У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
|
головуючого |
Кияшка А.Я., |
|
суддів |
Колесника М.А., Лавренюка М.Ю. |
|
за участю прокурора |
Брянцева В.Л., |
|
засудженої |
ОСОБА_1 |
розглянула в судовому засіданні 12 жовтня 2006 року в м.Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_1 на вирок апеляційного суду Житомирської області від 20 червня 2006 року щодо ОСОБА_1
Вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 30 березня 2006 року
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
на утриманні має неповнолітню
дитину, ніде не працювала,
судимості не має,
за ч. 4 ст. 190 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
за ч. 2 ст. 358 КК України на 3 роки позбавлення волі;
за п. 4 ст. 27 і ст. 15 та 2 ст. 369 КК України до 4 років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_1 остаточно призначено 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_2,
пенсіонерка, судимості не має,
за ч. 4 ст. 190 КК України на 5 років позбавлення волі;
за п. 4 ст. 27 і ст. 15 та ч. 2 ст. 369 КК України до 4 років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів до 5 років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнена від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком терміном на 3 роки.
ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 358 КК України виправдана.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судові витрати за проведені експертизи на розрахунковий рахунок НБУ у розмірі 1569 грн.
24 коп.
Вироком апеляційного суду Житомирської області від 20 червня 2006 року вирок Коростенського міськрайонного суду щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в частині виключення із їх обвинувачення кваліфікуючої ознаки - вчинення злочинів у складі організованої злочинної групи - скасований.
ОСОБА_1 визнана винною у вчиненні злочинів за ч. 4 ст. 190, п. 3 ст. 28 та ч. 2 ст. 358, п. 3 ст. 28 і п.4 ст. 27 та ст.15 і ч.2 ст. 369 КК України і на підставі ст. 70 КК України їй призначено 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
ОСОБА_2 за ч. 4 ст. 190, п. 3 ст. 28, п. 4 ст. 27 та ст. 15 і ч. 2 ст. 369 КК України та на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів до 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнена від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком терміном на 3 роки.
ОСОБА_1 визнана винною і засуджена за те, що у квітні 1999 року у м. Коростені Житомирської області діючи з метою заволодіння грошовими коштами шляхом обману, запропонувала ОСОБА_3 оформити 1 групу інвалідності, пов'язану з аварією на ЧАЄС, яка б надавала йому пільги.
ОСОБА_3 усвідомлюючи, що не має права на отримання групи інвалідності, погодився з пропозицією ОСОБА_1 і передав їй 100 дол. США, що за курсом НБУ на 1.01.2001 року становило 543 грн. 45 коп., якими вона заволоділа шляхом обману, не маючи наміру виконувати свої обіцянки. Продовжуючи свої протиправні дії ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 у квітні-травні 2001 року, знову стали вимагати у ОСОБА_3, для повного завершення оформлення інвалідності додаткові грошові кошти, на що останній погодився і передав ОСОБА_1 1900 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на 28.04.2001 року становило 10290 грн. 02 коп.
У подальшому ОСОБА_3 будь-яких документів про його інвалідність не отримав.
Аналогічним шляхом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на протязі 2001-2004 років заволоділи грошовими коштами та доларами США :
у ОСОБА_4 - 1000 грн.;
ОСОБА_5 - 270 дол. та 1980 грн.;
ОСОБА_6 - 300 дол. та 700 грн.;
ОСОБА_7 - 220 грн.;
ОСОБА_8 - 2500 грн.;
ОСОБА_9 - 2000 дол. США;
ОСОБА_10 - 270 дол. та 5600 грн.;
ОСОБА_11 - 1500 дол. та 16100 грн.;
ОСОБА_12 - 300 дол. та 7500 грн.;
ОСОБА_13 - 2000 дол.;
ОСОБА_15 - 21300 дол. та 190 грн.;
ОСОБА_16 - 6600 грн.;
ОСОБА_17 - 7000 грн.;
ОСОБА_18 - 6000 грн.;
ОСОБА_19 - 3000 дол. та 8000 грн.
Протягом цього часу ОСОБА_1 неодноразово підробляла довідки серії МСЄ, посвідчення потерпілих від Чорнобильської катастрофи 1-ої категорії, довідки та висновки СЛКК, направлення на МСЄК, які показувала ошуканим громадянам.
У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_1, погоджуючись з кваліфікацією скоєних нею злочинів, просить вирок щодо неї змінити і пом'якшити їй покарання із застосуванням ст. 75 КК України, оскільки суд при призначенні їй покарання не врахував у повній мірі всіх пом'якшуючих її відповідальності обставин, зокрема те, що її малолітній син хворий захворюванням крові і йому було необхідне термінове лікування, яке потребувало значних матеріальних затрат; що вихованням сина займається одна вона і, що в ході досудового слідства вона повернула потерпілим значну суму вилучених у них коштів.
