Дата документу: 22.09.2011

Справа № 2-2646/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2011 року                                                                                             м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Геєць Ю.В., при секретарі Ровенській В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „ОТП Факторинг Україна”, треті особи підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Запорізькій області, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Оспорюючи виконавчий напис, ОСОБА_1, зокрема, зазначала про порушення приватним нотаріусом при вчиненні виконавчого напису вимог Закону України "Про нотаріат", а саме щодо права нотаріуса на вчинення такого напису лише при наявності безспірної заборгованості, яка підтверджується відповідними документами.

Позивач стверджує про те, що вимогу про погашення суми, зазначеної у виконавчому напису, вона не отримувала, заперечує розмір заборгованості.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, наполягають на його задоволенні з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача ТОВ „ОТП Факторинг Україна” в судовому засіданні проти позову ОСОБА_1 заперечував, з тих підстав, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису, керувався вимогами Закону та Інструкції.

Третя особа приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_2 до судового засідання не з’явилася, причин неявки суду не повідомила.

Представник третьої особи підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Запорізькій області в судове засідання не з’явився, причин неявки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за заявою фізичних або юридичних осіб, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, наданих сторонами й іншими особами, що беруть участь у справі.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 87 Закону України "Про нотаріат" від 2 вересня 1993 року № 3425-XII, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Згідно із ч. 1 ст. 88 вищезазначеного Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Згідно із ч. 2 п. 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом МЮ України 3 березня 2004 року № 20/5,  заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.

За п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису подаються документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Для вчинення виконавчого напису стягувачем або уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій має бути зазначено:

відомості про найменування і адресу стягувача та боржника;дата та місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи;

номери рахунків у банках, кредитних установах, код в ЄДРПОУ для юридичної особи;

строк, за який має провадитися стягнення;

інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть           витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.

Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу буде необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень (п.283 Інструкції).

Як встановлено в судовому засіданні 19.06.2006 року між Акціонерним комерційним банком „Райфайзенбанк Україна” (правонаступником якого є АТ „ОТП Банк”) та ОСОБА_1, укладено кредитний договір №  CL-202/150/2006. Згідно з кредитними заявками, банк здійснив видачу кредитних коштів ОСОБА_1 в сумі 43366 доларів США шляхом їх безготівкового переказу на поточний рахунок позичальника.

05 жовтня 2006 року між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним банком „Райфайзенбанк Україна” в забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором №  CL-202/150/2006 від 05 жовтня 2006 року, укладено договір застави автотранспортного засобу № PCL-202/150/2006, посвідчений ОСОБА_3, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу 05 жовтня 2006 року за р. № 3129.

На підставі договору від 26 листопада 2010 року про відступлення права вимоги за кредитними договорами, ТОВ „ОТП Факторинг Україна” перейшло право вимоги за кредитним договором, який укладено між ПАТ «ОТП Банк» та позивачем.

Крім того, судом встановлено, що приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_2 19 квітня 2010 року вчинила виконавчий напис і запропонувала звернути стягнення на предмет застави автомобіль легковий марки HYUNDAI SANTA FE, колір чорний, рік випуску 2006, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1,  для погашення її заборгованості перед банком за кредитним договором: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 27087,17 доларів США, заборгованості за відсотками, нарахованими в період з 19.08.2009 року по 11.01.2010 року за ставкою 14,73 % річних у сумі 1607,05 доларів США, що разом за сумою заборгованості за тілом кредиту та відсотками за станом на 11.01.2010 року складає 28694,22 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України становить 229123,35 грн.; пені, нарахованої на суму заборгованості за період з 20.05.2009 року по 11.01.2010 року в розмірі 1 % за кожний день прострочення у сумі 19665,76 грн., витрати за вчинення виконавчого напису у сумі 1700 грн., що разом становить 250489 грн. 11 коп. (а.с. 6).

Із матеріалів справи вбачається, що банк звернувся до нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису 31.03.2010 року і до заяви додав розрахунок заборгованості станом на 11.01.2010 року, копію вимоги про дострокове виконання боргових зобов'язань № 22-2/219660 від 29.10.2009 року, копію договору кредиту і оригінал договору застави (а.с. 33-34). Як вбачається з матеріалів справи, нотаріусом не вимагалися від банку інші документи.

У заяві про вчинення виконавчого напису банк визначив розмір заборгованості станом на 11.01.2010 року, яка складається з боргу за тілом кредиту 27087,17 доларів США, заборгованості за процентами за період з 19.08.2009 року по 11.01.2010 року у розмірі 1607,05 доларів США, пені за період з 20.05.2009 року по 11.01.2010 року у розмірі 19665,76 грн.

В досудовій вимозі № 22-2/219660 від 29.10.2009 року, про погашення заборгованості, яка була направлена боржнику і додана до заяви, сума грошових вимог не відповідає тим сумам, які банк просив стягнути за виконавчим написом (а.с.36).     

Відповідно до частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та   боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

В досудовій вимозі № 22-2/219660 від 29.10.2009 року, яка була надана нотаріусу, не йдеться про попередження про звернення стягнення на предмет застави, та вимоги банку до боржника теж відрізняються від зазначених в заяві про вчинення виконавчого напису (а.с. 36).

У матеріалах справи не має доказів, які б підтверджували, що боржнику направлялася вимога про погашення заборгованості по кредитному договорі у розмірі зазначеному у виконавчому написі.

Із заяви банку вбачається, що банк просив звернути стягнення для погашення заборгованості в сумі 248789,11 грн., яка складається із заборгованості по кредиту –27087,17 доларів США, заборгованості по відсоткам за період з 19.08.2009 року по 11.01.2010 року –1607,05 грн., та пені за період з 20.05.2009 року по 11.01.2010 року –19665,76 грн.

У виконавчому напису зазначено про задоволення вимог банку для погашення заборгованості за кредитом в розмірі 27087,17 доларів США, заборгованості за відсотками, нарахованими в період з 19.08.2009 року по 11.01.2010 року за ставкою 14,73 % річних у сумі 1607,05 доларів США, що разом за сумою заборгованості за тілом кредиту та відсотками за станом на 11.01.2010 року складає 28694,22 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України становить 229123,35 грн.; пені, нарахованої на суму заборгованості за період з 20.05.2009 року по 11.01.2010 року в розмірі 1 % за кожний день прострочення у сумі 19665,76 грн., витрати за вчинення виконавчого напису у сумі 1700 грн., що разом становить 250489 грн. 11 коп.

Проте, матеріали справи не містять доказів безспірності суми заборгованості в розмірі 248789,11 грн., саме на момент вчинення виконавчого напису.

Вищевикладені свідчать, проте що надані банком нотаріусу документи не були безспірними, отже відповідно до вимог ст.88 Закону України "Про нотаріат", ч. 2 п. 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України,ст. 35 Закону України "Про іпотеку", не надавали нотаріусу права вчиняти виконавчий напис. Зазначені обставини дають підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконання.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „ОТП Факторинг Україна”, треті особи підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Запорізькій області, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню –задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 2329, вчинений 19 квітня 2010 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_2, про звернення стягнення на легковий автомобіль марки HYUNDAI SANTA FE, колір чорний, 2006 року, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 для   задоволення вимог Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк».

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

             Суддя                                                                                            Ю.В.Геєць