Справа № 2-369/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И                                  

25  листопада  2011  року.                                                            Місто  Суми.

Зарічний  районний   суд  м.  Суми  у  складі : головуючого –судді  Бойка  В.Б.,

                                                                                 при  секретарі –Москаленко  Т.В.,

розглянувши   у  відкритому  судовому  засіданні  в  м.  Суми  цивільну справу  за  позовною  заявою  ОСОБА_1  до  Товариства  з  обмеженою  відповідальністю                       «Сумська  фабрика  по  ремонту  та  виготовленню  меблів «, 3-тя  особа : виконавча дирекція  Сумського  обласного  відділення  Фонду  соціального  страхування  з  тимчасової  втрати  працездатності  про  стягнення  грошової  суми,

В С Т А Н О В И В :

          ОСОБА_1 свої  уточнені  вимоги  ( а.с.  96 )  мотивує  тим,  що  03.01.2008 року її  було  прийнято  на  роботу  в  ТОВ «Сумська фабрика по ремонту та виготовленню  меблів »            ( далі –ТОВ ),  на  посаду в посаді менеджера.  В подальшому,  її було переведено на посаду заступника директора цього підприємства  згідно  наказу  від  03.03.2008 року.  В  період  з  13.08.2008  року  по  16.12.2008  року  вона  перебувала  на  листку  непрацездатності  у  зв”язку  з  вагітністю  та  пологами, а  ІНФОРМАЦІЯ_1  року вона  народила  доньку  ОСОБА_2.  Окрім  того,  в  період  з  05.03.2010  року  по  08.07.2010  року  вона  вдруге  перебувала  на  листку  непрацездатності  у  зв”язку  з  вагітністю  та  пологами, а  ІНФОРМАЦІЯ_2  року вона  народила  доньку  ОСОБА_3.  Позивачка  зазначає,  що  вона  є  застрахованою  особою  в  системі  загальнообов”язкового державного соціального страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності,  має  право  на отримання  відповідних  соціальних  послуг у зв”язку з тимчасовою втратою працездатності.  

          Посилаючись  на  ч.  1  ст.  50  Закону України  «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням  « та на  відмову  відповідача  у  здійсненні  виплат, просить  зобов”язати  ТОВ  призначити  та  надати  допомогу  по  вагітності  та  пологам  в  загальній  сумі  5125,03  грн.

          В  судовому  засіданні  представник  відповідач  проти  позову  заперечує,  зазначає  що  позивачка  ніколи  не  була  працівником  ТОВ,  накази  про  прийняття  позивачки  на  роботу  та  про  її  переведення  були  відписані особою,  яка  не  мала  такого  права  та  не  була  керівником  підприємства.  Зокрема,  ОСОБА_4  рішенням  загальних  зборів  учасників  ТОВ  від  18.06.2007  року  був  звільнений  з  посади  директора,  тому накази,  підписані  вказаною  особою  від імені ТОВ  є  незаконними  та  не  тягнуть  для  відповідача  ніяких  правових наслідків.  Окрім  того, вказав,  що  в  ТОВ  відсутні  будь-які  документи            ( накази,  табелі  обліку  робочого  часу,  платіжні  відомості,  інші  первинні  бухгалтерські  документи  тощо ), які  б  підтверджували  роботу  позивачки  на  підприємстві. Належним  чином  оформлені  листки  непрацездатності,  які  є  єдиною  підставою  для  призначення  допомоги  по  тимчасовій  непрацездатності, по  вагітності  та  пологах,  до  ТОВ  позивачкою  ніколи  не  подавалися.  Також  представник  зазначає,  що,  в  будь-якому  випадку, відповідач  не  є  належним  суб”єктом  для  сплати матеріального забезпечення у зв'язку з втратою заробітної плати внаслідок тимчасової втрати працездатності, ці виплати  здійснюються за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

          Представник  3-ї  особи  - виконавчої дирекції  Сумського  обласного  відділення  Фонду  соціального  страхування  з  тимчасової  втрати  працездатності  ( далі –ФСС )  з  позовом  погодився  з  тих  підстав,  що  позивачка  дійсно  народила  2  дітей  та  повинна  отримати,  у  зв”язку  з  цим  соціальні  послуги.  Окрім  того,  пояснив,  що  кошти,  які  були  раніше  перераховані  ТОВ  у  зв”язку  з  народженням  позивачкою  першої  дитини,  дійсно  повернуті  ФСС  на  його  ж  вимогу.  Працівниками  ФСС  в  червні  2009  року  двічі  проводилися  перевірки повноти  та  правильності  нарахувань  та витрачань  коштів  бюджету  ФСС,  за  наслідками  перевірок  складено  2  акти  протилежного  змісту.  Також   пояснив,  що  чинним  законодавством  передбачена  процедура призначення  та  надання  допомоги  по  вагітності  та  пологам,  яка,  на  даний  час  є  не  дотриманою.          

Суд,  заслухавши  пояснення  учасників  процесу, дослідивши  письмові  докази  по  справі,  вважає,  що  заявлені  вимоги  не  підлягають задоволенню,  виходячи  з     наступного :  згідно  зі  ст.ст.  10-11  та  60  ЦПК  України  кожна  сторона  повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона  посилається  як  на  підставу  своїх  вимог  і  заперечень. Суд  розглядає  цивільні  справи  в  межах  заявлених  вимог і  на  підставі  наданих сторонами  доказів.

          Як  було  встановлено  під  час розгляду  справи,  ТОВ  було  створено у  1993  році  відповідно  до  рішення  загальних  зборів  засновників  від  20.08.1993  року.  19.09.1994  року ТОВ пройшло державну  реєстрацію,  підприємству  було  присвоєно  ідентифікаційний  код - 21104301 ( а.с.  83 ).

          Зі  змісту  установчого  договору  ТОВ  вбачається,  що  сама  позивачка  та  її  батьки  стали  засновниками ТОВ, відомості  про  них  зазначені  під  №№75-77  списку  членів  товариства. Вказані обставини підтверджуються  також  і  витягом  з ЄДРПОУ  станом  на  28.05.2008 року ( цивільна  справа  Зарічного  районного  суду  м.  Суми  № 2 - 2577 / 08,  головуючий - суддя  Бойко  В.Б.,  за позовом  ОСОБА_4 до  ТОВ про  визнання  рішень  зборів  учасників  недійсними,  поновлення  на  роботі,  усунення  перешкод  у  виконанні  обов”язків  директора  товариства, а.с.  13-29, 59-68 ).

          Мати  позивачки - ОСОБА_5  була  також і членом  Ради  ТОВ,  що  підтверджується  протоколом  зборів  учасників від  18 серпня 1999 року.  Цим  же  рішенням  зборів, на посаду директора ТОВ  було  призначено  ОСОБА_4  (  там  же,  а.с. 36-38, 70-73 ).  

          Таким  чином,  суд  приходить  до  висновку,  що  позивачка,  на  час  підписання   ОСОБА_4 наказів  про  її  прийом  на  роботу  та  переведення, мала  достатню  інформацію  про  ситуацію  у  товаристві,  про взаємовідносини  між  його  співзасновниками  товариства,  рішеннями,  які  приймалися  ними  засновниками  протягом  2007-2010  років  щодо  керівників  ТОВ,  про  дійсні  повноваження  керівників  у  світлі  раніше  прийнятих  засновниками  рішень.

          У  відповідності  до  ст.  97  ЦК  України,  управління  товариством  здійснюють  його  органи.

          Як  зазначалося  вище,  протягом  травня-грудня  2008  року  Зарічним  районним  судом  м.  Суми  розглядалася  цивільна  справа  № 2 - 2577 / 08  за позовом  ОСОБА_4 до  ТОВ про  визнання  рішень  зборів  учасників  недійсними,  поновлення  на  роботі,  усунення  перешкод  у  виконанні  обов”язків  директора  товариства.  Рішеннями  Зарічного районного суду  м. Суми  від  17  грудня  2008  року  та  колегії  суддів  судової  палати  в  цивільних  справах  апеляційного  суду  Сумської  області  від  25.02.2009  року,  які  набрали  законної  сили,  позовні  вимоги  ОСОБА_4 були  задоволені  частково. Зобов”язано  ТОВ  усунути  перешкоди  в  виконанні  ОСОБА_4  обов”язків  директора  товариства. Поновлено  ОСОБА_4  на посаді  директора  ТОВ  ( а.с. 14-23 ).

          Із  матеріалів  вказаної  цивільної  справи  убачається,  що  18 червня 2007 року відбулися загальні збори учасників ТОВ,  на  яких було прийнято рішення про призначення директором  ТОВ  ОСОБА_6  та  про  створення  комісії  по  передачі  справ  йому  від  ОСОБА_4  На підставі цього рішення, державним реєстратором виконкому Сумської міської ради Мороз О. В. було вчинено запис 5 за № 1 632 107 0004 005769, яким  внесені зміни до відомостей про юридичну особу що не пов`язані зі змінами в установчих документах в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців                     ( справа  № 2 - 2577 / 08,  а.с.  36-38,  70-73 ).

          20.05.2008 року  були  проведені  що  одні  збори  учасників  ТОВ ( там же,                                 а.с. 112-117 ),  на  яких  було прийнято рішення про  відкликання з посади директора товариства ОСОБА_6 та обрання на посаду директора  ОСОБА_8

          Судові  рішення  про  поновлення  ОСОБА_4 були  виконані  ТОВ  лише  02.03.2009  року,  проте  в  цей  же  день,  у  відповідності  з  іншим  рішенням  зборів  ТОВ,  ОСОБА_4 було  знову  звільнено  з  посади  директора  товариства  на  підставі                п. 1)  ч.  1   ст.  41  КЗпП  України ( а.с.    64-65 ).

          Із  листа  Управління  підприємництва,  торгівлі,  побуту  та захисту  прав  споживачів  Сумської  міської  ради  від 23.11.2011  року  судом  встановлено,  що  за  матеріалами  реєстраційної  справи  ТОВ,  його  керівниками  були :

·          з  23.05.2007  року  ( дати  включення  ТОВ  до  ЄДР ) - ОСОБА_4;

·          з  20.06.2007  року – ОСОБА_6;

·          з  02.07.2008  року – ОСОБА_8;

·          з  05.03.2009  року – знову  ОСОБА_4 ( у  зв»язку  з  його  поновленням  на  роботі );

·          з 01.04.2009  року - ОСОБА_8 ( у  зв»язку  з  повторним  звільненням ОСОБА_4  з  роботи );

·          з  20.09.2010  року – Ралінський Б.Ю.

Згідно  довідки  ЄДРПОУ  та  копії  наказу  видно,  що  керівником  ТОВ  є  саме  Ралінський Б.Ю. ( а.с.  66,  83 ).

Як  вбачається  із  матеріалів  цивільної  справи  № 2 - 2577 / 08  та  як  встановлено  судом,  ОСОБА_4,  певний  час,  не  виконував  добровільно  рішення  зборів учасників ТОВ  від  18 червня 2007 року,  на  яких було прийнято рішення про призначення директором  ТОВ  ОСОБА_6  та  про  створення  комісії  по  передачі  справ  йому  від  ОСОБА_4  Зокрема,  зі  змісту  “ протоколу №1 “,  складеного  комісією  ТОВ  21.06.2007  року  видно,  що  комісію  на  територію  підприємства  не  допустили,  передача  печатки  підприємства  та  фінансово-господарських  документів  з  боку  ОСОБА_4  не  відбулася ( справа  № 2 - 2577 / 08,  а.с.  202 ).  

Внаслідок  цього,  в  листопаді  2007  року,  ОСОБА_6  розмістив  в  місцевих  засобах  масової  інформації  оголошення  про  втрату  печатки  та  установчих  документів  ТОВ ( а.с.  84 ).

Із  копії  рішення  Зарічного  районного  суду  м.  Суми  від  26 липня 2011 року  по  справі  № 2 –2023 / 11  за позовом ТОВ до ОСОБА_4, 3-я особа –ОСОБА_1 про визнання наказів незаконними  вбачається,  що  ОСОБА_4,  заперечуючи  проти  позову,  пояснював  в  судовому  засіданні,  що  на час видання  наказів відносно  позивачки  він був директором ТОВ,  є ним до цього часу. Зазначив  також, що у продовж тривалого часу на підприємстві склалася ситуація, коли незаконними шляхами намагаються усунути законну адміністрацію від керівництва підприємством у зв’язку з чим з 2007 року тривають судові спори ( а.с.  169 ).

Таким  чином,  судом  встановлено,  що  в  ТОВ,  після  проведення  зборів учасників ТОВ  від  18 червня 2007 року,  усунутий  від  керівництва  товариством  ОСОБА_4,  діючи  на  власний  розсуд,  певний  час  продовжував  виконання  обов»язків  директора.  Одночасно  з  ним,  діяв  в  цьому  ж  статусі  керівника  і  призначений  зборами  учасників  на  посаду  ОСОБА_6   Кожен  з  цих  осіб  представляв  інтереси  ТОВ  самостійно,  навіть  подавав  передбачену  законодавством  України  звітність  до  державних  установ.

Новим  керівництвом  ТОВ  були  поновлені  установчі  документи  товариства,  виготовлено  нові  печатки  тощо. Відповідні  зміни  знайшли  своє  відображення  в  матеріалах  реєстраційної  справи  підприємства.  

В  судовому  засіданні  позивачка  підтвердила  те,  що  їй  було відомо  про  рішення  зборів учасників ТОВ  від  18 червня 2007 року  та  призначення  нового  керівника  товариства. Не  зважаючи  на  це,  позивачка,  керуючись  власними  міркуваннями,  погодилася  на  роботу  зі  звільненим  з  займаної  посади  ОСОБА_4,  надала  останньому  трудову  книжку,  в  якій  він  зробив  записи  про  що  03.01.2008 року позивачку  було  прийнято  на  роботу  в  ТОВ  на  посаду менеджера,  а  потім - переведено на посаду заступника директора  згідно  наказу  від  03.03.2008 року №10-к ( а.с.  7-8 ).  

В  період  з  13.08.2008  року  по  16.12.2008  року  позивачка  перебувала  на  листку  непрацездатності  у  зв”язку  з  вагітністю  та  пологами, а  ІНФОРМАЦІЯ_1  року вона  народила  доньку  ОСОБА_2 ( а.с.  9-10 ).  

Окрім  того,  в  період  з  05.03.2010  року  по  08.07.2010  року  позивачка  вдруге  перебувала  на  листку  непрацездатності  у  зв”язку  з  вагітністю  та  пологами, а  ІНФОРМАЦІЯ_2  року вона  народила  доньку  ОСОБА_3  ( а.с.  24-25 ).  

Як  пояснила  позивачка  в  судовому  засіданні,  станом  на  серпень  2008  року,  тобто  на  дату  видачі  першого  листка непрацездатності,  їй  було  достовірно  відомо  про  те,  що  ОСОБА_4  вже  не  є  директором  ТОВ.  Не  зважаючи  на  це,  позивачка,  знову  ж  таки  керуючись  власними  мотивами,  надавала  листки  непрацездатності  не  до  адміністрації  ТОВ,  а  саме  ОСОБА_4,  про  що  вона  також  підтвердила  в  судовому  засіданні.

Відмовляючи  в  задоволенні  позову,  суд  виходить  також  і  з  наступного.

Згідно  зі  ст. 1 Закону України  « Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням «,  загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати ( доходу )  в  т.ч.  і   внаслідок тимчасової втрати працездатності, вагітності та пологів, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.

          Слід  зазначити,  що  цим  Законом  визначена  певна  процедура  розгляду  питання  щодо  надання соціальних послуг за загальнообов»язковим державним соціальним страхуванням у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності,  яка  зацікавленими  особами,  в  т.ч.  і  самою  позивачкою  дотримана  не  була.

          Зокрема,  у  відповідності  до  ст. 50  вказаного  Закону,  матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов»язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності дійсно призначаються та надаються за основним місцем роботи за рахунок сплачених застрахованими особами страхових внесків.  

Проте  рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією ( уповноваженим ) із соціального страхування, що створюється ( обирається ) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб  ( виборних органів первинної профспілкової організації ( профспілкового представника ) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб ).  Комісія ( уповноважений ) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення ( повністю або частково ), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Статтею  51  даного  Закону,  окрім  того,   передбачено, що підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я за погодженням з Фондом.

