Справа № 2-397/11

Категорія 33

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

"09" листопада 2011 р.  Ленінський районний суд м. Севастополя в складі:            

головуючого судді – Гаркуша О.М.  

при секретарі – Ільченко Г.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Севастополі цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства „Страхова група „ТАС” до ОСОБА_1 про стягнення матеріального збитку у порядку регресу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до суду, просить стягнути з відповідача матеріальний збиток у розмірі 11 370грн.05коп., а також судові витрати пов’язані зі сплатою судового збору у розмірі 113грн.70коп., витрати на ІТЗ розгляду справи у розмірі 120грн.00коп. Вимоги мотивовані тим, що з вини відповідача, в результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП), третій особі ОСОБА_2 був спричинений матеріальний збиток, який згодом був відшкодований позивачем на підставі заяви постраждалого та полісу добровільного страхування наземного транспорту /21 №004594 від 14.07.2006р.

   Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на його задоволенні по викладених у позові підставах.

    Відповідач та її представник у судовому засіданні вимоги позову не визнали, заперечували проти його задоволення, оскільки вважають , що позивач не належний, оскільки відсутні данні по правонаступництву, відсутня постанова про встановлення вин відповідача а також страховою  компанією виплачена сума ремонту  вже після погашення цієї суми власником отре монтованого авто, а тому просять відмовити у задоволенні позову .

  Вислухавши пояснення сторін по справі, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, суд знаходить позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

   Судом встановлено, що 11 листопада 2006р., в м. Севастополі на вул. Шмідта відбулася дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобілів «Хюндай», держномер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобілю  „Мазда” держномер. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_1- відповідача по справі, в результаті якої був спричинений матеріальний збиток гр. ОСОБА_2 в вигляді пошкодження належного йому автомобілю, про що свідчать довідка ВДАІ УМВС України в м. Севастополі (а.с.11).

   Постановою Ленінського районного суду м. Севастополя від 17 листопада 2006р., провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності по ст.124 КУпАП припинено за відсутністю у його діях складу правопорушення (а.с.12).

   Автомобіль «Хюндай», держномер НОМЕР_1, на підставі полісу добровільного страхування наземного транспорту /21 №004594 від 14.07.2006р. (а.с.5) був застрахований у ЗАТ „Страхова група „ТАС”», дане ДТП відбулося у період дії страхового захисту, у зв’язку з чим ЗАТ „Страхова компанія „ТАС” було сплачено страхове відшкодування у розмірі 11 370,05грн., що підтверджується копією платіжного доручення(а.с.38).

    Як зазначено в ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.   

          Відповідно до положень ч. 4 ст. 61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення  обов’язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

  Відповідно до ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю  особистим  немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина 1); особа, яка   завдала   шкоди, звільняється від   її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частина 2).

    Відповідно до ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням,  зберіганням  або  утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання (частина 1); шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується  особою, яка  на  відповідній  правовій  підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання  якого створює підвищену небезпеку (частина 2); особа,  яка здійснює діяльність,  що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду,  якщо вона не доведе, що шкоди було   завдано  внаслідок  непереборної  сили  або умислу потерпілого(частина 5).

  Відповідно до ч.1 ст.1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

  Разом з тим, позивачем не надано відомості, згідно якім, ПАТ „Страхова група „ТАС” є правонаступником всіх прав та обов’язків Закритого акціонерного товариства „Страхова група „ТАС”.

   Одночасно суд приходить до висновку про те, що посилання позивача на ч.1 ст. 1191 ЦК України, як на підставу задоволення своїх позовних вимог, є неспроможними, оскільки положення вказаної статті передбачають право особи, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, на зворотну вимогу (регрес) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, лише за умови наявності факту такого відшкодування, що має підтверджуватися належними доказами. Проте, в порушення вимог ст. 60 ЦПК України, позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження вини відповідача у ДТП, договору на проведення робіт, з якого вбачається об’єм виконаних робіт та, приймаючи до уваги , що згідно копії квитанції підприємцю Смирнову за ремонтні роботи цього авто було сплачено власником \ другім учасником ДТП Канунніковим  4.12.2006р. 12915грн.\а.с.33\,  то не зрозумілі підстави, за якими позивач сплатив цьому ж підприємцю за ремонт цього ж автомобіля 4.01.2007 р. повторно суму у розмірі 11370грн. \а.с.38\.

   Таким чином , проаналізувавши суперечливі докази , надані позивачем , суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, заявленого до відповідача ОСОБА_1  у повному об’ємі, в зв’язку з необґрунтованістю заявлених вимог.

    В силу ст.88,89 ЦПК України,  у зв’язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати не підлягають відшкодуванню.   

    На підставі ст.ст. 1166, 1187, 1191 ЦК України, ст.ст.35,38,40,41 ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись ст.ст. 10-11,60-61,74,84,88,169,179,212-215, ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

   У задоволені позову Приватного акціонерного товариства „Страхова група „ТАС” до ОСОБА_1 про стягнення матеріального збитку у порядку регресу, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Севастополя, шляхом подачі апеляційної скарги в Ленінський районний суд м.Севастополя протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Суддя –підпис

З оригіналом згідно

Суддя Ленінського                              О.М.Гаркуша