Справа №  22ц-1498/11  

Копія

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

13 вересня 2011 року                                                                                        м. Хмельницький

колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного  суду  Хмельницької області в складі :

                    головуючого судді     Баса О.Г.,

                                         суддів:   Карпусь С.А.,

                                                        Матковської Л.О.

                                при секретарі Щербань А.В.

з участю: представника позивача,  відповідача ОСОБА_2, розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу №22ц-1498 за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Летичівського районного суду від 15 лютого 2011 року по справі за ПАТ КБ «ПриватБанк»до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на майно.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги,  колегія суддів,-

в с т а н о в и л а :

В березні 2010 року ПАТ КБ «ПриватБанк»звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням змін та доповнень просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором  № HML0GA00007708  від 14.08.2007 року в розмірі 22588,13 доларів США, звернути стягнення на будинок загальною площею 88,7 кв. м., який розташований в АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ( на підставі договору іпотеки № HML0GA00007708  від 14.08.2007 року) ПАТ КБ «ПриватБанк»з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою –покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Виселити ОСОБА_2, ОСОБА_3 з будинку, який розташований в АДРЕСА_1, а також стягнути понесені судові витрати.

В обґрунтування цих вимог вказував, що на підставі договору укладеного 14.08.2007 року ж між ПАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_2 відповідач отримав кредит у розмірі 23363,00 доларів США зі

____________________________________________________________________

Головуючий у першій інстанції –ОСОБА_4                                       Справа № 22ц-1498

Доповідач –Бас О.Г.                                                                                       Категорія № 19,27

сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,04% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 11.08.2017 року. З метою забезпечення виконання зобов’язань 14.08.2007 року, за згодою з ОСОБА_3, сторонами укладено договір іпотеки, згідно якого відповідач  надав  в іпотеку нерухоме майно ( будинок, загальною площею 88,7 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1).  Взяті на себе зобов’язання по своєчасному поверненню кредиту та надання банку документів, що підтверджують фінансовий стан відповідач не виконує.

Рішенням Летичівського районного суду від 15 лютого 2010 року позов задоволено.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором                    № HML0GA00007708  від 14.08.2007 року в розмірі 22588,13 доларів США,-звернуто стягнення на будинок загальною площею 88,7 кв. м., який розташований в АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ( на підставі договору іпотеки № HML0GA00007708  від 14.08.2007 року) ПАТ КБ «ПриватБанк»з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою –покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Виселено ОСОБА_2, ОСОБА_3 з будинку, який розташований в АДРЕСА_1.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк»1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи Летичівським районним судом Хмельницької області.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 та ОСОБА_3  просять скасувати рішення суду першої інстанції через неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема вказують на протизаконне збільшення банком процентної ставки, відсутність заборгованості за кредитним договором і як наслідок відсутність підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки. Окрім того судом не було враховано те, що в будинку на який звернуто стягнення крім них проживають інші особи.

Відповідно до п. 1, ч. 1 та ч. 2 ст. 307 і ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено, що за укладеним 14.08.2007 року  між ПАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_2  договором, ОСОБА_2  отримав кредит у розмірі 23363,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,04% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 11.08.2017 року. Згідно графіку погашення кредиту щомісячний платіж повинен становити 333,58 доларів США. З метою забезпечення виконання зобов’язань за згодою з ОСОБА_3 14.08.2007 року,  сторонами укладено договір іпотеки, згідно якого відповідач  надав  в іпотеку нерухоме майно ( будинок, загальною площею 88,7 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1).  

Відповідно до  статей 526, 527, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися  належним чином і в установлений  строк відповідно до умов  договору та вимог закону. В порушення цих вимог закону та умов договору взяті на себе зобов’язання по своєчасному поверненню кредиту та надання банку документів, що підтверджують фінансовий стан відповідач не виконує.

Так документи що підтверджують фінансовий стан відповідачем не  подавались, незважаючи на зобов’язання передбачені п.2.2.12 договору та вимоги Банку. Згідно графіку погашення кредиту за вказаним договором, щомісячний платіж повинен становити 333,58 доларів США, однак платіж у такому розмірі відповідачем востаннє було сплачено ще в листопаді 2008 року, незважаючи на неодноразові вимоги Банку.

Наслідками порушення  відповідачем зобов’язання щодо  повернення чергової  частини суми кредиту є право  позивача достроково вимагати повернення всієї суми  кредиту відповідно до ч.2  ст.1054 ЦК України та ч.2 ст. 1050 ЦК України.   

Станом на 30 червня 2010 року заборгованість за кредитним договором становила 22588,13 доларів США, у тому числі 19491,21 прострочене тіло кредиту, 2450,68 заборгованість за відсотками 294,00 заборгованість з комісії, 352,24 пені.

Статею 33 Закону України  «Про іпотеку», п.18.8 іпотечного договору у разі невиконання або неналежного виконання боржником зобов’язань до договору кредиту, іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки.

На виконання вимог ст. 35 Закону України  «Про іпотеку», та укладеного договору Банком направлялись відповідачу вимоги про виконання умов договору, які залишились без реагування.

Пунктом 29 іпотечного договору передбачені способи та порядок звернення стягнення на предмет іпотеки, в тому числі обумовлено право продажу іпотекодержателем предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ст.38 Закону України „Про іпотеку”.

Не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції і доводи апеляційної скарги про незаконність рішення суду в частині звернення стягнення на будинок з посиланням на те, що у ньому проживає сестра відповідача разом з неповнолітніми дітьми, то судом питання про їх права і обов’язки не вирішувались.    

Статтею 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців.

На підставі  ч. 1 ст. 40 цього ж Закону звернення стягнення на переданий в іпотеку житловий будинок є підставою для виселення всіх мешканців,   за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом.

Доводи апеляційної скарги не містять посилання на не дотримання Банком вимог передбачених ч.ч. 2 і 3 цієї ж ст. 40, ч. 3 ст. 109 ЖК України   якими    встановлено, що після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.   

Керуючись ст.ст. 218, 307, 308, 313-315, 317,319 ЦПК України  колегія суддів,-   

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Летичівського районного суду від 15 лютого 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом   двадцяти днів  з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:/підпис/

Судді:/підписи/

Копія вірна

Суддя апеляційного суду                                            Бас О.Г.