Вирок щодо ОСОБА_2 у касаційному порядку не оскаржений і касаційне подання не принесено.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженої ОСОБА_1, яка підтримала касаційну скаргу, думку прокурора про залишення касаційної скарги без задоволення, а вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та ознайомившись з доводами касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновок апеляційного суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочинів за зазначених у вироку обставин, відповідає зібраним у справі доказам, зокрема показанням свідків ОСОБА_6, ОСОБА_19, ОСОБА_10, ОСОБА_15 та інших про обставини заволодіння ОСОБА_1 обманним шляхом їх грошовими коштами та доларами США під приводом надання їм допомоги в оформленні групи інвалідності; довідкою Житомирського обласного центру медико-соціальної експертизи про те, що ОСОБА_20, ОСОБА_3 , ОСОБА_21 та іншим не надавались документи про визнання їх інвалідами, внаслідок аварії на ЧАЕС; вилученими на досудовому слідстві підробленими ОСОБА_1 документами та висновками почеркознавчої та технічної експертиз документів, згідно яких всі підроблені документи виготовлені електрофотографічним способом із застосуванням кольорової копіювально - множильної техніки при виготовленні охоронної сітки бланків довідок, а підписи в підроблених документах від імені службових осіб медичних закладів виконані ОСОБА_1, рукописний текст в підроблених медичних документах, технічних паспортах на квартири, інших документах виконані також ОСОБА_1; розписками потерпілих про одержання ними грошових коштів від ОСОБА_1 під час розслідування справи.
Засуджена ОСОБА_1 свою вину в касаційній скарзі не оспорює.
Проаналізувавши докази у їх сукупності, апеляційний суд обґрунтовано скасував вирок суду першої інстанції у частині виключення з обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 такої кваліфікації ознаки, як вчинення ними злочинів у складі організованої злочинної групи, оскільки у судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та інша особа, діяли в складі саме такої групи.
Кваліфікація дій засудженої ОСОБА_1 за ч.4 ст. 190, ч. 2 ст. 358 та п.4 ст.27 і ст. 15 та 369 КК України, є правильною.
Разом з тим кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч.2 ст. 358 та п.4 ст.27 і ст.15 та ч. 2 ст. 369 КК України, ще й з посиланням на п. 3 ст. 28 КК України є зайвою, оскільки засуджена була не тільки організатором, підбурювачем вчинених злочинів, а одночасно виконувала функції співвиконавця злочинів.
Крім цього із обвинувачення ОСОБА_1 за п.4 ст.27 і ст. 15 та ч.2 ст. 369 КК України підлягає виключенню кваліфікуюча ознака цього злочину - вчинення злочину організованою групою, оскільки цей закон не передбачає такої ознаки, а тому її дії підлягають кваліфікації за ознакою - давання хабара повторно.
Аналогічно підлягає виключенню із кваліфікації дій засудженої ОСОБА_2 за п.4 ст. 27 і ст. 15 та ч. 2 ст. 369 КК України , посилання на п. 3 ст. 28 КК України. Хоча це і виходить за межі касаційної скарги, але не погіршує її становища.
Призначене ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам кримінального закону. Суд повною мірою врахував характер та ступінь суспільної небезпечності вчинених злочинів і особу засудженої.
Із матеріалів справи вбачається, що засуджена ОСОБА_1 скоювала злочини на протязі чотирьох років неодноразово, заволоділа шляхом шахрайства чужим майном в особливо великих розмірах.
За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для пом'якшення засудженої ОСОБА_1 покарання.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 395-396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу засудженої ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду Житомирської області від 20 червня 2006 року стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 змінити.
Відповідно до ст. 395 КПК України виключити як зайву з кваліфікації їх дій за п.4 ст.27 і ст. 15 та ч.2 ст. 369 КК України посилання на п. 3 ст. 28 КК України , а ОСОБА_1 ще й п. 3 ст. 28 КК України за ст. 358 КК України.
Вважати ОСОБА_1 засудженою за ч.4 ст. 190, ч. 2 ст. 358 та п.4 ст.27 і ст. 15 та ч.2 ст. 369 КК України та за сукупністю злочинів до міри покарання призначеної апеляційний судом.
ОСОБА_2 вважати засудженою за ч.4 ст. 190 та п.4 ст.27 і ст. 15 та ч.2 ст. 369 КК України і за сукупністю злочинів до міри покарання призначеної апеляційним судом.
Судді :
Кияшко А.Я. Колесник М.А. Лавренюк М.Ю.