Справа №2-84

  2011 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ            УКРАЇНИ

06 квітня 2011 року                                                                                                         місто Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя в складі :

головуючого судді                                 - Скользнєвої Н.Г.,

при секретарі                                        - Голубятникової І.А.,

за участю представників:

позивача                                        - ОСОБА_1,

відповідача                                        - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю “ОТП Факторинг Україна”( правонаступник  Публічного акціонерного товариства “ОТП Банк”) про розірвання кредитних договорів  : № CM-SME 204|334|2007 від 27.12.2007 року, №  CM- SME 204|361|2008 від 05.08.2008 року та за зустрічними позовами ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю “ОТП Факторинг Україна”( правонаступник Публічного акціонерного товариства “ОТП Банк”до ОСОБА_3 про стягнення заборгованостей за кредитними договорами  договорів  : № CM-SME 204|334|2007 від 27.12.2007 року, №  CM- SME 204|361|2008 від 05.08.2008 року,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства “ОТП Банк” про розірвання кредитних договорів  : № CM-SME 204|334|2007 від 27.12.2007 року, №  CM- SME 204|361|2008 від 05.08.2008 року.

            В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 27 грудня 2007  року між нею та Закритим акціонерним товариство «ОТП Банк», правонаступником якого є ОСОБА_5 акціонерне товариство «ОТП Банк»було укладено кредитним договір № CM-SME 204/334/2007 на суму 68821,92 доларів США під 4,4 % строком на 7 років, тобто до 26 грудня 2014 року.

            5 серпня 2008 року між нею та Закритим акціонерним товариство «ОТП Банк», правонаступником якого є ОСОБА_5 акціонерне товариство «ОТП Банк»було укладено кредитний договір №  CM- SME 204|361|2008 на суму 15000 доларів США під 6,0 % строком до 26 грудня 2014 року.

Вважає, що відповідач застосував дії і продовжує їх застосовувати відповідно до умов Договорів є неправомірними та неприйнятними з її боку для подальшого підтримання договірних відносин.

Так, у п.4.1.1 ч. 2 Кредитних договорів, зазначено, що за порушення прийнятих на себе зобов’язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами, вона зобов’язана сплатити Банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаного зобов’язання за кожен день прострочки.

Вважає, що зазначений пункт суперечить чинному законодавству України, а саме нормам Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»від 22.11.1996 р., стаття 3 якого визначає, що розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також, у п. 2 ч. 1 Кредитних договорів зазначено, що комісія за дострокове виконання боргових зобов’язань становить: а) 2% від суми часткового або повного дострокового повернення суми кредиту, протягом першого року строку дії Договору; б) 1% від суми часткового або повного дострокового повернення суми кредиту починаючи з другого року, з моменту отримання кредиту/першого траншу до повного виконання боргового зобов’язання.

Вважає, зазначений пункт суперечить чинному законодавству України, а саме нормам Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки умови кредитного договору не можуть обмежувати права споживача, певні закони, а також установлювати які-небудь штрафні санкції за використання споживачем права на повернення кредиту  шляхом збільшення суми періодичних платежів.

Також, у п.п.2.2.4 ч.2  Кредитних договорів зазначено, що Банк має право поширювати дані про позичальника (інформацію про персональні дані) в тому числі банківську таємницю та комерційну таємницю іншим особам без отримання на це додаткової згоди.

Вважає, що цей пункт суперечить чинному законодавству України, а саме нормам Закону України «Про банки та банківську діяльність»та Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки персональні дані, одержані від споживача або іншої особи у зв”язку з укладенням та виконанням договору про надання споживчого кредиту, можуть використовуватися виключно для оцінки фінансового стану споживача та його спроможності виконати зобов’язання за таким договором. Фінансові установи несуть відповідальність за порушення прав споживачів у сфері захисту персональних даних згідно із законом.

Також, у п.п.1.4.1.3.2  Кредитних договорів зазначено, що розмір процентної ставки може змінюватись без укладення додаткових договорів до Кредитних договорів.

Вважає, що цей пункт суперечить чинному законодавству України, а саме: нормам ст. 1196-1 Цивільного кодексу України, за якою розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредиту, розміру облікової ставки та інших факторів. Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку.

До того ж зазначила, що на час звернення з позовом до суду курс обміну долара США відповідно до встановленого НБУ дорівнює 8,00 грн., а під час укладення кредитного договору курс долара  відповідно до встановленого НБУ дорівнював 5,05 грн., що істотно змінює обставини, якими сторони керувалися при укладені договору.

На підставі викладеного, просить суд розірвати кредитний договір № CM-SME 204/334/2007 від 27.12.2007 року,  укладений між нею та Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк»; розірвати кредитний договір №  CM- SME 204/361/2008 від 05.08.2008 року,  укладений між нею та Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк»; стягнути з Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк»на її користь понесені судові витрати на загальну суму 87,00 грн. (з них: 51,00 грн. –судовий збір, 37,00 грн. –витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді).

Не погоджуючись з позовом ОСОБА_3, ОСОБА_5 акціонерне товариство «ОТП Банк», яке є правонаступником Закритого акціонерного товариство «ОТП Банк»звернулося до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № CM-SME 204/334/2007 від 27.12.2007 року.

В обґрунтування зустрічного позову зазначило, що 27 грудня 2007 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є ОСОБА_5 акціонерне товариство «ОТП Банк», та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № CM-SME 204/334/2007 про надання кредиту в сумі 68821,92 доларів США  під 4,4 %  річних. Кредит був наданий строком до 26 грудня 2014 року.

ОСОБА_3 не належним чином виконувала свої зобов”язання за кредитним договором, несвоєчасно та не в повному обсязі погашала кредит та відсотки за користування кредитом.

Заборгованість ОСОБА_3 перед позивачем за зазначеним кредитом станом на 5 липня 2010 року становить 545779,57 грн., з яких: заборгованість за кредитом –61654,28 доларів США, що еквівалентно 487716 грн. 18 коп. за офіційним курсом НБУ станом на 02.07.2010 р. 1 долар США = 7,9105 грн., заборгованість за нарахованими відсотками за період з 28.12.2009р. по 04.07.2010р. –4512,84 доларів США, що еквівалентно 35698 грн. 82 коп. за офіційним курсом НБУ станом на 02.07.2010 р. 1 долар США = 7,9105 грн., пеня за неналежне виконання боргових зобов’язань за період з 26.01.2010р. по 28.04.2010р.  –22364 грн.  57 коп.

Відповідно до п.1.9 Кредитного договору, у разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов”язань за цим кредитним договором, кредитор має право вимагати дострокового погашення кредиту позичальником у повному обсязі разом зі сплатою всіх сум, належних до сплати на дату пред”явлення  вимоги, включаючи проценти за кредитом. При цьому, виконання зобов’язань повинно бути проведено позичальником протягом тридцяти календарних днів з дати одержання позичальником відповідної вимоги.

На підставі викладеного, просить  суд стягнути з  ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства “ОТП Банк” заборгованість за кредитним договором № CM-SME 204/334/2007 від 27.12.2007 року у розмірі 545 779 гривень 57 копійок, з яких : 487 716 гривень 18 копійок, що за офіційним курсом НБУ, станом на 05 липня 2010 року, складає 61 654 долари США 28 центів –сума основного боргу за кредитом ,  35 698 гривень 82 копійки, що за офіційним курсом НБУ, станом на 05 липня 2010 року , складає 4 512 доларів США 84 центи –проценти за користування кредитними коштами за період з 28 грудня 2009 року  по 04 липня 2010 року ; 22 364  гривні 57 копійок –пеня, також судові витрати на загальну суму  1 820 гривень 00 копійок, з яких :  1 700 гривень  00 копійок –судовий збір , 120 гривень 00 копійок, а всього –547 599 гривень 57 копійок.

Ухвалою судді від 5 серпня 2010 року зустрічний позов Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», яке є правонаступником Закритого акціонерного товариство «ОТП Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № CM-SME 204/334/2007 від 27.12.2007 року об’єднаний в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_3 до Закритого акціонерного товариства “ОТП Банк” про розірвання кредитних договорів  : № CM-SME 204/334/2007 від 27.12.2007 року, №  CM- SME 204/361/2008 від 05.08.2008 року.

Надалі, не погоджуючись з позовом ОСОБА_3, ОСОБА_5 акціонерне товариство «ОТП Банк», яке є правонаступником Закритого акціонерного товариство «ОТП Банк»звернулося до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором №  CM- SME 204/361/2008 від 05.08.2008 року.

В обґрунтування зустрічного позову зазначило, що 5 серпня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є ОСОБА_5 акціонерне товариство «ОТП Банк», та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №  CM- SME 204/361/2008 про надання кредиту в сумі 15000,00 доларів США  під 6 %  річних. Кредит був наданий строком до 26 грудня 2014 року.

ОСОБА_3 не належним чином виконувала свої зобов”язання за кредитним договором, несвоєчасно та не в повному обсязі погашала кредит та відсотки за користування кредитом.

Заборгованість ОСОБА_3 перед позивачем за зазначеним кредитом станом на 5 липня 2010 року становить 123767,77 грн., з яких: заборгованість за кредитом –14012,68 доларів США, що еквівалентно 110847 грн. 31 коп. за офіційним курсом НБУ станом на 02.07.2010 р. 1 долар США = 7,9105 грн., заборгованість за нарахованими відсотками за період з 28.12.2009р. по 04.07.2010р. –995,18 доларів США, що еквівалентно 7872 грн. 37 коп. за офіційним курсом НБУ станом на 02.07.2010 р. 1 долар США = 7,9105 грн., пеня за неналежне виконання боргових зобов’язань за період з 26.01.2010р. по 28.04.2010р.  –5048 грн.  09 коп.

Відповідно до п.1.9 Кредитного договору, у разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов”язань за цим кредитним договором, кредитор має право вимагати дострокового погашення кредиту позичальником у повному обсязі разом зі сплатою всіх сум, належних до сплати на дату пред”явлення  вимоги, включаючи проценти за кредитом. При цьому, виконання зобов’язань повинно бути проведено позичальником протягом тридцяти календарних днів з дати одержання позичальником відповідної вимоги.

На підставі викладеного, просить  суд стягнути з  ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства “ОТП Банк” заборгованість за кредитним договором №  CM- SME 204/361/2008 від 05.08.2008 року у розмірі 123 767 гривень 77 копійок, з яких : 110 847 гривень 31 копійка, що за офіційним курсом НБУ, станом на 05 липня 2010 року, складає 14 012  доларів США 68 центів –сума основного боргу за кредитом ;  7 872 гривні 37 копійок, що за офіційним курсом НБУ, станом на 05 липня 2010 року , складає 995 доларів США 18 центів –проценти за користування кредитними коштами за період з 28 грудня 2009 року  по 04 липня 2010 року ; 5 048  гривень 09 копійок  –пеня, також судові витрати на загальну суму  1 357  гривень 68 копійок, з яких :  1 237  гривень  68 копійок –судовий збір , 120 гривень 00 копійок, а всього –125 004  гривні 77 копійок.

Ухвалою судді від 3 грудня 2010 року зустрічний позов Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», яке є правонаступником Закритого акціонерного товариство «ОТП Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором №  CM- SME 204/361/2008 від 05.08.2008 року об’єднаний в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_3 до Закритого акціонерного товариства “ОТП Банк” про розірвання кредитних договорів  : № CM-SME 204/334/2007 від 27.12.2007 року, №  CM- SME 204/361/2008 від 05.08.2008 року та зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», яке є правонаступником Закритого акціонерного товариство «ОТП Банк»до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № CM-SME 204/334/2007 від 27.12.2007 року.

Ухвалою суду від 6 грудня 2011 року первісний позивач ОСОБА_5 акціонерне товариство «ОТП Банк»замінено на належного позивача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна».

            Представник позивача за первісним позовом ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала позовні вимоги свого довірителя та просила суд позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити в повному обсязі та відмовити ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» у задоволенні зустрічних позовів.

            Представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 у судовому засіданні проти позовних вимог ОСОБА_3 заперечував, посилаючись на те, що кредитні договори: № CM-SME 204/334/2007 від 27.12.2007 року, №  CM- SME 204/361/2008 від 05.08.2008 року, які  були укладені між ОСОБА_3 та ЗАТ «ОТП Банк»були укладені у суворому додержанню діючого законодавства України, а тому не підлягають розірванню з підстав зазначених у позові позивача. На підставі викладеного, просив суд відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог за первісним позовом та задовольнити зустрічні позови   Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», яке є правонаступником Закритого акціонерного товариство «ОТП Банк», правонаступником якого є ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю  «ОТП Факторинг Україна», до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитними договорами: № CM-SME 204/334/2007 від 27.12.2007 року, №  CM- SME 204/361/2008 від 05.08.2008 року.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд вважає, що первісний позов ОСОБА_3  не підлягає задоволенню, а зустрічні позови Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», правонаступником якого є ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю  «ОТП Факторинг Україна» підлягають задоволенню  з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.  

Матеріалами справи встановлено, що 27 грудня 2007 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю  «ОТП Факторинг Україна», та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № CM-SME 204/334/2007 про надання кредиту в сумі 68821,92 доларів США  під 4,4 %  річних. Кредит був наданий строком до 26 грудня 2014 року. (а.с. 8-12)

Також, 5 серпня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю  «ОТП Факторинг Україна», та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №  CM- SME 204/361/2008 про надання кредиту в сумі 15000,00 доларів США  під 6 %  річних. Кредит був наданий строком до 26 грудня 2014 року. (а.с. 16-20)

Відповідно до преамбули Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»N 2921-III від 10 січня 2002 року, що регулює сферу застосування закону, суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Відповідно до п. 2 ст. 55 ГК України суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Відповідно до ст. 1 Цивільного кодексу України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Відповідно до ст. 2 Цивільного кодексу України учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Кредитний договір укладено між Відповідачем, який є юридичною особою за законодавством України та Позивачем, який є фізичною особою за законодавством України. Таким чином, відносини між ними регулюються Цивільним кодексом України. Тому при вирішенні спору повинні застосовуватися саме норми, що передбачені Цивільним кодексом України, а не Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»та Господарським кодексом України. Та, відповідно нормам Цивільного кодексу України наведеним вище, сторони мають повне право встановити у Кредитному договорі пеню в розмірі 1 %.   

Таким чином, твердження Позивача про те, що пункт 4.1.1 Кредитних договорів суперечить діючому законодавству не заслуговує на увагу.

Надалі, слід зазначити, що нормами чинного законодавства передбачено право банків на отримання комісії (комісійної винагороди) при здійсненні банківських операцій. Так, відповідно до ст.48 Закону України «Про банки і банківську діяльність»комерційні банки самостійно встановлюють процентні ставки та комісійну винагороду по своїх операціях. Навіть більше, відповідно до ст.53 «Про банки і банківську діяльність»банку забороняється встановлювати процентні ставки та комісійні винагороди на рівні нижче собівартості банківських послуг у цьому банку.

Крім того слід сказати, що встановлення комісійної винагороди за дострокове повернення кредиту не обмежує само право Позивача, встановлене законодавством України, щодо дострокового повернення кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону «Про банки та банківську діяльність»інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку і розголошення якої може завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнту, є банківською таємницею.

Згідно з пунктом 1 частини першої ст. 62 Закону «Про банки та банківську діяльність» інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками, зокрема, з письмового дозволу власника такої інформації.

Відповідно до пункту 3.1 Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджених постановою Правління Національного банку України від 14.07.2006 N 267, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 03.08.2006 за N 935/12809 (далі - Правила N 267), письмовий запит та/або дозвіл клієнта про розкриття інформації, що містить банківську таємницю і власником якої є такий клієнт, складається за довільною формою.

Запит та/або дозвіл клієнта може бути включений до договору про надання банківських послуг, що укладається між клієнтом і банком.

Таким чином, п.2.2.4 Кредитних договорів, укладені у повній відповідності до діючого законодавства, а посилання ОСОБА_3 на порушення банком норм Закону України «Про банки та банківську діяльність»та Закону України «Про захист прав споживачів»є хибними.

Щодо встановлення відповідно до п.1.4.1.3.2 Кредитних договорів Плаваючої кредитної ставки, вважаю за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку.

Але у оспорюваному пункті кредитних договорів не міститься положень щодо надання банку права в односторонньому порядку змінювати процентну ставку.

Відповідно до п. 3 частини 1 Кредитних договорів сторони домовилися що для розрахунку процентів за Кредитними договорами буде використовуватися плаваюча процентна ставка.

Відповідно до п. 1.4.1.2 Кредитних договорів у разі використання Плаваючої процентної ставки, проценти за користування Кредитом розраховуються як FIDR + фіксований відсоток з розрахунку Річної бази нарахування процентів.

Фіксований відсоток встановлений сторонами в розмірі 5%, 4,4 річних (п. 3 частини 1 Кредитних договорів).

FIDR –процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті тотожній Валюті кредиту, що розміщені в Банку на строк в 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору. В залежності від зміни вартості кредитних ресурсів Банку ставка FIDR може змінюватись Банком (збільшуватись чи зменшуватись) в порядку передбаченому Кредитними Договорами. Інформація щодо розміру ставки FIDR розміщується на сайті Банку, а також в приміщенні Банку (як в Головному офісі так і в інших установах Банку) на інформативних стендах (п. 3 частини 1 Кредитного договору).

За базовий FIDR Сторони приймають ставку, що діє на момент укладення Кредитних договорів (п. 1.4.1.2 Кредитного договору).

Плаваюча процентна ставка по Кредиту підлягає корегуванню протягом дії Кредитного договору щоразу після перебігу кожного дванадцятого календарного місяця, починаючи з дати укладання Кредитного договору, якщо інше не передбачено Кердитним договором (п.1.4.1.3 Кредитних договорів).

Плаваюча процентна ставка за користування Кредитом впродовж першого року дії цього Договору, підлягає коригуванню після перебігу одинадцятого календарного місяця, починаючи з дати укладання Кредитного договору (п. 1.4.1.3.1 Кредитних договорів).

Плаваюча процентна ставка фіксується відповідно до  умов Кредитного договору в перший банківський день місяця наступного за місяцем закінчення вищезазначеного ... періоду дії попередньої Плаваючої процентної ставки. З зазначених дат, проценти нараховуються виходячи із ставок FIDR (фактично діюча на дату корегування) + Фіксований відсоток з розрахунку Річної бази нарахування процентів. Сторони цим висловлюють свою цілковиту згоду щодо такої зміни Плаваючої процентної ставки, стосовно всієї непогашеної суми Кредиту, без укладення будь-яких додаткових договорів до цього Договору (п.1.4.1.3.2 Кредитних договорів).

Таким чином, при укладенні Кредитного договору Позивачем була обрана плаваюча процентна ставка та, з метою урегулювання порядку нарахування процентів в Кредитному договорі був прописан механізм її застосування. При цьому зміна однієї із складаючих цієї процентної ставки -  FIDR, не є збільшенням розміру процентів в односторонньому порядку, як її розуміє ст.1056 1 Цивільного кодексу України.

Крім того слід відмітити, що застосування плаваючої процентної ставки, зокрема, вводиться з метою виконання норм частини шостої статті 49 Закону України «Про банки та банківську діяльність», відповідно до якої банк не може надавати кредити під процент, ставка якого є нижчою від процентної ставки за кредитами, які бере сам банк, і процентної ставки, що виплачується ним по депозитах. У взаємозв'язку з нормами частини другої статті 53 Закону «Про банки та банківську діяльність», відповідно до яких банкам забороняється встановлювати процентні ставки та комісійні винагороди на рівні нижче собівартості банківських послуг у цьому банку, банк не має права встановлювати процентні ставки за кредитними чи депозитними операціями, які є нижчими від собівартості цих послуг у банку (лист НБУ «Роз'яснення з питань виконання окремих вимог Закону України "Про банки і банківську діяльність»№ 18-112/1467-2599 від 19.04.2001р.).  

Застосування такого типу процентної ставки, як плаваюча, є цілком правомірним у відносинах між Банком та Позичальником, оскільки це відповідає вимогам ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та Постанови Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», а тому посилання позивача не знайшли свого підтвердження.

Щодо твердження Позивача про збільшення курсу обміну валюти, що нібито істотно змінює обставини якими сторони керувалися при укладенні договору та є підставою для розірвання Кредитного договору, вважаю за необхідне зазначити наступне.

Діючим законодавством не передбачений стабільний курс іноземної валюти до національної валюти - гривні.

Відповідно до ст. 36 Закону України "Про Національний банк України", офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національним банком.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінетів Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю", валютні курси встановлюється Національним банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Поряд с цим, Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного Банку України N 496 від 12.11.2003 р., визначається, що офіційний курс гривні до іноземних валют установлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют станом на останню дату. З наведеного можливо зробити висновок, що стабільність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена.

Таким чином, при укладенні Кредитних договорів в іноземній валюті та беручи на себе певні обов'язки щодо погашення цього кредиту саме в іноземній валюті, сторони за договором (перш за все позивач) повинні були усвідомлювати, що курс національної валюти України до іноземної валюти не є незмінним, та те, що зміна цього курсу можливо настане, а тому повинні були передбачити та врахувати підвищення валютного ризику за цим договором.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне відмовити  ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю “ОТП Факторинг Україна”( правонаступник  Публічного акціонерного товариства “ОТП Банк”) про розірвання кредитних договорів  : № CM-SME 204/334/2007 від 27.12.2007 року, №  CM- SME 204/361/2008 від 05.08.2008 року.

Щодо зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю “ОТП Факторинг Україна”( правонаступник  Публічного акціонерного товариства “ОТП Банк”) до ОСОБА_3 про стягнення заборгованостей за кредитними договорами  договорів  : № CM-SME 204/334/2007 від 27.12.2007 року, №  CM- SME 204/361/2008 від 05.08.2008 року, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК Ураїни порушенням зобов”язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов”язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов”язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов’язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та морадьної шкоди.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого зобов’язання.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником забов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсолідарну) відповідальність поручителя.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов”язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як встановлено в суді та підтверджено матеріалами справи заборгованість ОСОБА_3 перед позивачем за: Кредитним договором № CM-SME 204/334/2007 від 27.12.2007 року станом на 5 липня 2010 року становить 545779,57 грн., з яких: заборгованість за кредитом –61654,28 доларів США, що еквівалентно 487716 грн. 18 коп. за офіційним курсом НБУ станом на 02.07.2010 р. 1 долар США = 7,9105 грн., заборгованість за нарахованими відсотками за період з 28.12.2009р. по 04.07.2010р. –4512,84 доларів США, що еквівалентно 35698 грн. 82 коп. за офіційним курсом НБУ станом на 02.07.2010 р. 1 долар США = 7,9105 грн., пеня за неналежне виконання боргових зобов’язань за період з 26.01.2010р. по 28.04.2010р.  –22364 грн.  57 коп.; Кредитним договором №  CM- SME 204/361/2008 від 05.08.2008 року станом на 5 липня 2010 року становить 123767,77 грн., з яких: заборгованість за кредитом –14012,68 доларів США, що еквівалентно 110847 грн. 31 коп. за офіційним курсом НБУ станом на 02.07.2010 р. 1 долар США = 7,9105 грн., заборгованість за нарахованими відсотками за період з 28.12.2009р. по 04.07.2010р. –995,18 доларів США, що еквівалентно 7872 грн. 37 коп. за офіційним курсом НБУ станом на 02.07.2010 р. 1 долар США = 7,9105 грн., пеня за неналежне виконання боргових зобов’язань за період з 26.01.2010р. по 28.04.2010р.  –5048 грн.  09 коп. (а.с. 70, 165)

Таким чином, суд приходить до висновку, що зібрані у справі докази вказують на наявність підстав для задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю “ОТП Факторинг Україна” (правонаступник Публічного акціонерного товариства “ОТП Банк”) до ОСОБА_3 про стягнення заборгованостей за кредитними договорами: № CM-SME 204/334/2007 від 27.12.2007 року, №  CM- SME 204/361/2008 від 05.08.2008 року.

Крім того, при подачі позовної заяви до суду про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором № CM-SME 204/334/2007 від 27.12.2007 року позивач за зустрічним позовом по справі сплатив судові витрати, а саме: судовий збір у сумі 1700 гривень 00 копійок та витрати на інформаційно –технічне забезпечення у сумі 120 гривень 00 копійок, а всього на суму 1820 гривень  00 копійок, в зв’язку з чим зазначені суми підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. (а.с. 42-43)

Також, при подачі позовної заяви до суду про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором №  CM- SME 204/361/2008 від 05.08.2008 року позивач за зустрічним позовом по справі сплатив судові витрати, а саме: судовий збір у сумі 1237 гривень 68 копійок та витрати на інформаційно –технічне забезпечення у сумі 120 гривень 00 копійок, а всього на суму 1357 гривень  68 копійок, в зв’язку з чим зазначені суми підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. (а.с. 166-167)

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214 –215  ЦПК України, ст. ст.  526, 527, 530, 549, 551, 610, 622, 625, 629, 1048, 1049, 1054  ЦК України, суд ,

В И Р І Ш И В :

           В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю “ОТП Факторинг Україна”( правонаступник  Публічного акціонерного товариства “ОТП Банк”) про розірвання кредитних договорів  : № CM-SME 204|334|2007 від 27.12.2007 року, №  CM- SME 204|361|2008 від 05.08.2008 року відмовити.

          Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю “ОТП Факторинг Україна”( правонаступник Публічного акціонерного товариства “ОТП Банк”до ОСОБА_3 про стягнення заборгованостей за кредитними договорами  договорів  : № CM-SME 204|334|2007 від 27.12.2007 року, №  CM- SME 204|361|2008 від 05.08.2008 року задовольнити.

          Стягнути з  ОСОБА_3 , зареєстрованої за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_1, б.№ 20 кв.165 ( ІПН : НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю “ОТП Факторинг Україна”( 04210, м. Київ, вул. Тимошенка, 18 , код ЄДРПОУ 36789421 п/р 26507002333333 в АТ “ОТП Банк”м. Київ , МФО 300528)  заборгованість за кредитним договором № CM-SME 204|334|2007 від 27.12.2007 року у розмірі 545 779 ( п”ятьсот сорок п”ять тисяч сімсот сімдесят дев”ять) гривень 57 копійок, з яких : 487 716 ( чотириста вісімдесят сім тисяч сімсот шістнадцять) гривень 18 копійок, що за офіційним курсом НБУ, станом на 05 липня 2010 року, складає 61 654 ( шістдесят одна тисяча шістсот п”ятьдесят чотири) долари США 28 центів –сума основного боргу за кредитом ,  35 698 ( тридцять п”ять тисяч шістсот дев”яносто вісім) гривень 82 копійки, що за офіційним курсом НБУ, станом на 05 липня 2010 року , складає 4 512 ( чотири тисячі п”ятсот дванадцять) доларів США 84 центи –проценти за користування кредитними коштами за період з 28 грудня 2009 року  по 04 липня 2010 року ; 22 364 ( двадцять дві тисячі триста шістдесят чотири) гривні 57 копійок –пеня, також судові витрати на загальну суму  1 820 ( одна тисяча вісімсот двадцять ) гривень 00 копійок, з яких :  1 700 ( одна тисяча сімсот ) гривень  00 копійок –судовий збір , 120 ( сто двадцять ) гривень 00 копійок, а всього –547 599 п”ятьсот сорок сім тисяч п”ятьсот дев”яносто дев”ять) гривень 57 копійок.

          Стягнути з  ОСОБА_3 , зареєстрованої за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_1, б.№ 20 кв.165 ( ІПН : НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю “ОТП Факторинг Україна”( 04210, м. Київ, вул. Тимошенка, 18 , код ЄДРПОУ 36789421 п/р 26507002333333 в АТ “ОТП Банк”м. Київ , МФО 300528)  заборгованість за кредитним договором №  CM- SME 204|361|2008 від 05.08.2008 року у розмірі 123 767 ( сто двадцять три тисячі сімсот шістдесят сім) гривень 77 копійок, з яких : 110 847 ( сто десять тисяч вісімсот сорок сім)  гривень 31 копійка, що за офіційним курсом НБУ, станом на 05 липня 2010 року, складає 14 012 ( чотирнадцять тисяч дванадцять)  доларів США 68 центів –сума основного боргу за кредитом ;  7 872 ( сім тисяч вісімсот сімдесят дві) гривні 37 копійок, що за офіційним курсом НБУ, станом на 05 липня 2010 року , складає 995 ( дев”ятсот дев”яносто п”ять) доларів США 18 центів –проценти за користування кредитними коштами за період з 28 грудня 2009 року  по 04 липня 2010 року ; 5 048 ( п”ять тисяч сорок вісім) гривень 09 копійок  –пеня, також судові витрати на загальну суму  1 357 ( одна тисяча триста п”ятьдесят сім) гривень 68 копійок, з яких :  1 237 ( одна тисяча  двісті тридцять сім ) гривень  68 копійок –судовий збір , 120 ( сто двадцять ) гривень 00 копійок, а всього –125 004 ( сто двадцять п”ять тисяч чотири) гривні 77 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду  апеляційної скарги.

          Суддя:                                                                                                    Н.Г.Скользнєва