Справа №2-225/2007 p.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2007 року Новопсковський районний суд Луганської області
у складі: головуючого судді С О Петрушов ої
при секретарі В.П.Сумароковш
за участю позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Новопсков цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новопсковського районного територіального медичного об*єднання про виплату середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача 1616 грн. в рахунок оплати вимушеного прогулу та затримки виконання рішення суду про його поновлення на роботі.
У судовому позивач на своїх вимогах наполіг, представник відповідача Островерхова Л.І. позов не визнала, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що позивач просить оплатити йому час вимушеного прогулу та час затримання виконання рішення суду в зв*язку з поновленням його на посаді лікаря-лаборанта-цитолога на 0, 25 % ставки, тоді як рішенням Новопсковського районного суду від 24.11.2006 р. позивача поновлено на посаду лікаря-лаборанта на 0, 25 ставки. Крім того, представник відповідача вважає, що затримка виконання рішення суду про поновлення позивача на посаді мало місце не з вини відповідача, а в зв*язку з тим, що рішенням суду позивач був поновлений на посаді, яка не передбачена штатним розкладом, тому рішення суду було незрозумілим для відповідача, тому й не було виконано у встановлений законом строк.
Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, прийшов до наступного.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
На підтвердження своїх позовних вимог позивач надав рішення Новопсковського районного суду від 24.11.2006 року, яким його поновлено на посаді лікаря лаборанта Новопсковського районного територіального медичного об*єднання на 0, 25 ставки, яке в частині поновлення на роботі підлягало негайному виконанню, а також наказ № 43 по Новопсковському РТМО від 29.01.2007 року про поновлення позивача по сумісництву на посаді лікаря-лаборанта на 0, 25 ставки з 29.01.2007 року на підставі рішення Новопсковського районного суду від 24.11.2006 року.
Згідно ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Судом встановлено, що рішення Новопсковського районного суду від 24.11.2006 р. про поновлення позивача на роботі не оскаржувалося, набрало чинності 04.12.2006 р., при постановлені рішення питання оплати вимушеного прогулу судом не вирішувалося, час вимушеного прогулу становить з 01.01.2006 р. по 24.11.2006 р., тому вимоги позивача про оплату вимушеного прогулу за зазначений період часу є обґрунтованим згідно ч. 2 ст. 235 КЗпП України.
Помилкове посилання позивача в тексті позовної заяви на те, що рішенням Новопсковського районного суду від 24.11.2006 р. його поновлено на посаду7 лікаря лаборанта-цитолога на 0, 25 % ставки, що не відповідає рішенню суду, не має правового значення для вирішення спору по суті, оскільки підставою позову є відповідне рішення Новопсковського районного суду, тому заперечення відповідача в цій частині є необгрунтованими.
Судом також встановлено, що рішення Новопсковського районного суду від 24.11.2006 року в частині поновлення позивача на роботі підлягало негайному виконанню, а фактично виконано 29.01.2007 року, про що свідчить наказ Новопсковського РТМО № 43 від 29.01.2007 р.
Відповідно до ст. 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним організм виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Таким чином, вимоги позивача щодо оплати часу затримки виконання рішення про поновлення на роботі є обгрунтованим та підлягає задоволенню. Посилання представника відповідача на відсутність вини відповідача щодо своєчасного виконання рішення суду є безпідставним, оскільки у чинність ст. 236 КПзП України обов*язок відповідача оплатити час затримки виконання рішення суду не обумовлено наявністю чи відсутністю в цьому вини відповідача.
Судом встановлено, що час вимушеного прогулу з 01.01.2006 року по 24.11.2006 р., час затримки виконання рішення суду про поновлення позивача на роботі - з 25.11.2006 р. по 28.01.2007 р. Згідно листа Міністерства праці та соціальної політики від 04.10.2006 р. № 7881/0/14-05/036-15 "Про норму тривалості робочого часу на 2006 рік" та листа від 09.10.2006 р. № 6540/0/14-06/13 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2007 рік" кількість робочих днів за вищезазначений період - 268, які підлягають оплаті відповідно до Порядку розрахунку середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ № 100 від 08.02.1995 р. зі змінами та доповненями.
Згідно довідки Новопсковського РТМО № 280 від 06.06.2007 року середньоденний заробіток позивача становить 40 грн. 12 коп., тому середня заробітня плата позивача за час вимушеного прогулу та за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі складає: 268 (кількість робочих днів за зазначений період) х 40, 12 грн. (середньоденний заробіток) = 10752, 16 грн. Зазначена сума підлягає зменшенню на суму фактично одержаної заробітної плати за основним місцем робити позивача за період з 01.01.2006 р. по 29.01.2007 р, яка згідно довідки Новопсковського РТМО № 265 від 30.05.2007 р. становить 8081.42 грн.. тому заробітна плата позивача за час вимушеного прогулу та час затримки виконання рішення Новопсковського районного суду від 24.11.2006 року складає: 10752, 16 грн.-8081, 42 грн.=2670.74 грн.
З урахуванням вимог ст. 11 ч. 1 ЦПК України, згідно якої суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними та юридичними особами вимог, суд стягує з відповідача на користь позивача заявлену ним суму 1616 грн. в рахунок оплати часу вимоги прогулу та часу затримки виконня рішення суду про поновлення позивача на роботі.
Таким чином, позов підлягає задоволенню повністю.
У чиннсіть ст. 88 ч. 1 ЦПК Ураїни судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, ст. ст. 235, 236 КЗоТ України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з Новопсковського районного територіального медичного об'єднання на користь ОСОБА_1 1616 (одна тисяча шістсот шістнадцять) грн. в рахунок оплати вимушеного прогулу та затримку виконання рішення про поновлення на роботі, а також на користь держави стягнути державне мито у розмірі 51 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи у Новопсковському районному суді Луганської області у сумі 30 грн. на рахунок управління Державного казначейства України, МФО 804013. р/р 31210259700223, код 24046685.
З повним текстом рішення суду сторони можуть ознайомитись 11.06.2007 року. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо її не було подано, а в разі подачі заяви про апеляційне оскарження -після закінчення двадцятиденного строку, встановленого для подачі апеляційної скарги, якщо така не була подана.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня
його проголошення апеляційному суду Луганської області через Новопсковський районний суд.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано апеляційному суду Луганської області через
Новопсковський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне
оскарження.