Справа № 22-ц-4831/11 Головуючий у 1 інстанції: Мусієвський В. Є.
Доповідач в 2-й інстанції: Кіт І. Н.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2011 року
колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Кота І.Н..
суддів: Каблака П.І., Шумської Н.Л..
при секретарі: Купчак О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і ОСОБА_4, поданої в інтересах останніх їх повноважним представником ОСОБА_5 відповідно до повноважень наданих йому довіреностями ( а.с.44-45) на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 квітня 2011р.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги і заперечень на неї, колегія суддів,-
в с т а н о в и л а:
Заочним рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 квітня 2011р. задоволено позов ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про припинення права власності відповідачів на їх частки у спільному майні.
Припинено право власності відповідачів на 3/25 частки, що належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 в незавершеному будівництвом житловому будинку АДРЕСА_1 з виплатою кожному з них грошової компенсації вартості їх часток в успадкованому нерухомому майні в розмірі по 14 184, 84 грн. кожному .
Визнано за позивачем ОСОБА_6 право власності на 3/25 частки незавершеного будівництвом житлового будинку АДРЕСА_1.
Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 01 липня 2011р. в задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення відмовлено.
Рішення суду оскаржили відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і ОСОБА_4. В апеляційній скарзі покликаються на його незаконність і необґрунтованість. Зокрема зазначають, що таке ухвалено у їх відсутності без належного повідомлення відповідачів ОСОБА_3та ОСОБА_4, а також їх повноважного представника ОСОБА_5 про день і час проведення судового засідання,. та без урахування клопотання ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи у зв»язку з погіршенням стану її здоров»я. Зазначене порушення процесуальних прав відповідачів, позбавило їх можливості подати відповідні докази й дати особисті пояснення в суді першої інстанції про їх намір переуступити свої права на набуте в порядку спадкування нерухоме майно в користь дружини померлого спадкодавця ОСОБА_2, а відтак належно вирішити спір.
Вказують, що перед експертом належало ставити питання про технічну можливість виділення приміщень не кожному із 4- спадкоємців , а про можливість виділення таких в цілому 3-м спадкоємцям, для подальшого їх використання одним із них. Поза увагою і належною оцінкою суду залишились докази про постійне проживання відповідача ОСОБА_2 у спірному будинку й відсутність у неї іншого житла, а тому припинення її права власності на житло, яким вона фактично користується і продовжує сплачувати за нього комунальні послуги суттєво порушує її конституційні права як на власність, так і на житло.
Просять ухвалене з порушеннями вимог процесуального і матеріального закону рішення районного суду скасувати й ухвалити у справі нове рішення про відмову в задоволенні позову за його безпідставністю.
Перевіривши у межах доводів апеляційної скарги та пред»явлених позовних вимог законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.
Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України та роз»яснень, що містяться у п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.09р. за № 14 «Про судове рішення у цивільній справі «, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, тобто відповідати вимогам матеріального права яким регулюються спірні правовідносини, повно і всебічно з»ясованим обставинам справи про дійсні права і обов»язки сторін щодо предмета спору та має бути ухваленим з дотриманням процесуального закону.
Як беззаперечно вбачається із матеріалів справи ( а.с.170-178) рішення районного суду від 26.04.11р. зазначеним вимогам не відповідає, оскільки в порушення вимог ст. 169 ЦПК України ухвалено у відсутності відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також їх повноважного представника ОСОБА_5, не повідомлених належним чином про день і час розгляду справи.
Зазначені особи не повідомлялися судом також і про розгляд заяви ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення. Районний суд не взяв до уваги представлених відповідачкою доказів про неможливість її явки у судове засідання 26.04.11р. внаслідок перенесеного нею гіпертонічного кризу ( а.с.3-5 переведення 2-п-15/11) , що згідно із вимогами ч.1 ст.232 ЦПК України є обов»язковою підставою для скасування заочного рішення судом першої інстанції.
Правильно зазначивши в рішенні, що заява спадкоємця про відмову від спадщини в користь іншого спадкоємця повинна подаватися в нотаріальну контору в межах шестимісяного строку, суд разом з тим залишив поза своєю увагою і належною оцінкою нотаріально посвідчену заяву відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 від 13.10.10р.( а.с.78) про їх готовність передати успадковані ними частки у спірному будинковолодінні у власність ОСОБА_2 Суду належало за участю згаданих осіб, з»ясувати строки та спосіб передачі відповідачці цього майна шляхом укладення відповідних правочинів й встановити чи таке майно може бути реально виділено в натурі відповідачу ОСОБА_2
Позивачем не спростовано, а судом належно не перевірено доводів цього відповідача й представлених нею доказів під час перевірки заочного рішення , що вона з часу реєстрації 02.03..1996р. свого шлюбу з померлим ОСОБА_8 проживає у спірному будинку й надалі продовжує там проживати, утримуючи майно і сплачуючи усі комунальні платежі та іншого житла не має ( а.с.191-192, а.с.6-15 переведення 2-п-15/11).
В цьому зв»язку, очевидною є недоведеність обов»язкових підстав для припинення права на частку у спільному майні визначених ст. 365 ЦК України, що у свою чергу повністю виключало можливість прийняття рішення про задоволення позову.
Крім того, припиняючи право власності відповідача ОСОБА_7 на спірний будинок , суд належної йому компенсації не стягнув, а позивачка від такої вимоги не відмовлялась.
Таким чином, в силу вимог ч.1 ст.309 ЦПК України рішення суду першої інстанції, я таке, що не ґрунтується на повно з»ясованих і належно перевірених обставин справи про дійсні права і обов»язки сторін щодо предмета спору та не відповідає вимогам матеріального і процесуального закону, залишатися в законній силі не може, тому підлягає скасуванню з ухваленням судом апеляційної інстанції нового рішення про відмову в позові.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і ОСОБА_4, подану в їх інтересах представником ОСОБА_5 задоволити.
Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 квітня квітня 2011р. скасувати з ухваленням судом апеляційної інстанції нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_6 за його недоведеністю та безпідставністю.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення й може бути оскаржене протягом 20-ти днів з часу набрання ним законної сили, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: