Справа № 191/675/25

2/212/2385/25

У Х В А Л А

27 березня 2025 року                                 м. Кривий Ріг

Суддя Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Колочко О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Торецької міської військово-цивільної адміністрації Бахмутського району, третя особа ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

10 лютого 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області із позовом до Торецької міської військово-цивільної адміністрації Бахмутського району, третя особа ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 лютого 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Торецької міської військово-цивільної адміністрації Бахмутського району, третя особа ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, передано за територіальною підсудністю до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Однак зазначена позовна заява не може бути прийнята до провадження з огляду на наступне.

Частиною першою статті 30 ЦПК України передбачено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців); спадкування здійснюється за заповітом або за законом; до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті; місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця або, якщо це місце невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна; право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 ЦК України (статті 1216-1218, 1221, 1223, 1241 ЦК України).

Таким чином, право на спадкування є не абстрактним, а цілком конкретним і невіддільним від предмету спадкування (спадкової маси, спадкового майна). Таким же конкретним є і питання визнання заповіту недійсним, оскільки, його кінцевими метою і результатом є реалізація (захист) права спадкоємців за законом на спадкування певного майна (частки в ньому), а відтак, набуття в порядку спадкування у власність майна чи унеможливлення такого.

Крім того, Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 42 Постанови № 3 від 01.03.2013 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» роз`яснив, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна.

Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Так, у своїй постанові від 27.03.2019 у справі № 646/8916/17 Верховний Суд зазначив про те, що позови, які виникають з приводу нерухомого майна, - це позови, пов`язані з нерухомим майном, нерухомістю, нерухомою річчю, а тому всі позови у спорах, які є наслідком правовідносин, пов`язаних з обігом нерухомого майна, повинні бути пред`явлені до суду за місцем знаходження цього майна.

Згідно ухвали Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 лютого 2025 року позовну заяву передано на розгляд до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у зв`язку із зміною територіальної підсудності судових справ Артемівського міськрайонного суду Донецької області шляхом її передачі до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Відповідно до позовної заяви позивач просить визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на 1/8 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально розташована на території Торецької територіальної громади, а тому справа належить до територіальної юрисдикції Дзержинського міського суду Донецької області.

Рішенням Вищої ради правосуддя за №2584/0/15-24 від 29 серпня 2024 року Про зміну територіальної підсудності судових справ, зокрема Дзержинського міського суду Донецької області, змінено з 2 вересня 2024 року територіальну підсудність судових справ Дзержинського міського суду Донецької області шляхом її передачі до Самарського районного суду міста Дніпропетровська.

Згідно п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Враховуючи, що позивач звернувся до суду із позовною заявою про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, дана справа підлягає передачі за підсудністю на розгляд Самарському районному суду міста Дніпропетровська.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються.

На підставі викладеного, керуючись ст. 30, 31, 32, 261, 353, 354 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Торецької міської військово-цивільної адміністрації Бахмутського району, третя особа ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом передати за підсудністю на розгляд Самарському районному суду міста Дніпропетровська.

Спір про підсудність справи між судами не допускається.

Копію ухвали про передачу справи за підсудністю направити позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала складена та підписана 27 березня 2025 року.

             Суддя                                                         О. В. Колочко