Справа №2-2288

РІШЕННЯ

іменем України

01 серпня 2007р.                                                                                         м.  Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира в складі:

судді                                       Котік Т.С.

секретаря                               Рудшщької С. М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності на 1/2 частину майна,

 ВСТАНОВИВ:

Позивач вказує,  що в період перебування в шлюбу з ОСОБА_3,  вони побудували будинок по АДРЕСА_1. Право власності на земельну ділянку та на вказаний будинок зареєстровано було за ОСОБА_3,  яка ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла.

На даний час,  позивач просить визнати,  що побудований будинок є їх спільною сумісною власністю та визнати за ним право власності на Уг частину будинку З по АДРЕСА_1,  оскільки йому стало відомо,  що дружина залишила заповіт на відповідачку на все належне їй майно.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному об'ємі.

Відповідачка позовні вимоги визнала та пояснила,  що позивач перебуваючи в шлюбі з ОСОБА_3 побудували будинок,  на 1/2 частину якого вона має заповіт.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи,  суд приходить до висновку,  що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до  ст.  368 ЦК України майно,  нажите подружжям в шлюбі є його спільною сумісною власністю.

Як встановлено в судовому засіданні,  сторони перебували в шлюбі з 27.01.1957 року. За час перебування в шлюбі,  в 1967 році,  побудували жилий будинок по провулку 4-му Київському, 3 в м.  Житомирі,  про що свідчить акт про прийняття будинку в експлуатацію від 17.04.1967 року.

У зв'язку з тим,  що договір на право забудови будинку і безстрокове користування земельною ділянкою був виданий на ім'я ОСОБА_3 в 1953 році. Всі послідуючі документи,  в тому числі і право власності на вказаний будинок зареєстровано на ОСОБА_3,  що стверджується відповідними документами.

Зі змісту свідоцтва про смерть,  Серії НОМЕР_1,  ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року,  про що зроблений відповідний актовий запис за НОМЕР_2.

На час смерті ОСОБА_3,  за нею було зареєстровано право власності на 62/100 частини будинку АДРЕСА_1 та позивач згідно відомостей,  що зазначені в довідці КВЖРЕП-9 проживає та зареєстрований у вказаному будинку.

На підставі викладеного,  позовні вимоги позивача є обґрунтованими та порушене право підлягає відновленню шляхом визнання майна,  а саме будинку АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя,  позивача та ОСОБА_3

Відповідно до  ст.  63 СК України,  дружина та чоловік мають рівні права володіння,  користування та розпорядження майном,  що належить їм на праві спільної сумісної власності,  якщо інше не встановлено домовленістю між ними,  а тому позовні вимоги в частині визнання за позивачем права власності на Уг частину будинки є також обгрунтованими,  оскільки судом не встановлено,  що між подружжям була інша домовленість щодо визначення часток в спільній сумісній власності.

Наявність заповіту від 31.01.1968 року на ім'я відповідачки не є перешкодою для задоволення позову,  оскільки зі змісту заповіту вбачається,  що ОСОБА_3 заповідала Уг частину будинку,  а отже сама передбачала,  що інша частина будинку належить її чоловіку.

Керуючись  ст.   ст.  60-63 СК України,   ст.  368,  369 ЦК України,   ст.   ст.  10,  60,  208, 212 ЦПК України,  суд, -

ВИРІШИВ:

 Позов задовольнити .

Визнати будинок АДРЕСА_1 спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину будинку АДРЕСА_1

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо заяву про апеляційне оскарження не подано.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м.  Житомира шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та в послідуючому подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.