Справа №2-610/08

2008 рік

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

28 березня 2008 року                   Печерський районний суд міста Києва у складі:

головуючого                           -    судді Умнової О.В.

при секретарі                          -    Скопенко Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ НАСК “Оранта”, МВС України

-     про стягнення одноразової грошової допомоги, -

    В С Т А Н О В И В:

    Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. Мотивує свої вимоги тим, що в 2004 році він був звільнений з ОВС України у відставку з посади головного спеціаліста відділу озброєння та спеціальної техніки управління озброєння, транспорту та спеціальної техніки Департаменту ресурсного забезпечення МВС України. Під час проходження служби він отримав важке захворювання, яке прирівнюється до важких поранень, в зв”язку із чим йому встановлено 2 групу інвалідності. Вважає, що відповідно до вимог Закону, він повинен отримати одноразову грошову допомогу по обов'язковому державному страхуванню у розмірі 103467,36 грн., із розрахунку 2155,57 грн. (місячне грошове утримання) помножено на 48 місяців (4 роки, передбачені Положенням, затвердженого Постановою КМ УРСР від 29.06.1991 року №59 (59-91-п)). Разом з тим, НАСК “Оранта” відмовила йому в нарахуванні та виплаті даної одноразової грошової допомоги в повному обсязі, мотивуючи тим, що під час її нарахування в розрахунок приймається лише частина грошового утримання. Вказує на те, що йому фактично виплачено лише частину одноразової допомоги у розмірі 37686,22 грн. Сума недоплаченої грошової допомоги становить 25781,14 грн., яку просить стрягнути з НАСК “Оранта”.

    В подальшому позивач змінив вимоги та просить стягнути недоплачену суму одноразової грошової допомоги у розмірі 25781,14 з  відповідача - МВС України. 

    В судовому засіданні позивач підтримав позов з викладених в ньому підстав, просив задовольнити вимоги з урахуванням уточнень.

    Представник відповідача НАСК “Оранта”, в частині вимог позивача, що стосуються стягнення суми з його довірителя, позов не визнав, мотивуючи тим, що НАСК “Оранта” здійснила законний розрахунок та нарахування страхового відшкодування позивачу із розрахунку наданих документів МВС України про розмір місячного грошового утримання позивача. Підстав для перерахунку суми страхової виплати не вбачається. Вважає, що НАСК “Оранта”  є неналежним відповідачем по даній справі, оскільки державним органом якому делеговані відповідні повноваження по проведенню розрахунків по страховим випадкам, які сталися до 1.01.2007 року є МВС України.

    Представник МВС України в судове засідання не з'явився. До суду направив письмові заперечення проти позову, в яких позов не визнав та просив розглянути справу у його відсутність. В запереченнях зазначив, що розрахунок та виплату страхового відшкодування позивачу проводила НАСК “Оранта”, на підставі довідки про місячне грошове утримання працівника міліції. Вказав на те, що виплата страхових сум здійснюється з розрахунку грошового утримання, яке складається з окладів за спеціальними званнями та посадових окладів. Додаткові види грошового забезпечення - підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, матеріальна і грошова допомоги, премії, не входять до грошового утримання і не враховуються при розрахунку суми страхової виплати. Тобто, в довідці, яка видавалась позивачеві для підрахунку суми страхової виплати повинно було бути зазначено місячне грошове утримання, яке складається з посадового окладу, окладу за спеціальне звання, стовідсоткової надбавки та надбавки за вислугу років. Вказав на те, що довідка про грошове забезпечення має інформативний характер та не може бути використана для отримання страхового відшкодування. Враховуючи зазначені обставини вважає позов ОСОБА_1 безпідставним та не обґрунтованим. Крім того, послався на лист ВСУ від 27.12.2007 року №6-3/2007, яким роз'яснено, що належним відповідачем в усіх справах про стягнення одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції залежно від того, у якому органі він проходить службу, є МВС України, ГУМВС  та УМВС України в АР Крим, областях, містах Києві і Севастополі. Позивач безпосередньо не проходив службу  в ГУ МВС України, тому підстав для стягнення з останнього коштів не вбачається.

    Суд, вислухавши сторони, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, вважає можливим розглянути справу у відсутність представника МВС України і в задоволенні позову відмовити, виходячи з наступного.

    З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 1980 року по 2004 рік проходив службу в органах внутрішніх справ України. Наказом т.в.о. Міністра внутрішніх справ України №693 о/с від 31.12.2004 року, ОСОБА_1, був звільнений з ОВС у відставку з посади головного спеціаліста відділу озброєння та спеціальної техніки управління озброєння, транспорту та спеціальної техніки Департаменту ресурсного забезпечення МВС України.

    Згідно витягу із акту огляду МСЕК до довідки серії КИО-І№233479, ОСОБА_1. 12.04.2005 року встановлена 2 група інвалідності внаслідок захворювання, яке пов'язане з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

    Відповідно до ч. 1 ст.23 Закону України "Про міліцію" працівник міліції підлягає обов'язковому державному страхуванню на суму десятирічного грошового утримання за останньою посадою, яку він займає, за рахунок коштів відповідних бюджетів, а також коштів, що надходять на підставі договорів від міністерств, відомств, підприємств, установ і організацій.

    Згідно з п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1991 року №59 "Про порядок і умови державного обов'язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ республіки" страховик виплачує страхові суми у разі встановлення застрахованому інвалідності, що настала у період служби (роботи), але не пізніш як через 3 місяці після звільнення зі служби (роботи) чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце при виконанні службових обов'язків інвалідові ІІ групи в розмірі чотирирічного грошового утримання.

    Положенням “Про порядок і умови державного обов'язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ”, затвердженого Постановою КМУ№59 від 29.06.1991 року, визначено, що виплата страхових сум здійснюється з розрахунку грошового утримання, передбаченого чинним законодавством за останньою посадою на день виплати страхової суми.

    Відповідно до Інструкції про порядок проведення державного обов'язкового страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і  підрозділів внутрішніх справ від 31.08.1992 року необхідним документом для виплат страхових сум є довідка про місячне грошове утримання.

    Згідно “Методики рекомендацій про порядок застосування нормативно-правових актів з питань грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та умови оплати праці працівників, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу” від 8.07.2005 року №9214-Лц, грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з окладів грошового утримання та додаткових видів грошового забезпечення.

    До окладів грошового утримання належать оклади за спеціальними званнями та посадові оклади. Додаткові види грошового забезпечення включають підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, матеріальні та грошові допомоги, а також премії.

    Враховуючи наведене, грошове утримання позивача, з якого повинна вираховуватись сума страхового відшкодування, складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, 100% надбавки та надбавки за вислугу років.

    Судом встановлено, що на підставі довідки ГУ МВС України про місячне грошове утримання ОСОБА_1, НАСК “Оранта”,  виплатила останньому суму страхового відшкодування у розмірі 38232 грн., із розрахунку суми, зазначеної в довідці, яка станом на день страхової події становила 796,50 грн. і не включала в себе додаткові види грошового забезпечення.

    Суд вважає, що вимоги позивача про стягнення недоплаченої страхової суми безпідставні та не обґрунтовані, оскільки сума страхової виплати ОСОБА_1. у розмірі 38232 грн. нарахована відповідно до вимог чинного законодавства, виходячи з довідки про місячне грошове утримання, яке складається: з посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років, 100% надбавки, і до якого не входять додаткові види грошового забезпечення.

    Суд не приймає до уваги посилання позивача на довідку Департаменту ресурсного забезпечення МВС України від 19.04.2007 року за №25/11-18, як на підставу стягнення недоплаченої суми страхового відшкодування, оскільки зазначена в ній сума у розмірі 2155,57 грн., по суті, є місячним грошовим забезпеченням і включає в себе, як оклади грошового утримання, так і додаткові види грошового забезпечення. Фактично позивач просить враховувати в розрахунок страхової виплати додаткові види грошового забезпечення, які не входять в розрахунок грошового утримання, з якого обчислюється страхова сума за державним обов'язковим особистим страхуванням.

    Крім того, суд вважає, що підстав для стягнення з МВС України на користь позивача одноразової грошової допомоги не вбачається, оскільки відповідно до листа-роз”яснення ВСУ від 27.12.2007 року №6-3/2007, копія якого надана представником МВС України, для стягнення такої допомоги позивач повинен звернутися до того органу, в якому проходив службу. 

    Враховуючи наведене, суд вважає, що позов ОСОБА_1 безпідставний, не обґрунтований і задоволенню не підлягає.

    На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України “Про міліцію”, Положенням “Про порядок і умови державного обов'язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ”, затвердженого Постановою КМУ№59 від 29.06.1991 року, ст.ст. 5,6,10,11,60,81,88,208,209,212-216,218,223 ЦПК України, суд , -

В И Р І Ш И В :

    Позов ОСОБА_1 до ВАТ НАСК “Оранта”, МВС України про стягнення одноразової грошової допомоги залишити без задоволення. 

    Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Печерський райсуд м. Києва.

    Заява про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                                 Умнова О.В.