Справа № 2-151/2007 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2007 р.             Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

в складі:                     головуючого - судді Литвинова А.В.

при секретарі Борщовій О.Л.,

адвокаті ОСОБА_1  розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.  Куп'янську справу за позовом ОСОБА_2  до   ОСОБА_3   про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з приниженням честі,  гідності та ділової репутації та витрат,  пов'язаних з розглядом справи,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3  про захист честі,  гідності та ділової репутації в якому просить суд визнати відомості,  викладені в заяві останньої до міліції № КП-2710 від 27.09.2006 року такими,  що не відповідають дійсності,  ганьблять його честь,  гідність,  ділову репутацію,  зобов'язати відповідачку спростувати відомості викладені у вказаній заяві,  а також стягнути з відповідачки 1600 грн. моральної шкоди та витрати,  пов'язані з розглядом справи в суді в сумі 37 грн.

В судовому засіданні позивач підтвердив свої позовні вимоги в повному обсязі та пояснив,  що до витрат,  які пов'язані з розглядом справи,  він відносить 17 грн. судового збору,  15 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи,  витрати на придбання ліків на загальну суму 20, 60 грн.,  витрати на копіювання документів на загальну суму 3 грн. Крім того,  позивач просив стягнути з ОСОБА_3  60 грн. витрат,  пов'язаних з його явкою до суду. На підтвердження свого позову ОСОБА_2 надав відповідь за підписом начальника Куп'янського МРВ УМВСУ в Харківській області від 02.11.2006 р. за №11100 про те,  що Куп'янським МРВ УМВСУ в Харківській області розглянута заява ОСОБА_3  та за результатами перевірки винесена

постанова про відмову в порушенні кримінальної справи а.с. 4. Крім того,  до суду надана копія відповіді ОСОБА_3  від 13.10.2006 року за №46/С-841 за підписом начальника Управління громадської безпеки ГУ МВС України в Харківській області ОСОБА_7 в якій йдеться про те,  що „в діях ОСОБА_4  та працівників економіко-правової фірми ВАТ „Щит" ОСОБА_2 та ОСОБА_5,  з якою останній уклав угоду на отримання правової допомоги,  відсутні ознаки складу злочинів передбачених  ст. 129(погроза вбивством) та  ст. 296(хуліганство),  оскільки реальної загрози Вашому життю та здоров'ю не було,  конфлікт проходив в приватному дворі при цьому громадський порядок порушено не було." а.с. 92.

Відповідачка та її представник в судовому засіданні позов не визнали та пояснили,  що факти,  викладені у заяві ОСОБА_3  до Куп'янського міжрайонного прокурора від 15.09.2006 року (зареєстровані в журналі реєстрації заяв та повідомлень про злочини 27.09.2006 р. за НОМЕР_1 Куп'янського МРВ УМВСУ в Харківській області) дійсно мали місце і подаючи цю заяву вона мала на меті,  щоб правоохоронні органи провели перевірку за її заявою та винесли законне рішення. Цілі опорочити честь,  гідність та ділову репутацію позивача вона не мала.

З'ясувавши думку позивача та відповідача,  дослідив матеріали справи,  суд вважає,  що позов ОСОБА_2 не обгрунтований та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до  ст. 277 ЦК України фізична особа,  особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації,  має право на відповідь,  а також на спростування цієї інформації.

 ст.  ст. 297, 299 ЦК України встановлюють право фізичної особи звернутися до суду з позовом про захист її честі,  гідності та ділової репутації.

Судом встановлено,  що відповідачка 18.09.2006 р. подала до Куп'янської міжрайонної прокуратури заяву від 15.09.06 р. в якій повідомила,  що 04.08.06 року в двір ЇЇ помешкання за АДРЕСА_1,  прийшли 4 чоловіка,  які їй погрожували та двоє з них представилися працівниками міліції та показали їй посвідчення працівників міліції на ім'я ОСОБА_5 та ОСОБА_2 У вказаній заяві відповідачка просила перевірити та встановити особи цих „міліціонерів" та перевірити справжність їх посвідчень.

Для розгляду по суті дана заява була направлена прокуратурою до Куп'янського МРВ УМВСУ в Харківській області,  де була зареєстрована 27.09.2006 року за НОМЕР_1. Аналогічного змісту заяви були направлені відповідачкою до Куп'янського МРВ УМВСУ в Харківській області (зареєстрована 15.09.2006 р. за НОМЕР_2) та до прокуратури Харківської області (зареєстрована 20.09.06 p.).

Під час судового розгляду було з'ясовано,  що матеріал перевірки за заявою ОСОБА_3  за НОМЕР_1 від 27.09.06 р. долучений до матеріалу за її заявою від 15.09.06 р. за НОМЕР_2,  а потім ці матеріали за рапортом дільничного інспектора Куп'янського МРВ ОСОБА_6 були долучені до ВМ-1638 за 2006 рік. Після витребування вказаного відмовного матеріалу та огляду його в суді з'ясувалося,  що ВМ-1638 містить матеріали перевірки за заявою ОСОБА_4  про скоєння крадіжки його майна ОСОБА_3 За результатами перевірки 13.09.06 р. в порушенні кримінальної справи було відмовлено. В тому ж матеріалі знаходяться не підшиті вищевказані матеріали перевірки за заявами ОСОБА_3 ,  які стосуються позивача ОСОБА_2 В даних матеріалах відсутні будь-які постанови про відмову в порушенні кримінальної справи за заявами ОСОБА_3  до Куп'янської міжрайонної прокуратури та до Куп'янського МРВ УМВСУ в Харківській області.

Тобто,  відповіді на ім'я ОСОБА_3  від 11.02.06 р. за №11100 та від 13.10.2006 року за №46/С-841 містять свідчення про те,  що така

постанова про відмову в порушенні кримінальної справи за її заявами є,  але в матеріалах перевірки вона відсутня,  як відсутні будь-які матеріали про те,  що взагалі така перевірка проводилась,  бо відсутні навіть пояснення ОСОБА_3 ,  ОСОБА_2 та інших причетних до цього конфлікту осіб. Позивач ОСОБА_2 в своїй позовній заяві вказав,  що був опитаний працівниками міліції 17 та 23.10.2006 року,  але ніяких пояснень позивача в наданих суду матеріалах немає.

Судом встановлено,  що відповідачка ОСОБА_3  звернулася з заявою до компетентного правоохоронного органу,  щоб той провів перевірку стосовно викладеного нею факту погроз з боку позивача ОСОБА_2 та інших та перевірки їх службових посвідчень працівників міліції. Компетенція органів прокуратури та міліції,  а також порядок перевірки таких звернень громадян визначені Законами України „Про прокуратуру" та "Про міліцію",  іншими нормативними актами.

Позивач не надав суду та йому не відомі будь-які дані про те,  що зміст вказаної заяви відповідачка доводив до відомості громадськості чи окремих громадян,  колективу в якому працює ОСОБА_2,  а також його сім'ї.

Відповідно до Ухвали Верховного Суду України від 19.12.2002 року у випадку ,  коли особа звертається до суду,  іншого правоохоронного чи державного органу,  організацію,  наділену у відповідності до закону власними повноваженнями,  із заявою про неправомірні дії іншої особи,  якщо цей орган чи організація наділена власними повноваженнями відповідно відновлення законності у відповідних відносинах або застосування передбачених законом санкцій до правопорушника,  таке звернення для розв'язання спору,  відновлення прав або захист законних інтересів або для відновлення законності не є розповсюдженням інформації.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 10.04.2003 р. положення частини першої статті 7 Цивільного кодексу УРСР (в редакції 1960 р.) "поширив такі відомості" в аспекті конституційного звернення треба розуміти так,  що викладення у листах,  заявах,

скаргах до правоохоронного органу відомостей особою,  на думку якої посадовими чи службовими особами цього органу при виконнанні функціональних обовязків порушено її право,  не може вважатися поширенням відомостей,  які порочать честь,  гідність чи ділову репутацію або завдають шкоди інтересам цих осіб.

Виходячи з вищенаведеного суд вважає,  що звернення відповідачки ОСОБА_3  до правоохоронних органів містять в собі певні відомості (інформацію) про порушення на її думку позивачем ОСОБА_2 законів та передані з метою їх перевірки шляхом подачі заяв від 15.09.2006 року до Куп'янської міжрайонної прокуратури та Купянського МРВ УМВСУ в Харківській області,  а не доведення таких відомостей до громадськості чи окремих громадян,  не може вважатися розповсюдженням інформації,  яка порушує честь,  гідність та ділову репутацію позивача.

Таким чином,  при відсутності з боку відповідачки ОСОБА_3  розповсюдження інформації,  яка порушує честь,  гідність та ділову репутацію позивача ОСОБА_2,  суд вважає неможливим задовольнити вимоги останнього по відшкодуванню моральної та матеріальної шкоди.

Крім того,  позивачем в підтвердження погіршення свого стану здоров'я в результаті перевірки органами міліції заяви ОСОБА_3  від 15.09.06 р. надана копія чеку на придбання ліків від 17.10.2006 р. на загальну суму 20, 60 грн. Відсутні будь-яких відомостей про те,  що ці ліки були придбані позивачем та використовувались за призначенням лікаря саме ОСОБА_2 Також відсутня будь-яка медична документація,  яка б свідчила про погіршення стану здоров'я позивача після подання ОСОБА_3вищевказаної заяви.

Згідно  ст.  280 ЦК України фізична особа,  особисте немайнове право якої порушено,  має право на відшкодування шкоди.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди підлягають : наявність такої шкоди,  протиправність діяння її заподіювача,  наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Відповідно до вимог  ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях,  яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої,  членів її сім'ї чи близьких родичів; при відшкодуванні моральної шкоди враховуються вимоги розумності і справедливості,  характер правопорушення,  глибина фізичних та душевних страждань,  погіршання здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації.

Враховуючи те,  що позивачем не надано суду будь-яких відомостей про погіршення стану здоров'я чи глибину душевних страждань внаслідок подання відповідачем вищевказаної заяви та відсутня будь-яка медична документація,  яка б свідчила про погіршення стану здоров'я позивача,  суд вважає,  що дії ОСОБА_3  (подання цієї заяви до Куп'янської міжрайонної прокуратури та до Куп'янського МРВ УМВСУ в Харківській області) не є протиправними та такими,  що не заподіяли ОСОБА_2 будь-якої шкоди.

Таким чином,  суд дійшов висновку,  що позивачем не доведено свого позову,  що є його обов'язком відповідно до засад змагальності процесу за  ст. 10 ЦПК України і обставин,  згідно яких можна встановити глибину фізичних та душевних страждань,  погіршання здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації,  у позові слід відмовити.

Крім того,  суд вважає необхідним стягнути з позивача ОСОБА_2 на користь відповідачки ОСОБА_3  500 грн. витрат на правову допомогу відповідно до  ст.  ст. 84,  88 ЦПК України.

На підставі  ст.  ст.  23,  277,  280 ЦК України,  209,  212,  214,  215 ЦПК України,  Рішення Конституційного Суду України від 10.04.2003 p.,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з приниженням честі,  гідності та ділової репутації,  відшкодування витрат,  пов'язаних з розглядом справи - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 500 гривень витрат на правову допомогу.

На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення,  а апеляційна скарга - протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження в апеляційний суд Харківської області через Куп'янський міськрайонний суд,  при цьому копія апеляційної скарги одночасно надсилається до суду апеляційної інстанції.