УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 -4290/2007 рік Головуючий в 1-й інстанції Голові» И.О.
Категорія 36 Доповідач - ОсіянО.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 липня 2007 року. м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Рудь В.В.
суддів - Осіяна О.М. , Ремеза В.А.
. при секретарі - Лещинській О.В.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 березня 2007 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини, -
встановила:
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 березня 2007 року задоволено позов ОСОБА_2. до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини. Стягнуто на її користь із відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження у розмірі 1/2 частини всіх видів, доходів щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи із 01.02.2007 року до досягнення дочкою повноліття.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду, та направлення справи на новий розгляд, оскільки суд не врахував всі обставини у справі, а саме те, що дитина із самого народження проживала з ним у його батьків, в той час коли дружина пішла від нього. Перед розглядом справи позивачка забрала дитину і дотепер її місце перебування невідоме. Дитина позивачці не потрібна, а їй необхідні тільки кошти, оскільки вона ніде не працює. Крім того, суд не надав йому можливості отримати правову допомогу та укласти угоду із адвокатом.
Перевіривши матеріали справи, законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін з наступних підстав.
Приймаючи рішення про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини у розмірі ХЛ частини від усіх видів доходів відповідача, суд першої інстанції обгрунтовано виходив із того, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому виконкомом Булаховської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області 06 вересня 2003 року, актовий запис №6. Відповідно до свідоцтва про народження батьками неповнолітньої доньки ОСОБА_3 є сторони у справі, що підтверджено свідоцтвом про народження, виданим виконкомом Булаховської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області 18 серпня 2004 року, актовий запис №6.
Оскільки дитина проживає із позивачкою, що підтверджено довідкою житлового органу М. Павлограда, позивачка отримує на дитину щомісячну допомогу у розмірі 96, 39 гривень, а відповідач має постійне місце роботи на державному підприємстві «Придніпровська залізниця», то суд обґрунтовано стягнув із нього аліменти у частковому співвідношенні до заробітної плати.
Оцінивши всі надані докази, матеріальне становище сторін та їх пояснення, суд обгрунтовано визначив розмір аліментів, які необхідно стягнути із відповідача, відповідно до вимог ст. ст. 181, 182 СК України.
Доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки сам відповідач вказав на те, що до судового розгляду справи позивачка забрала дитину до себе.
Суд першої інстанції врахував обставини у справі та обгрунтовано прийшов до висновку про те, що такий розмір стягнутих аліментів відповідає матеріальному становищу сторін.
Доводи скарги про те, що відповідач був позбавлений можливості отримати правову допомогу є безпідставними, оскільки про наявність справи у суді та про зміст правових вимог позовної заяви відповідач був ознайомлений завчасно і мав достатньо часу для отримання такої допомоги.
В зв'язку із цим, немає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. 307, 308, 315 ЦПК України, колегія судців, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 березня 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту її проголошення.