Як  зазначалося  вище,  позивачка,  в  обох  випадках  народження  дітей,  надавала  листки  непрацездатності  не  до  адміністрації  ТОВ,  а  саме  ОСОБА_4,  що  вона  не  заперечує.  

Окрім  того,  ці  обставини підтверджуються  також  і  листом  ТОВ,  який  позивачка  долучила  до  позову  ( а.с.  27 ).

Із показань  сторін  та  свідка ОСОБА_4  в  судовому  засіданні  вбачається,  що  останнім,  у зв»язку  з   народженням  позивачкою  ІНФОРМАЦІЯ_1  року  доньки   ОСОБА_2,  документи  були  подані  до  ФСС ( а.с.  139-146 ).  Проте  на  вимогу  3-ї  особи,  ТОВ    кошти  за  першим  страховим  випадком  повернув ( а.с.  77-78 ).  

Такі  дії  3-ї  особи  позивачкою  оскаржені  в  передбаченому  законодавством  порядку  не  були.

Позивачка,  всупереч  приписам  ст.ст.  10-11,  60  ЦПК  України,  не  спростувала  заперечення  відповідача  проти  позову  в  тій  частині,  що  у  відповідача,  яким,  згідно  поданого  позову  є  Товариство  з  обмеженою  відповідальністю  «Сумська  фабрика                 по ремонту та виготовленню меблів «, ідентифікаційний код –21104301,             місцезнаходження –м.  Суми,  вул.  Петропавловська,  буд.  86,  оф. 102, керівник -  Ралінський Б.Ю.  відсутні  будь-які  документи ( накази,  табелі  обліку  робочого  часу,  платіжні  відомості,  інші  первинні  бухгалтерські  документи  тощо ), які  б  підтверджували  роботу  позивачки  на  підприємстві.

Окрім  того,  слід  погодитися  з  відповідачем  і  в  тій  частині,  що  ТОВ  не  є  належним  суб”єктом  для  сплати матеріального забезпечення у зв'язку з втратою заробітної плати внаслідок тимчасової втрати працездатності, ці виплати  здійснюються за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

          Судом  встановлено  також,  що  одним  і  тим  же  працівником  ФСС  в  червні  2009  року  двічі  проводилася  перевірки повноти  та  правильності  нарахувань  та витрачань  з  боку  Товариство  з  обмеженою  відповідальністю «Сумська  фабрика  по  ремонту  та  виготовленню  меблів «,  ідентифікаційний  код –21104301 коштів бюджету  ФСС.  За  наслідками  перевірок  складено  2  акти,  зміст  яких  суперечить  один  одному в  частині  того,  чи  є  позивачка  працівником  ТОВ  та  чи  є  підстави  для  проведення  соціальних  виплат  ( а.с. 77,  147-148 ).  

Із  показань  представника  ФСС  в  судовому  засіданні  вбачається,  що  обидва  акта  перевірок  на  даний  час  є  чинними, відтак  3-тя  особа  фактично  не  може  визначитися,  чи  є  позивачка  застрахованою  особою  у  розумінні  Закону України  «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням  «,  а  також  чи  є  підстави  для  виділення  коштів  для  проведення  виплат.

Про  таку  позицію  ФСС  позивачці  також  відомо,  проте  жодних  вимог  до  даного  учасника  процесу  позивачка  не  заявляє.

Таким  чином,  суд  приходить  до  висновку,  що  процедура  розгляду  питання  щодо  надання  позивачці  соціальних послуг за загальнообов»язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності  дотримана  не  була,  відповідачу  позивачкою  не  були  надані  документи,  які  є  підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах,  та  у  запропонований  позивачкою  спосіб (  спонукання  ТОВ  до  призначення  та  надання  допомоги  по  вагітності  та  пологам )  даний  позов  бути задоволеним  не  може.

          Керуючись ст.ст. 1-2, 38-39, 50-51 Закону України  « Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням  «,  ст.  232  КЗпП  України,  ст.ст. 10-11, 57- 60,                 212 –215 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

В  задоволенні  позовних  вимог ОСОБА_1 відмовити  за  необґрунтованістю.

Особи, що брали участь у розгляді справи, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку шляхом подачі протягом 10 днів з дня проголошення рішення  апеляційної скарги до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми.

СУДДЯ                                                                                                         В.Б.  БОЙКО