Справа № 22ц-2605/11
Копія
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2011 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючої –судді Варвус Ю.Д.,
суддів: Купельського А.В., Пастощука М.М.,
при секретарі: Сусловій А.М.
за участю: ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-2605 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Волочиського районного суду від 19 травня 2011 року за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа на стороні позивачів –ОСОБА_5, про поділ в натурі домоволодіння, визнання частини домоволодіння спільною сумісною власністю, визначення розміру ідеальних часток у праві спільної сумісної власності, встановлення порядку користування домоволодінням та зобов’язання вчинити дії.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_4, ОСОБА_1, звертаючись до суду з зазначеним позовом вказували, що рішенням Волочиського районного суду від 20 серпня 1993 року здійснено розподіл майна колгоспного двору - домоволодіння АДРЕСА_1, згідно з яким виділено їх батькові ОСОБА_5 1/4 частину спірного домоволодіння; а 3/4 частини домоволодіння виділено у спільну власність їх матері ОСОБА_3 з урахуванням їхніх часток, оскільки вони на той час були неповнолітніми. Тобто в даному домоволодінні їм належить 1/2 частина, а саме: ОСОБА_1 - 1/4 частина та ОСОБА_4 - 1/4 частина. Ними та третьою особою ОСОБА_5 зареєстровані належні їм частки спірного домоволодіння, ОСОБА_3 право власності на належну їй 1/4 його частину не зареєструвала. Через погіршення відносин з відповідачкою їм стало неможливо користуватися належними частинами домоволодіння, оскільки ОСОБА_3
__________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції: Бабій О.М. Справа № 22ц-2605
Доповідач: Варвус Ю.Д. Категорія № 2
перешкоджає їм в цьому, вчиняє сварки, забороняє проживати в будинку та користуватися своєю власністю. Просили виділити їм по 1/4 частині домоволодіння з 3/4 частин домоволодіння, а саме: в приміщені житлового будинку: коридор 1-1 площею 10,1 кв.м, кімната 1-2 площею 23,5 кв.м, кімната 1-3 площею 12,8 кв.м, веранда 1 площею 8,4 кв.м; з господарських будівель: 1/3 огорожа, 46/100 сарай В, 1/3 покриття; ОСОБА_3 виділити 1/4 частину домоволодіння з 3/4 частин домоволодіння, а саме: в приміщенні житлового будинку: кухня 1-6 площею 15,0 кв.м.., генератор тепла ІІ площею 8,7 кв.м..; з господарських будівель: 1/3 огорожа, 48/100 сараю В, 1/3 покриття.
29 листопада 2010 року позивачі подали заяву про збільшення позовних вимог, в якій просили визнати розмір ідеальних часток у праві спільної сумісної власності позивачів рівними по 1/2 частині та встановити порядок користування: виділивши ОСОБА_1 приміщення 1-2, ОСОБА_4 приміщення 1-3, решту приміщень в житловому будинку та в господарських будівлях залишити в спільному користуванні. Зобов’язати ОСОБА_3: влаштувати дверні прорізи між приміщеннями 1-6 і ІІ та у приміщенні ІІ з прибудовою тамбура-шлюзу; закласти дверний проріз між приміщеннями І і ІІ; відновити перегородку між приміщеннями 1-1 і 1-6; не перешкоджати у виконанні будівельних робіт по улаштуванню окремих систем інженерних мереж (електропостачання, опалення).
Рішенням Волочиського районного суду від 19 травня 2011 року в задоволенні позову ОСОБА_4 і ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не погоджується з рішенням суду, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права і зазначає, що суд безпідставно не взяв до уваги висновки будівельно-технічних експертиз, оскільки ні правових, ні фактичних перешкод у їх використанні не має. Крім того, рішення Волочиського районного суду від 29 квітня 2010 року, яким відмовлено їй в позові до ОСОБА_3 про розподіл домоволодіння, не може будь-яким чином впливати на розгляд даної справи, однак суд не надав цьому належної правової оцінки.
Апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає відхиленню з наступних підстав.
З матеріалів справи видно, що сторони у справі та третя особа ОСОБА_5 є співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1, кожному з них належить по 1/4 його частини.
Суд, відмовляючи ОСОБА_4 і ОСОБА_1 в задоволенні позову, виходив з того, що по запропонованому варіантом №7 висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи від 09 лютого 2010 року поділу будинку, а саме: виділення відповідачці кухні 1-6 площею 15,0 кв.м та паливної П площею 8,7 кв.м, який був предметом розгляду при вирішенні іншої цивільної справи між цими ж сторонами, провести розподіл неможливо, а інших варіантів поділу сторонами запропоновано не було.
Даний висновок суду є правильним, ґрунтується на матеріалах справи і з ним вважає за необхідне погодитися колегія суддів, оскільки виділення у власність відповідачці підсобних приміщень будинку є протиправним, порушує її права.
З цих же підстав судом обґрунтовано відмовлено позивачам в задоволенні позову про встановлення порядку користування будинком. Як вбачається з заяви про збільшення позовних вимог позивачі просили встановити порядок користування частиною житлового будинку, виділивши, з двох наявних в належній сторонам частині будинку жилих кімнат, в користування ОСОБА_1 жилу кімнату 1-2, а ОСОБА_4 –жилу кімнату 1-3, а решту приміщень в будинку залишити в їх спільному користуванні. В судовому засіданні просили залишити в користуванні відповідачки лише приміщення кухні.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що висновком експертизи визначено 8 варіантів поділу будинку, тому у суду не було підстав для відмови в позові є безпідставним, оскільки суд розглядає спір в межах заявлених позовних вимог (ст.11 ЦПК України). Як вбачається з матеріалів справи позивачі просили провести поділ будинку за варіантом №7 висновку експертизи і в процесі розгляду справи вимог в цій частині не змінювали.
Не містять посилань на докази, які б спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність рішення суду і інші доводи апеляційної скарги
При вирішенні спору суд першої інстанції правильно визначив характер взаємовідносин, що виникли між сторонами, його рішення ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи, постановлене з дотриманням вимог процесуального та матеріального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявленого позову не вбачається.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Волочиського районного суду від 19 травня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуюча: (підпис)
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Ю.Д. Варвус