апеляційний суд автономної республіки крим
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 серпня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
головуючого - Притуленко О.В.
суддів: - Полянської В.О.
Мудрової В.В.
при секретарі - Піцик Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії справу адміністративної юрисдикції за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у Нижньогірському районі АР Крим про визнання відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах незаконною, за апеляційною скаргою Управління Пенсійного Фонду України у Нижньогірському районі АР Крим на постанову Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 13 квітня 2006 року ,-
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України у Нижньогірському районі АР Крим про визнання відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах незаконною та зобов'язання провести нарахування пенсії на таких умовах.
Вимоги мотивовані тим, що УПФ України в Нижньогірському районі АР Крим не враховує до трудового стажу роботу на комбінаті „Средазвупль", де він працював з 30 листопада 1976 року до 12 березня 1984 року на посадах ІНФОРМАЦІЯ_1 і тракторного крану, та у колгоспі „Гвардієць" з 26 червня 1992 року до 07 травня 2000 року на посаді ІНФОРМАЦІЯ_2, і в зв'язку з цим відмовляє йому в призначенні пенсії на пільгових умовах. Вважає що діями відповідача порушуються його законні права на отримання пенсії, та просив рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах визнати незаконним та зобов'язати провести нарахування пенсії на пільгових умовах.
Постановою Нижньогірського районного суду АР Крим від 13 квітня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені в повному обсязі.
В апеляційній скарзі УПФ України Нижньогірському районі АРК просить скасувати постанову суду від 13 квітня 2006 року та прийняти нову по суті позовних вимог, посилаючись на те, що постанова прийнята з порушеннями норм матеріального та процесуального права.
На думку апелянта, суд не врахував, що відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року період роботи позивача з 01 серпня 1992 до 27 грудня 1997 року не може бути зарахований у пільговий стаж, оскільки не відбулося атестації робочого місця за умовами праці.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав..
Головуючий суду першої інстанції Бриндя М.А.
Справа № 22-а-1597-Ф/06 .
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Полянська В.О.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особо важкими умовами праці, - за Списком № 1, затвердженим КМУ, і за результатами атестації робочих місць - працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці - за списком № 2.
Із матеріалів справи: записів трудової книжки, архівних довідок, вбачається, що ОСОБА_1 з 30 листопада 1976 року до 12 березня 1984 року працював на посадах ІНФОРМАЦІЯ_1 і тракторного крану на комбінаті „Средазвугіль", у м. Ангрен Ташкентської області, яка входить до Списку № 2; а з 26 червня 1992 до 07 травня 2000 рік на посаді ІНФОРМАЦІЯ_2 у колгоспі „Гвардієць" Нижньогірського району АР Крим, яка входить до Списку № 1.
Згідно зі ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», особам, що мають до дня введення в дію даного закону, тобто до 01 квітня 1992 року, повний стаж на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, якій дає право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених даним законом, призначаються відповідно до вимог віку і стажу, встановленим раніше діючим законодавством.
Угодою країн СНД «Про гарантії прав громадян держав-учасників Співдружності Незалежних Держав в області пенсійного забезпечення» від 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав, учасників даної угоди, здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Згідно п. 2 ст. 6 Угоди, для встановлення права на пенсію, у тому числі пенсію на пільгових умовах, громадянам держав - учасників Угоди враховується трудовий стаж, придбаний на території будь-якої з держав, а також на території колишнього СРСР за час до вступу в силу Угоди.
З матеріалів справи вбачається, що робота ОСОБА_1 на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 і тракторного крану на комбінаті „Средазвугіль" у м. Ангрен Ташкентської з 30 листопада 1976 року до 12 березня 1984 року підтверджена записом у трудовій книжці та довідкою, що уточнює характер роботи з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість на яких, дає право на пільгове пенсійне забезпечення НОМЕР_1 (а.с.6, 9-15).
Посада ІНФОРМАЦІЯ_1 і тракторного крану входить до списку виробництв, робіт та професій, посад та показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22 серпня 1956 року.
Тобто згідно змісту ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», час роботи ОСОБА_1 на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 і тракторного крану на комбінаті „Средазвугіль" у м. Ангрен Ташкентської з 30 листопада 1976 року до 12 березня 1984 року повинна враховуватися до роботи, яка входить до списку виробництв, робіт та професій, посад та показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22 серпня 1956 року.
Робота ОСОБА_1 на посаді ІНФОРМАЦІЯ_2 у колгоспі „Гвардієць" Нижньогірського району АР Крим з 26 червня 1992 року до 07 травня 2000 року, також підтверджена записом у трудовій книжці і довідкою колгоспу „Гвардієць" (а.с. 9-15,25).
Посада ІНФОРМАЦІЯ_2 входить до списку виробництв, робіт та професій, посад та показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22 серпня 1956 року.
Відповідно до п. З «Порядку застосування списків № 1 і 2», затвердженого наказом міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що діяли в період роботи особи.
У пункті 8 цього порядку вказано, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особи, які мали права на пенсію за віком на пільгових умовах до введення в дію цього закону, застосовуються списки № 1 і 2, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22 серпня 1956 року.
Тому доводи апеляційної скарги про незаконність рішення суду першої інстанції колегія суддів не може взяти до уваги, бо вони спростовуються вищенаведеними нормативними актами.
Судова колегія не може прийняти до уваги доводи апеляційної скарги про те, що позивач не має право на врахування до пільгового стажу при нарахуванні пенсії роботу на посаді ІНФОРМАЦІЯ_2 у колгоспі „Гвардієць" Нижньогірського району АР Крим з 26 червня 1992 до 07 травня 2000 року, оскільки не була проведена атестація робочого міста, бо вони не відповідають вимогам діючого законодавства.
Відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України № 01-3/2586-02-6 від 06 грудня 1992 року «Про порядок обчислювання стажу роботи для призначення пільгових пенсій за результатами робочих місць» якщо атестація з 01 серпня 1992 року взагалі не проведена, чи за результатами атестації, вперше проведеної після 30 липня 1997 року право не підтвердилось, то до пільгового стажу зараховується лише період роботи до 01 серпня 1992 року, тобто до введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць за умови праці, затвердженого постановою КМУ України від 01 серпня 1992 року № 442.
Тобто незалежно від того була чи не була проведена атестація робочого місця після 01 серпня 1992 року, до пільгового стажу зараховується період роботи до 01 серпня 1992 року.
Як вбачається з матеріалів справи робота ОСОБА_1 у якості ІНФОРМАЦІЯ_2 у колгоспі «Гвардієць» Нижньогірського району АР Крим з 26 червня 1992 року до 07 травня 2000 року, підтверджена атестацією робочих місць від 28 грудня 2002 року. Тобто цією атестацією була підтверджена робота ОСОБА_1 з особливо шкідливими і особо важкими умовами праці у період з 01 серпня 1992 року по 07 травня 2000 року.
Виходячи з наведеного, колегія судів погоджується з висновками суду першої інстанції про неправомірність дій УПФ України у Нижньогірському районі АР Крим про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах за списком № 2, і вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відмова ПФУ у м. Феодосії позивачеві у зарахуванні вищевказаних періодів роботи, як віднесених законодавством до списку № 1 професій та посад з особливо шкідливими і особо важкими умовами праці, та списку № 2 професій та посад із важкими умовами праці, є незаконною, що порушує його конституційне право на отримання державної пенсії на пільгових умовах
Доводи апеляційної скарги Управління пенсійного фонду України у м. Феодосії не мають правових підстав, підтверджуючих неправомірність рішення прийнятого судом першої інстанції.
Вказані доводи досліджувались судом першої інстанції під час розгляду справи, їм надана належна правова оцінка, з якою колегія суддів погоджується.
Судова колегія вважає, що, розглядаючи спір, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, ухвалив постанову з дотриманням вимог адміністративного судочинства України. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 195, 198, 200, 206 Кодексом адміністративного судочинства Укпаїни, колегія судів
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України у Нижньогірському районі АР Крим залишити без задоволення.
Постанову Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 13 квітня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду протягом одного місяця з дня набрання законної сили.
Судді