.

На підставі ч.1 ст.81 КПК України речові докази у справі, а саме:

-1460 (одна тисяча чотириста шістдесят) прозорих скляних пляшок з етикетками "Горілка Пшенична Нива" місткістю 0.5 л, заповнених прозорою рідиною, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів ВПМ Ковельської МДПІ, знищити;

-105 (сто п"ять) прозорих скляних пляшок з етикетками "Горілка Пшенична Олександрія" місткістю 0.5 л, заповнених прозорою рідиною, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів ВПМ Ковельської МДПІ, знищити;

-6 (шість) скляних пляшок місткістю 0.5 л кожна, з етикетками "Коняк Закарпатський", "Коньяк Потьомкін", "Коньяк Жан-Жак", "Коньяк Ординарський", "Бальзам Давній Рецепт", заповнених рідиною бурого кольору,  та пластикову лійку білого кольору, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів ВПМ Ковельської МДПІ, повернути ОСОБА_1, як законному володільцю;

-  готівкові кошти в сумі 300.00 (триста) грн. в купюрах номіналом 100 (сто) та 200 (двісті) гривень залишити у володінні відділу податкової міліції Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції.

          На підставі ст.93 КПК України стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 1720.00 (одну тисячу сімсот двадцять) гривень 00 копійок судових витрат, пов"язаних з проведенням судово-хімічної експертизи спиртовмісних сумішей та техніко-криміналістичної експертизи документів.

До набрання вироком законної сили залишити без змін раніше обраний ОСОБА_1 запобіжний захід у виді підписки про невиїзд.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Турійський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Головуючий