Справа № l-277\2007p.
ВИРОК
іменем України
07 серпня 2007 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Бондаренка І.А., при секретарі - Моргушко Л.В., з участю прокурора -Рифи Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Борисполі кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, гр.України, із середньою освітою, ніде не працюючого, не одруженого, не в\з, двічі судимого, останній раз 13.11.2001 року Бориспільським міським судом за ч.3 ст..185 КК України до 3,6 років позбавлення волі; 10.09.2003 року звільнений від відбуття покарання згідно Закону України «Про амністію»,
у вчинені злочинів, передбачених ст. 186 ч.2 КК України,
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та мешканця АДРЕСА_2, українця, гр.України, із середньою спеціальною освітою, розлученого, працюючого водієм в таксі «Надія», в\з, не судимого, у вчинені злочину, передбаченого ст.198 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1, будучи раніше судимим за вчинення корисливих злочинів, на шлях виправлення не став і знову скоїв ряд аналогічних злочинів.
Так, 08.01.2007 року близько 17.00 години, підсудний, знаходячись в приміщенні магазину «Господарчі товари», який розташований на вулиці Центральній,23а в с.Гнідин Бориспільського району, із корисливих спонукань, з метою таємного заволодіння чужим майном, перехилився через прилавок магазину. Реалізуючи свій злочинний намір, незважаючи на те, що продавець ОСОБА_3 помітила його злочинні дії, підсудний відкрито викрав 1050 грн., що належали ОСОБА_4 та мобільний телефон «Сіменс А52», вартістю 300 грн. з сім картою стартового пакету «Джинс» вартістю 25 грн., заподіявши потерпілим матеріальну шкоду на загальну суму 1050 ьа 325 грн. відповідно.
В продовження своїх злочинних намірів, направлених на протиправне, незаконне, відкрите заволодіння чужим майном, 17.02.2007 року близько 14.45 години, знаходячись біля магазину «Смак», що розташований по вулиці Київський шлях,79 в м. Борисполі, із корисливих спонукань, повторно, з метою відкритого заволодіння чужим майном, підійшов до ОСОБА_5і попрохав того дати йому мобільний телефон, щоб зателефонувати. Реалізуючи свій злочинний намір, отримавши від Зимовченка мобільний телефон «Нокіа - 6233» вартістю 1580 грн. та флеш картку «Сандікс» на 512 мБ вартістю 200 грн., підсудний відразу побіг до автомобіля таксі «Форд-сієра» д\н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2, який стояв неподалеку від магазину «Смак». На вимоги потерпілого повернути викрадені речі, підсудний не зреагував і, сівши в автомобіль таксі, з місця пригоди зник.
Знаходячись в автомобілі таксі, підсудний розповів водію ОСОБА_2 про те, що викрав зазначений мобільний телефон і запропонував тому придбати цей телефон. ОСОБА_2, достовірно знаючи про те, що телефон ОСОБА_1 викрадений, згодився на пропозицію останнього і купив телефон за 400 грн.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину визнав повністю і підтвердив, що при вищезазначених обставинах він дійсно відкрито викрав із магазину в с.Гнідин гроші та мобільний телефон, а 17.02,07р. в м. Борисполі відкрито заволодів мобільним телефоном Зимовченка, після чого продав його таксисту за 400 грн.
2
В судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину визнав повністю і підтвердив, що при вищезазначених обставинах, знаючи про те, що мобільний телефон ОСОБА_1 викрадений, придбав його за 400 грн.
Слід зазначити, що показання підсудних відповідають фактичним обставинам справи та ними не оспорюються.
Своїми навмисними діями, які виразилися у відкритому викраденні чужого майна, вчиненими повторно, ОСОБА_1скоїв злочин, передбачений ст.186 ч.2 КК України.
Заздалегідь не обіцяним придбанням та зберіганням майна, завідомо одержаного злочинним шляхом, ОСОБА_2 скоїв злочин, передбачений ст.198 КК України.
При визначенні покарання підсудному ОСОБА_1, суд приймає до уваги, як пом'якшуючі його покарання обставини, щире каяття та добровільне відшкодування завданих матеріальних збитків, відсутність обтяжуючих його покарання обставин.
Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та громадську небезпеку вчиненого злочину, особу підсудного, який по місцю проживання характеризується негативно, наявність пом'якшуючих і відсутність обтяжуючих його покарання обставин, суд вважає, що виправлення і перевиховання ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому потрібно призначити покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, призначивши іспитовий строк та зобов'язавши його щомісячно з'являтися для реєстрації по місцю проживання.
При визначенні покарання підсудному ОСОБА_2, суд приймає до уваги, як пом'якшуючу його покарання обставину, щире каяття, знаходження на утриманні двох неповнолітніх дітей, 1992 та 2004 року народження, відсутність обтяжуючих його покарання обставин.
Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та громадську небезпеку вчиненого злочину, особу підсудного, який по місцю проживання характеризується позитивно, наявність пом'якшуючих і відсутність обтяжуючих його покарання обставин, суд вважає, що виправлення і перевиховання ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому потрібно призначити покарання у вигляді позбавлення волі. В той же час судом встановлено, що на утриманні ОСОБА_2 знаходиться двоє неповнолітніх дітей - дочка ОСОБА_6, 1992 р.н. і син ОСОБА_7, 2004 р.н., тому, у відповідності до п.б ст.1 Закону України «Про амністію» від 09.06.2007 року, від призначеного покарання його потрібно звільнити.
Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд
ЗАСУДИВ:
Визнати винними і призначити покарання
ОСОБА_1 за ст.186 ч.2 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі. На підставі ст.ст.75,76 КК України від призначеного покарання його звільнити з випробуванням, призначивши іспитовий строк 2 (два) роки, зобов'язавши його щомісячно з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 залишити підписку про невиїзд.
ООСОБА_2 за ст.198 КК - 1 рік позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі. На підставі п.б ст.1 Закону України «Про амністію» від 09.06.2007 року від призначеного покарання його звільнити.
Вирок суду на протязі 15 діб може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд.