У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
3 квітня 2008 року місто Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області у складі: головуючого Буцяка З.І.
суддів Демянчук С.В., Григоренка М.П.
з участю секретаря судового засідання Колесової Л.В.,
представників сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду в м. Рівному цивільну справу за апеляційною скаргоюОСОБА_1 на рішення Дубровицького районного суду від 25 січня 2008 року у справі за позовом Релігійної громади Української Православної Церкви церкви Всіх Святих села Колки Дубровицького району до ОСОБА_2,ОСОБА_1,ОСОБА_3, ОСОБА_4 про виселення,
в с т а н о в и л а :
Рішенням Дубровицького районного суду від 25 січня 2008 року позов Релігійної громади Української Православної Церкви церкви Всіх Святих села Колки Дубровицького району до ОСОБА_2., ОСОБА_1., ОСОБА_3., ОСОБА_4 про виселення задоволено.
В поданій на це рішення апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_1., посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить апеляційний суд його скасувати й ухвалити у справі нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явилися в судове засідання, перевіривши подані докази та доводи апелянта, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Судом безспірно встановлено, що спірний житловий будинок АДРЕСА_1 на праві власності належить позивачу у справі - Релігійній громаді Української Православної Церкви церкви Всіх Святих села Колки Дубровицького району, що стверджується відповідним свідоцтвом про право власності та іншими правоустановлюючими документами (а. с. 4-8).
Як вбачається з акту на а. с. 16-17, цей будинок був переданий отцю Василію, тобто відповідачу у справі ОСОБА_2., для проживання на період його служби у місцевій церкві с. Колки Дубровицького району і не підлягав приватизації. Як видно з матеріалів справи, зазначений житловий будинок релігійною громадою був набутий у власність і визначений для проживання настоятелів храму села Колки.
Згідно з Указом Архієпископа Сарненського і Поліського Анатолія від 11 травня 2006 року протоієрей Василь Рошко, відповідач у справі, з посади настоятеля Церкви Всіх Святих с. Колки Дубровицького району був звільнений (а. с. 10).
Після цього він був призначений священиком Спасо-Преображенського храму селища Лихівка П*ятихатського району Дніпропетровської області, де і став проживати (а. с. 26).
Оскільки відповідачОСОБА_2 та члени його сім*ї відмовилися на вимогу позивача у добровільному порядку звільнити займаний житловий будинок, який був наданий їм для проживання лише на період служби ОСОБА_2. у місцевій церкві, то з урахуванням викладених вище обставин та вимог закону суд першої інстанції, на переконання колегії суддів, законно й обґрунтовано задовольнив вимоги позивача про примусове виселення відповідача та членів його сім*ї зі спірного житлового будинку без надання іншого житла.
Доказів про укладення сторонами договору житлового найму у справі немає.
У зв"язку з викладеним колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції, повно і всебічно з”ясувавши всі дійсні обставини спору сторін та виконавши інші вимоги цивільного судочинства, вирішив дану справу згідно із законом.
Підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 303, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргуОСОБА_1 відхилити.
Рішення Дубровицького районного суду від 25 січня 2008 року залишити без зміни.
Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді: