Справа № 22ц-657/2008 Головуючий у першій інстанції
Бечко Є.М.
Категорія - цивільна Доповідач - Острянський В.І.
У Х В А Л А
Іменем України
01 квітня 2008 року м.Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області у складі:
Головуючого: Коренькової З.Д.
Суддів: Острянського В.І., Заболотного В.М.,
при секретарі: Куксі М.В.
за участю: ОСОБА_1., директора ЗАТ”АТП-2550” Бивалькевича В.С., третьої особи ОСОБА_2.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 05 лютого 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1до ЗАТ „АТП-2550” про відшкодування шкоди внаслідок ДТП, -
в с т а н о в и в:
На рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 05 лютого 2008 року, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1., подана апеляційна скарга позивачем, в якій він просить скасувати рішення і ухвалити нове про задоволення його позову.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд порушив ч.2 ст.1166 ЦК України про те, що особа, яка завдала шкоди звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкода завдана не з її вини. Суд не взяв до уваги з цього приводу роз”яснення постанови Пленуму ВСУ від 27.03.1992 року № 6 „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”. Не взяв також, суд до уваги і те, що в справі є докази того, що винним в ДТП є водій ОСОБА_2., а саме це підтверджується показами свідків, матеріалами перевірки з приводу ДТП та ін.. Вважає, що суд не повинен був обгрунтовувати своє рішення лише постановою про адміністративне правопорушення, а повинен був вирішувати спір у сукупності з іншими доказами. Таким чином, на думку апелянта, рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.
Відмовляючи у позові, суд першої інстанції застосував ч.4 ст.61 ЦПК України, відповідно до правил якої постанова суду у справі про адміністративне правопорушення є обов”язковою для суду, що розглядає справу про цивільно - правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду. Також, суд застосував ст. 1188 ЦК України, прийшовши до висновку, що завдана позивачем в результаті ДТП майнова шкода перебуває у причинно - наслідковому зв”язку з його власними діями, а тому для її відшкодування з іншої особи відсутні законні підстави.
Вислухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
В засіданні місцевого суду було встановлено, що 19.10.2006 року на перехресті вулиць Менделєєва і Шевченка у м.Чернігові сталось зіткнення автомобілів позивача та відповідача - ЗАТ „АТП-2550”, яким керував ОСОБА_2.. В результаті дорожньо - транспортної пригоди, автомобіль ОСОБА_1. отримав механічні пошкодження.
Постановою Деснянського районного суду м.Чернігова від 29.11.2006 року ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності, як винного у ДТП. Однак, дана постанова була оскаржена ОСОБА_2 до голови апеляційного суду Чернігівської області і постановою останнього від 07.06.2007 року, яка набула чинності і є обов”язковою для виконання, оскаржувану постанову суду першої інстанції щодо ОСОБА_2 було скасовано, а адміністративну справу - закрито за відсутністю у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення (а.с.62-64).
Крім того, вказана постанова голови апеляційного суду Чернігівської області була предметом розгляду в Верховному Суді України, про що свідчить лист на а.с.72 і зі змісту якого вбачається, що підстав для скасування чи зміни цієї постанови не встановлено, а скаргу ОСОБА_1., позивача по даній справі, залишено без задоволення.
Тому, на підставі постанови від 07 червня 2007 року (а.с.62-63), суд вірно застосував положення ч.4 ст. 61 ЦПК України, яка передбачає, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення є обов”язковою для суду, що розглядає справу про цивільно - правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тобто, постанова, на підставі якої ОСОБА_2. був звільнений від адміністративної відповідальності, дозволяє суду зробити висновок про те, що він не є особою з вини якої була завдана шкода автомобілю позивача під час ДТП, що сталась 19 жовтня 2006 року за участю автомобілів сторін по справі.
Відповідно до правил ст.1188 ЦК України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а у випадку наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано та у відповідності до норм чинного законодавства України прийняв рішення, яким відмовив у задоволенні вимог позивача, тому його доводи, викладені в апеляційній скарзі не дають підстав для його скасування, а скарга ОСОБА_1. підлягає відхиленню.
За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку про те, що місцевий суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1- відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 05 лютого 2008 року - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку на протязі двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді: