№ 2-331/11 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2011 року                                                           Полонський районний суд Хмельницької області

                                                                                                   в складі:

                                                                               головуючого –судді Горгулько Н.А.,

                                                                               при секретарі–Кравчук В.В., Олійник Л.А,

за участю представників позивача ОСОБА_3, ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_5,                                                                                                           

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полонне цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа: ОСОБА_8 про витребування майна та стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7, третьої особи ОСОБА_8 про витребування майна та стягнення коштів, вказуючи на те, що він на підставі довіреності від 27 жовтня 2007 року має право експлуатації, керування, користування та розпорядження автомобілем марки AUDI-100 1991 року випуску реєстраційний номерНОМЕР_1, який належить ОСОБА_9 11.02.2009 року позивач ОСОБА_10 та відповідач ОСОБА_7, відповідно до усної угоди провели обмін автомобілями. ОСОБА_10 передав ОСОБА_7 автомобіль марки AUDI-100 реєстраційний номерНОМЕР_1, а ОСОБА_7 для ОСОБА_10 автомобіль CHEVROLET LACCETTI НГ 2006 року випуску державний номер НОМЕР_2, який зареєстрований за ОСОБА_11 та придбаний на кредитні кошти АКІБ «УкрСиббанк». За умовами даної угоди ОСОБА_7зобов’язувався сплачувати залишок кредиту в АКІБ «УкрСиббанк»та отримав від ОСОБА_10 4500 доларів США. В подальшому йому стало відомо що ОСОБА_7 домовленості не виконує, тому змушений звернутись до суду. Просить зобов’язати ОСОБА_7 повернути автомобіль марки AUDI-100 реєстраційний номерНОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, реєстраційний номерНОМЕР_1 вартістю 5000 доларів США та передати йому вказаний автомобіль, а також стягнути з відповідача 4500 доларів США на його користь.

В судовому засіданні позивач, його представники ОСОБА_3 та ОСОБА_4 позов підтримали з викладених у ньому підстав. Вказували, що підтвердженням того, що автомобіль марки AUDI-100 реєстраційний номерНОМЕР_1 знаходиться у ОСОБА_7 є довіреність на експлуатацію, керування, користування та розпорядження вищевказаного автомобіля від 11 лютого 2009 року, а підтвердженням отримання коштів в сумі 4500 доларів США є розписка від 11 лютого 2009 року написана ОСОБА_7   

Представник відповідача ОСОБА_5 проти позову заперечив, вважає його безпідставним та необґрунтованим. Вказував, що кошти в сумі 4500 доларів США ОСОБА_7 брав у ОСОБА_8 для того, щоб повернути за нього борг за кредит в АКІБ «УкрСиббанк», що він і зробив, а автомобіля марки AUDI-100 реєстраційний номерНОМЕР_1 він не брав та такого автомобіля у нього немає. 

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши докази у справі, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.   

          Відповідно до ст. 387 ЦК України власник  має  право витребувати своє майно від особи,  яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

          Відповідно до ст..11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як  за  зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін  та  інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 11 лютого 2009 року приватним нотаріусом ОСОБА_12 було посвідчено довіреність (а.с.12) відповідно до якої ОСОБА_10 уповноважив ОСОБА_7, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 здійснювати експлуатацію, керування, користування та розпорядження автомобілем марки AUDI-100 реєстраційний номерНОМЕР_1.

Крім того 11 лютого 2009 року ОСОБА_7 написав розписку (а.с.33) в якій вказує, що він віддає автомобіль CHEVROLET LACCETTI НГ державний номер НОМЕР_2, який знаходиться в банківській заставі АКІБ «УкрСиббанк»ОСОБА_10 і зобов’язується виплатити заборгованість за автомобіль до 31.12.2009 р. Крім того вказує, що при цьому він отримав 4500 доларів США.

Вказані обставини в судовому засіданні ніким з учасників судового процесу не оспорені.  

Однак з наданих суду доказів неможливо зробити висновок про наявність саме у  ОСОБА_7 автомобіля марки AUDI-100 реєстраційний номерНОМЕР_1, оскільки сама по собі довіреність на право експлуатації, керування, користування та розпорядження транспортним засобом не дає підстав стверджувати, що даний автомобіль знаходиться у відповідача. Крім того вищезгадана довіреність дає право не лише ОСОБА_7 здійснювати експлуатацію, керування, користування та розпорядження транспортним засобом, а ще трьом особам ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15

Не можуть бути задоволені судом і вимоги щодо повернення коштів в сумі 4500 доларів США, оскільки розписка  від 11 лютого 2009 року стверджує, що ОСОБА_7 дійсно отримав дану суму коштів, проте від кого він їх отримав в розписці не вказано. Крім того, про зобов’язання повернути ці кошти  будь-якій особі в розписці не йдеться.

Свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_14 надіслали до суду пояснення з яких вбачається, що з приводу заявлених вимог вони пояснити нічого не можуть, так як про обставини, які мають значення для справи ОСОБА_14 не відомо, а ОСОБА_13 відмовилась давати пояснення сси лаючись на ст..63 Конституції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Таким чином, відмовляючи у задоволенні позову, суд виходить з того, що позивачем не надано суду обґрунтованих доказів факту знаходження у відповідача автомобіля марки AUDI-100 реєстраційний номерНОМЕР_1. Також позивачем не надано доказів того, що відповідач саме у нього отримав кошти в сумі 4500 доларів США та зобов’язувався йому їх повернути. Доводи позивача не ґрунтуються на будь-яких належних доказах, окрім пояснень самого позивача.

Виходячи з викладеного суд вважає можливим в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі за недоведеністю.

Керуючись ст.ст. 3, 21, 24, 48, 107, 237-1 КЗпП України, ст. 10, 11, 59, 60, 212, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

ОСОБА_6 у позові до ОСОБА_7, третя особа: ОСОБА_8 про витребування майна та стягнення коштів відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу  не буде подано.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Хмельницької області шляхом подання до Полонського районного суду апеляційної скарги протягом десяти днів після його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього  рішення.

.

          Головуюча:                                                                       Н.Горгулько