У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 22 червня 2006 року  кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Полтавської області на вирок Київського районного суду м. Полтави від 12 жовтня 2005 року, яким

                                  ОСОБА_1,

                                 ІНФОРМАЦІЯ_1,

                                  судимого 26 липня 2005 року за ст. 186 ч. 1 КК України

                                  на один рік позбавлення волі, на підставі ст. 75

                                  КК України звільненого від відбування покарання 

                                  з випробуванням з іспитовим строком тривалістю

                                  один рік,

засуджено за ч.1 ст. 185 КК України до штрафу в розмірі 510 гривень.

         В апеляційному порядку справа не розглядалася.

         ОСОБА_1 засуджено за те, що він 20 жовтня 2004 року ввечері, перебуваючи у приміщенні комп'ютерного клубу “ІНФОРМАЦІЯ_2” у м. Полтава, вчинив крадіжку майна, яке належало ПП ОСОБА_2 на суму 520 гривень.

         У касаційному поданні прокурор ставить питання про скасування вироку та направлення справи на нове розслідування, оскільки, на його думку, під час досудового слідства та при розгляді справи в суді було порушено право неповнолітнього ОСОБА_1 на захист.

         Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, міркування прокурора, який просив задовольнити подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

         Відповідно до ч. 1 ст. 45 КПК України участь захисника при провадженні дізнання, досудового слідства і в розгляді кримінальної справи в суді першої інстанції є обов'язковою у справах осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину у віці до 18 років, - з моменту визнання особи підозрюваною чи пред'явлення їй обвинувачення.

         Як убачається з матеріалів справи, інкримінований ОСОБА_1 злочин був вчинений  20 жовтня 2004 року, тобто у той час, коли засуджений був неповнолітнім.

         Проте всупереч вимогам ч. 1 ст. 45 КПК України слідчим була винесена постанова про прийняття відмови ОСОБА_1 від захисника, який не брав у зв'язку з цим  участі при провадженні досудового слідства.

         Суд першої інстанції, розглядаючи справу щодо ОСОБА_1, на порушення його права на захист під час досудового слідства уваги не звернув. Крім того, суд не забезпечив участі захисника і в судовому засіданні, у зв'язку з чим  ОСОБА_1 захищав свої інтереси сам.

         Таким чином, вирок суду першої інстанції у зв'язку з допущеним істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону підлягає скасуванню з направленням справи на нове розслідування, під час якого необхідно всебічно, повно і об'єктивно дослідити обставини справи, забезпечивши обвинуваченому право на захист. 

         Виходячи з наведеного та керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України, -

у х в а л и л а :

         касаційне подання заступника прокурора Полтавської області задовольнити.

         Вирок Київського районного суду Полтавської області від 12 жовтня 2005 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на нове розслідування.

судді:

            Редька А.І.                         Кривенда О.В.                              Кияшко А.Я.