Справа №  2-а-230/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 25 червня 2011 року                                                                                   Турійський районний суд

                                                                                                                    Волинської області

в складі  головуючого - судді                                                                    Шмідта С.А.,

розглянувши в порядку скороченого провадження в смт.Турійськ справу за позовом  ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду України в Турійському районі Волинської області про визнання протиправними дій та зобов’язання відповідача провести нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни,    

                                                  В С Т А Н О В И В:

14 березня 2011 року ОСОБА_1 скерувала до Турійського районного суду Волинської області адміністративний позов до управління Пенсійного фонду України у в Турійському районі  Волинської області, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що вона як особа, яка має статус дитини війни, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» користується правом на одержання щомісячного підвищення у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни”. Протягом 2010 – 2011 років така допомога виплачувалася їй у розмірі меншому, ніж передбачено законом, тобто у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. А тому ОСОБА_1 просила визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Турійському районі Волинської області по ненарахуванню та невиплаті їй підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за період з 14 вересня 2010 року по 14 березня 2011 року включно з врахуванням виплачених сум, а також зобов’язати відповідача провести нарахування та виплату їй такого підвищення за вищевказаний період.

Відповідачем - управлінням Пенсійного фонду України в Турійському районі  Волинської області у встановлений ухвалою про відкриття скороченого провадження у цій справі термін заперечень проти даного позову не подано.

Судом встановлено, що позивач має статус дитини війни, знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Турійському районі  Волинської області, з 01 вересня 2010 року по 31 березня 2011 року їй нараховувалася та виплачувалася пенсія за віком, а також нараховувалося та виплачувалося підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що підтверджується штампом відповідного зразка у пенсійному посвідченні (а.с.4) та довідками управління Пенсійного фонду України в Турійському районі  Волинської області № 901 від 02 березня 2011 року та №937 від 10 березня 2011 року (а.с.6, 7).

Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІV від 18 листопада 2004 року, який набрав чинності 01 січня 2006 року, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога дітям війни, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.   

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Отже, розмір підвищення пенсії дітям війни згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» становить 30 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.    

Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року вищевказана нова редакція ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнана неконституційною, тому з 22 травня 2008 року почала діяти попередня редакція статті 6 Закону, яка будь-якими законодавчими актами, в тому числі Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» не змінювалася та не зупинялася.    

Оскільки дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка передбачає виплату дітям війни підвищення у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, була відновлена з 22 травня 2008 року, не змінювалася та не зупинялася, то на протязі 2010 року позивач мала право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитина війни.    

Таким чином суд вважає, що дії відповідача, які виразились у ненарахуванні та невиплаті позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни, в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, є протиправними.    

За таких обставин, оскільки суд виносить судове рішення, оцінивши повідомлені позивачем і відповідачем та наявні в матеріалах справи обставини, а саме факт виплати позивачу підвищення до пенсії як дитині війни, в розмірі меншому від встановленого законодавством, із 01 вересня 2010 року по 31 березня 2011 року, то заявлений позивачем позов підлягає до задоволення повністю в межах заявлених позивачем позовних вимог за період з 14 вересня 2010 року по 14 березня 2011 року включно.   

           Відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30.04.2002 року № 80-2, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25.02.2008 року № 5-5 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.2008 року) управління Пенсійного фонду України в місті (районі) відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства.

Судом встановлено, що позивачеві нараховувалося та виплачувалося підвищення до пенсії як дитині війни управлінням Пенсійного фонду України в Турійському районі  Волинської області, де позивач перебуває на обліку. Тому суд приходить до висновку, що саме на відповідачеві лежить обов’язок провести нарахування та виплату позивачеві пенсії та державної соціальної допомоги як дитині війни за вказаний період.    

Ухвалюючи рішення на користь позивача, суд на підставі ч.1 ст.94 КАС України присуджує ОСОБА_1 з Державного бюджету України здійснені нею та документально підтверджені (а.с.1) судові витрати - 3 (три) грн. 40 коп. судового збору.

Керуючись ст.ст.6, 7, 159 - 163, 183-2 КАС України, на підставі ст.ст.40, 42 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", рішення Конституційного Суду України від  22 травня 2008 року, Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01 листопада 1996 року "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", суд - 

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Турійському районі  Волинської області про визнання протиправними дій та зобов’язання відповідача провести нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни, задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Турійському районі Волинської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 14 вересня 2010 року по 14 березня 2011 року включно.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Турійському районі Волинської області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни за період з 14 вересня 2010 року по 14 березня 2011 року включно в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з врахуванням вже виплаченої суми такого підвищення.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3 (три) грн. 40 коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Турійський районний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.    

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

 Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною і виконується негайно.

Суддя