Справа №  22ц-3033/11  

Копія

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

19 жовтня 2011 року                                                                                        м. Хмельницький

 Колегія  суддів  судової палати у цивільних справах

                                                  Апеляційного суду Хмельницької області

          в складі : головуючого –судді Харчука В.М.

   суддів:  Переверзєвої Н.І., Кізюн О.Ю.

   при секретарі: Дідик А.Б.

                                 з участю:   сторін, представника позивача ОСОБА_1                             

розглянула    у    відкритому    судовому    засіданні   справу   № 22 ц-3033  за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Славутського міськрайонного суду від 22 липня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди.

            Заслухавши доповідача,  пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів

                                                          в с т а н о в и л а:            

В червні 2011 року позивач звернувся до суду і просив стягнути з відповідачки 10199 грн. матеріальної шкоди, завданої розтратою, а також понесені ним судові витрати.          

Рішенням Славутського міськрайонного суду від 22 липня 2011 року позов задоволено частково.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 9826,25 грн. матеріальної шкоди , 98,26 грн. витрат на оплату судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_2 означене рішення вважає незаконним, просить його скасувати, посилаючись на порушення судом процесуального права, які позбавили її належним чином підготуватись до судового розгляду і захисту своїх інтересів. Судом не враховані матеріали кримінальної справи, за якою ОСОБА_3 засуджений за ст.ст. 172 ч.1 та ч.2, 175 ч.1, 366 ч.1 КК України, а також рішення Славутського міськрайонного суду від 14 квітня 2011 року за яким із останнього стягнуто на її користь заборгованість по заробітній платі. Крім того, вважає, що під час судового розгляду позивач не обґрунтував і не довів заявлені ним позовні вимоги.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення  з наступних підстав.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального права.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд керувався вимогами п. 5 ч. 134 КЗпП України і виходив з того, що діями ОСОБА_2 позивачеві заподіяна матеріальна шкода у вигляді  нестачі  товарів  на суму 7999, 62 грн. і  ще  на  2207 грн. через  відпуск односельцям

_______________________________________________________________________________

Головуючий у першій інстанції –Маршал І.М.                  Справа № 22ц- 3033

Доповідач –Переверзєва Н.І.                                                Категорія № 51

товарів у борг і ці обставини визнані нею, тому доведенню не підлягають.

Однак, з такими висновками суду першої інстанції не можна погодитись, оскільки застосована ним норма права регулює інші правовідносини, зокрема ті, які виникають в разі недостачі ( втрати) матеріальних цінностей, виданих працівникові як предмет або засіб праці, а також будь-яких інших предметів ( крім основних засобів) , виданих у  користування працівникові.

При вирішенні даного спору слід керуватись вимогами ч. 1 ст. 132 КЗпП України, яка визначає, що за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов”язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, виходячи із наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 на підставі трудового договору із приватним підприємцем ОСОБА_3 виконувала обов”язки продавця в с. Понора Славутського району Хмельницької області з 04 січня по 30 червня 2010 року, без укладення договору про повну матеріальну відповідальність. 29 червня 2010 року бухгалтером ОСОБА_3 та продавцем іншого магазину ОСОБА_5 в присутності ОСОБА_2 проведено ревізію і виявлено нестачу товару на суму  7999,62 грн. та  записів  на суму 2207 грн. про видачу товарів у борг товарів мешканцям села. Розмір нестачі був визначений сумарно шляхом відрахування із загальної суми залишку товару на день ревізії 32243,47 грн.  і його наявності  - 24243,85 грн. За наслідками ревізії складено відповідний акт, який ОСОБА_2 підписала і в цей же день написала дві розписки про зобов”язання повернути ОСОБА_3 вищезазначені кошти. Із цієї суми, жителі села повернули ОСОБА_3 особисто 372,75 грн. і ОСОБА_2 –540 грн., які остання роботодавцю не передала і використала для потреб власної сім”ї, не виконала вона і решту своїх зобов”язань. При цьому своєї вини у  виникненні недостачі не визнавала, посилалась на те, що мала намір погасити борг за рахунок зароблених в майбутньому коштів, однак її 30 червня 2010 року було звільнено у зв”язку із втратою довір’я з боку власника.

          За наведених обставин, виходячи із вимог ч. 1 ст. 132 КЗпП України, відсутності договору про повну матеріальну відповідальність між сторонами і доказів про передачу відповідачці товаро-матеріальних цінностей на заявлену позивачем суму, позов підлягає частковому задоволенню. Із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 слід стягнути шкоду, заподіяну нею при виконанні трудових обов”язків в розмірі її середньомісячного заробітку, визначеного за рішенням Славутського міськрайонного суду від 14 квітня 2011 року в сумі 1868,95 грн., а також кошти отримані нею від боржників і витрачені на потреби власної сім”ї в сумі 540 грн., а всього 2408,95 грн. Пропорційно до задоволених  позовних вимог, на користь позивача із відповідачки слід стягнути понесені ним витрати по сплаті судового збору, що в даному випадку буде становити 51 грн., а також 120 грн. по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

          З вищенаведених мотивів в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, ст. 132 КЗпП України, колегія суддів

                                                  р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволити частково.

          Рішення Славутського міськрайонного суду від 22 липня 2011 року скасувати.

           Позов задоволити частково.

          Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 2408, 95 грн. матеріальної шкоди, 51 грн. витрат по сплаті судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

          В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого  спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

                                 Головуючий:  підпис                                                   Судді:  підписи

З оригіналом згідно. Суддя:                                                  Н.Переверзєва