У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 17 жовтня 2006 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 квітня 2005 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Закарпатської області від 15 червня 2005 року.

            Цим же вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянин України, раніше не судимий,

засуджений за ч. 1 ст. 296 КК України на два роки обмеження волі.

            На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1звільнено від відбування покарання з випробуванням з однорічним іспитовим строком.

            Постановлено стягнути з ОСОБА_1на користь:

–    ОСОБА_2 - 570 грн. на відшкодування матеріальної та 2000 грн. на відшкодування моральної шкоди;

–  ОСОБА_3 і ОСОБА_4 по 1000 грн. кожному на відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Закарпатської області від 15 червня 2005 року вирок щодоОСОБА_1 змінено: виключено з мотивувальної частини вироку вказівку про врахування як обтяжуючої відповідальність обставини - вчинення       ОСОБА_1 злочинів у стані алкогольного сп'яніння та з формулювання обвинувачення - епізод в кафе “АВС”.

У решті вирок залишено без зміни.

Згідно з вироком ОСОБА_1 засуджено за те, що він 04 квітня  2004 року близько 21-ої год. 30 хв. в смт. Колчино Мукачівського району Закарпатської області без дозволу господарів зайшов на подвір'я будинку АДРЕСА_1, де в приміщенні літньої кухні з хуліганських мотивів завдав ОСОБА_2 два удари рукою в обличчя, по одному удару ногою по правій нозі та в пах, заподіявши йому легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Після цього він, вийшовши на вулицю і йдучи АДРЕСА_2 зустрів ОСОБА_4 і з хуліганських мотивів, виражаючись нецензурною лайкою, вдарив її двічі долонею руки в голову, спричинивши потерпілій фізичного болю.

У той же день близько 21-ої год. 55 хв. він зайшов на подвір'я вказаного будинку ОСОБА_2 з мотикою і нею розбив скло на вхідних дверях і вікнах будинку ОСОБА_2, чим знищив майно останнього на загальну суму 41 грн.  22 коп.

Продовжуючи хуліганські дії, в той же день близько 22-ої год. 30 хв. на АДРЕСА_2 безпричинно, висловлюючись нецензурно, з хуліганських мотивів наніс ОСОБА_3 один удар рукою в обличчя, спричинивши йому фізичного болю.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить постановлені щодо нього судові рішення  скасувати, а справу закрити на підставі ст. 6 п. 2 КПК України за відсутністю в його діях складу злочину. Посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування кримінального закону і неповноту судового слідства. Вказує на відсутність у його діях хуліганського мотиву і стверджує, що непричетний до заподіяння ОСОБА_2 легких тілесних ушкоджень і пошкодження його майна. Вважає, що його дії по нанесенню ОСОБА_3 і ОСОБА_4 ударів мають бути кваліфіковані за ст. 126 КК України.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що в її задоволені необхідно відмовити.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наведеними у вироку доказами, які суд всебічно та повно дослідив.

Як видно з показань ОСОБА_1, він, заперечуючи заподіяння ОСОБА_2 тілесних ушкоджень і знищення його майна, підтвердив, що вдарив ОСОБА_3 і ОСОБА_4 долонею в обличчя, будучи на них ображений.   

Але з показань потерпілого ОСОБА_2 слідує, що 4 квітня 2004 року в його будинок зайшов ОСОБА_1 і в присутності ОСОБА_5, нічого не кажучи, завдав йому удари кулаком у голову і тулуб. Після цього ОСОБА_1 вийшов з будинку, а через деякий час повернувся з мотикою і розбив нею скло на дверях і вікнах.

Аналогічні показання дала свідок ОСОБА_5, яка пояснила, що хуліганські дії ОСОБА_1 вчиняв безпричинно і ніякої сварки між ним і ОСОБА_2 не було.

Свідок ОСОБА_6 показала, що коли була 04 квітня 2004 року в гостях у ОСОБА_2 і ОСОБА_5, в кухню зайшов ОСОБА_1 Оскільки той був збуджений вона злякалась і втекла в сусідню кімнату. Звідти чула крик  ОСОБА_5, а коли все затихло, повернулась і побачила, що ОСОБА_2 тримався за пах, речі в кухні були розкидані. Ще через деякий час чула поблизу будинкуОСОБА_2 голос ОСОБА_1 і дзвін розбитого скла.

За даними висновку судово-медичної експертизи № 3/2004 від 03.06.04 р. у ОСОБА_2 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді гострого посттравматичного орхоепідіділіту, фукікуліту зліва, які відносяться до групи легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Потерпілі ОСОБА_4 і ОСОБА_3 показали, що 04 квітня 2004 року на АДРЕСА_3 їх зустрів ОСОБА_1 і, висловлюючись нецензурно, безпричинно їх побив.

Наведені обставини підтвердили свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8.

Таким чином, сукупністю цих та інших доказів, яким дано належну оцінку судом, спростовуються доводи засудженого ОСОБА_1 про відсутність у його діях хуліганського мотиву при вчиненні даних злочинів.

Дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 296 КК України кваліфіковані правильно, а покарання йому призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни або скасування судових рішень, у справі не виявлено.

Цивільний позов вирішено у справі правильно.

Отже, постановлені щодо ОСОБА_1 судові рішення відповідають вимогам закону. Тому підстав для призначення справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням учасників процесу немає.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

            у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 відмовити.

Судді:

Ю.М. Кармазін                         Є.Ф. Стрекалов            В.Ф. Школяров