Судове рішення #1918336
УКРАЇНА

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ     СУД    ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ     ОБЛАСТІ

Справа № 22 - 4016/2007 рік                              Головуючий в 1-й інстанції   Гришко СІ.

Категорія 12                                                         Доповідач -   Осіян О.М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2007 року.                                                                             їй. Дніпропетровськ

Колегія    суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного    суду Дніпропетровської області   в складі:

головуючого   судді - Рудь В.В.,

суддів                                       - Осіяна О.М. ,  Ремеза В.А.,

при секретарі                           - Лещинській О.В.,

розглянувши цивільну справу за апеляційного скаргою ОСОБА_1

на рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2006 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання угоди купівлі-продажу частини будинку недійсною,  -

 

встановила:

 

У березні 2004 року позивач звернувся до суду із позовом в якому просив визнати недійсною угоду купівлі-продажу ХА частини житлового будинку АДРЕСА_1 від 29 березня ,  1984 року. В обґрунтування своїх вимог вказував на те,  що в угоді не були визначені суттєві умови,  угода укладена внаслідок помилки та на вкрай невигідних для нього умовах,  оскільки його мати - відповідачка у справі,  обіцяла оформити на нього спадщину. За цією угодою він не отримав грошей. Вважав що необхідно поновити пропущений строк позовної давності,  оскільки мати повідомила його про те,  що він спадщину не отримає,  а також вимагає від нього сплати комунальних послуг,  тому що він зареєстрований у цьому будинку.

По даній справі Марганецьким міським судом Дніпропетровської області від 26 лютого 2006 року постановлене рішення,  про відмову у задоволенні позову,  яке суперечить вимогам  ст.  7ЦПК України щодо виготовлення судових документів державною мовою.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції,  оскільки суд неповно з'ясував обставини у справі,  неправильно оцінив докази,  та неправильно застосував норми матеріального та процесуального права. У 1982 році у зв'язку із смертю батька мати оформила на нього заповіт,  а він передав їй свою частину спадщини. Після того,  як він вступив у шлюб,  відповідачка почала чинити йому перешкоди у користуванні жилим приміщенням.

Перевіривши матеріали справи,  законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог колегія суддів вважає,  що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково,  а рішення суду необхідно скасувати із наступних підстав.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції виклав його всупереч вимогам ч.3  ст. 7 ЦПК України щодо складання судових документів державною мовою.

 

Через такі обставини рішення суду необхідно скасувати,  постановивши нове рішення у справі.

Як вбачається із матеріалів справи сторони уклали угоду купівлі-продажу 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 від 29 березня 1984 року,  яка була посвідчена державним нотаріусом Марганецької державної нотаріальної контори та зареєстрована Нікопольським міжміським бюро технічної інвентаризації 06 квітня 1984 року. З цього часу відповідачка стала власницею цієї частини будинку.

З тих пір ОСОБА_1 не ставив питання щодо визнання цієї угоди недійсною та продовжує проживати у цьому будинку до теперішнього часу як член сім'ї власника житлового будинку. І тільки у 2004 році внаслідок непорозуміння із матір'ю заявив позовні вимоги щодо визнання цієї угоди недійсною.

Відповідачка заперечує проти визнання угоди недійсною вказуючи на те що,  за вказаною угодою вона передала гроші своєму сину та виконала всі необхідні умови.

Ніяких достовірних та належних доказів щодо не визначеності суттєвих умов по угоді,  а також щодо укладення угоди внаслідок помилки та на вкрай невигідних \ для нього умовах,  та не отримання грошей від відповідачки,  позивач не надав як у суді першої інстанції так і під час розгляду справи в апеляційному суді.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 є суперечливими,  заявленими із двох різних підстав - укладення угоди внаслідок помилки та на вкрай невигідних умовах,  але ніяка із цих підстав не підтверджена іншими об'єктивними доказами,  то не може бути задоволений і позов про визнання цієї угоди недійсною на підставі  ст.  ст. 56, 57 ЦК України 1963 року.

В зв'язку із недодержанням судом вимог  ст. 7 ч.3 ЦПК України апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково,  а рішення суду першої інстанції скасувати,  постановивши рішення про відмову у задоволенні позову .

Керуючись  ст.  ст.  7 4.3, 307, 309, 316 ЦПК України,  колегія суддів,  -

в и ріш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2006 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання угоди купівлі-продажу частини будинку недійсною відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення,  але може бути

оскаржене в касаційному порядку протягом двох місяців з моменту його

проголошення.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація