24.11.2011                                                                                                     2-1055/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2011  року                                                                                                                         смт. Леніне

         Ленінський районний суд Автономної Республіки Крим у складі

                                 головуючого судді Шувалова М.В.

                                 при секретарі Левчук І.Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська Нива»до ОСОБА_1 про стягнення суми ,-

В с т а н о в и в:

              Позивач звернувся до Ленінського районного суду АР Крим з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з неї грошових коштів у сумі 1410 грн. на підставі ст.ст. 215, 216 ЦК України, мотивуючи свої вимоги тим, що позивач виплатив ОСОБА_1 орендну плату та сплатив податок за нікчемним правочином, оскільки договір оренди земельної ділянки, що укладений між сторонами, не був належним чином зареєстрований (а.с.3). При попередньому розгляді справи позивач змінив підстави позову і зазначив, що договір оренди земельної ділянки, що був підписаний сторонами, не є укладеним, у зв’язку з чим відповідачкою орендна плата отримана без достатніх правових підстав, а сплачений за ОСОБА_2 податок, на думку позивача, є збитком, який понесло підприємство з вини відповідачки, у зв’язку з чим на підставі ст.1212 ЦК України позивач вимагає стягнути з неї 1198 грн. 50 коп. вартості отриманого відповідачкою зерна та 211 грн. 50 коп. сплаченого за неї позивачем податку.

          В судовому засіданні представник позивачки адвокат ОСОБА_3 позов підтримала з наведених в ньому підстав. При цьому представник позивача зазначила, що будь-яких робіт на земельної ділянці відповідачки ТОВ «Кримська Нива»не здійснювала і ніякого прибутку з землі ОСОБА_1 підприємство не отримало.

          Представник відповідачки ОСОБА_4 позов не визнав. При цьому представник позивачки пояснив, що його довіритель дійсно отримала в 2011 році від позивача 1100 кг. зерна як орендну плату, оскільки позивач, незважаючи на те, що договір оренди земельної ділянки не був належним чином зареєстрований, користувався земельною ділянкою відповідачки, заготовлював сіно та підготував ділянку до посіву, у зв’язку з чим просив у задоволенні позову відмовити.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 показали, що на земельної ділянці відповідачці в травні-червні 2011 року заготовлювалося сіно, на ділянці працювала техніка, однак вказати яка техніка працювала, марки та державні номери комбайнів, кому ця техніка належить свідки пояснити не змогли.

Заслухавши пояснення сторін та свідків, матеріали справи та надані сторонами докази, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

          Ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень і суд розглядає цивільні справи  в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

З досліджених судом доказів вбачається, що відповідач ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки, площею 8,36 га (а.с.8). 20 серпня 2010 року між ТОВ «Кримська Нива»та відповідачкою був підписаний договір оренди землі, згідно умов якого орендар (позивач) зобов’язався щорічно до 1 листопада року виплачувати орендодавцю (відповідачці) 1100 кг зерна 5 класу (а.с.5-6), проте даний договір не був належним чином зареєстрований відповідно до ст.ст. 18,20 Закону України «Про оренду землі», у зв’язку з чим  він не може вважатися укладеним.

          Незважаючи на те, що правовідносини з приводу оренди земельної ділянки і, відповідно, з приводу виплати орендної плати, між сторонами не виникли, в серпні 2011 року відповідачкою без достатніх правових підстав отримано від позивача 1100 кг. зерна 5 класу, як орендна плата за ділянку (а.с.34), що не оспорювалося представником відповідачки в судовому засіданні. Крім того, в липні 2011 року позивачем сплачено податку за ОСОБА_1 в сумі 211 грн. 50 коп. до місцевого бюджету.

          Суд вважає, що станом на липень-серпень 2011 року не існувало правових підстав як для виплати орендної плати позивачем, так і для отримання зерна відповідачкою, а також не було правових підстав для сплати позивачем податку за ОСОБА_1

При цьому суд вважає, що виплачений позивачем до місцевого бюджету податок  в сумі 211 грн. 50 коп. не може вважатися збитком, який завданий підприємству відповідачкою, оскільки відповідачка до виплати цієї суми не причетна і цю суму вона не отримувала, протиправних дій відповідачки щодо сплати позивачем податку судом не вбачається, у зв’язку з чим суд вважає, що в даному випадку склалися правовідносини між ТОВ «Кримська Нива»та державним органом в веденні якого знаходиться місцевий бюджет, тобто ТОВ «Кримська Нива»в даному випадку має ставити лише питання про повернення сплаченої суми з бюджету в порядку, встановленому Бюджетним та Податковим кодексами України, а не про стягнення суми податку з відповідачки, тому у задоволенні позову про стягнення з відповідачки 211 грн. 50 коп. слід відмовити.

          Що стосується стягнення з відповідачки 1198 грн. 50 коп., судом встановлено, що відповідачкою безпідставно отримано в рахунок орендної плати від позивача не грошові кошти в сумі позову, а 1100 кг зерна.

          Відповідно до ст. 1212 ЦК України, на яку посилається позивач в обґрунтування позову, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

          Ст. 1213 ЦК України передбачає, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

          Судом встановлено, що відповідачкою отримано 1110 кг зерна 5 класу. Доказів, що безпідставно набуте майно неможливо повернути в натурі суду не надано. Доказів щодо вартості 1100 кг. зерна 5 класу на час розгляду справи судом позивачем також не надано. Оцінка зерна самим позивачем не може вважатися належним обґрунтуванням суми позову.

          Враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, приймаючи до уваги, що позивачем заявлено вимогу не про повернення безпідставно набутого майна в натурі, а про стягнення з відповідачки грошових коштів в сумі 1198 грн. 50 коп., яка не доведена суду, правових підстав для задоволення позову і в цієї частині судом не вбачається.

            На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 640, 1212, 1213 ЦК України, ст.ст. 14, 18, 20 Закону України «Про оренду землі», ст.ст.78, 124 Земельного кодексу України, ст.ст. 5, 6, 10, 11, 60, 61, 88, 212-215, 218  ЦПК України, суд –

В и р і ш и в:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд АР Крим через Ленінський районний суд Автономної Республіки Крим  шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

                                                           Суддя                            М.В. Шувалов

З оригіналом згідно : суддя                    М.В. Шувалов

Рішення набрало законної сили   «__________»_______________________ 201__ року

Оригінал рішення знаходиться у справі № 2-1055/11

суддя                          М.В. Шувалов