УХВАЛА

іменем   україни

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах  Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Лаглюка М.М.,

суддів: Суржка А.В., Кравченка С.І.,

за участю прокурора Парусова А.М.

розглянула у судовому засіданні 27 жовтня 2011 року справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 24 січня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 7 лютого 2011 року.

    Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду міста Чернігова зі скаргою, в якій просив скасувати постанову слідчого в ОВС прокуратури міста Чернігова від 30 грудня 2006 року, про закриття кримінальної справи по факту ДТП за відсутністю в діях ОСОБА_2 ознак складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 215 КК України (в редакції 1960 року) на підставі п. 2 ст. 6 КПК України.

Постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 24 січня 2011 року, скаргу ОСОБА_1 на зазначену постанову слідчого в ОВС прокуратури міста Чернігова від 30 грудня 2006 року залишено без задоволення.

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 7 лютого 2011 року постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 24 січня 2011 року залишено без зміни.

В касаційній скарзі ОСОБА_1, посилається на необхідність скасування постанови суду першої інстанції і ухвали апеляційного суду, так як вважає постанову слідчого про закриття кримінальної справи щодо ОСОБА_2 і рішення судів по цьому питанню передчасними, прийнятими без всебічної і повної перевірки всіх обставин справи, а тому на його думку ці рішення не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначає, що по справі необхідно призначити і провести повторну авто-технічну експертизу з метою встановлення дійсних обставин справи. Не погоджується з висновками по справі, які дав слідчий оцінюючи зібрані докази, а суд не звернув на це уваги і погодився з підставами закриття кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за відсутністю в його діях ознак складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 215 КК України 1960 року, а тому висновок суду, про необхідність залишити в силі постанову про закриття кримінальної справи, є необґрунтованим.  

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення скарги і просив залишити постанову суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.  

Зі змісту постанови суду першої інстанції видно, що суд дійшов висновку про обґрунтованість постанови про закриття справи на підставі матеріалів, яким дав належну оцінку. Так, з матеріалів убачається, що 15 листопада 2000 року приблизно о 20 годині 55 хвилин ОСОБА_2, керуючи особистим автомобілем ВАЗ-2105 державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись по вулиці Леніна (пр. Миру) зі сторони Гомельського шосе в напрямку до центру міста, в районі перехрестя з вул. Польовою, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_1, який раптово почав рухатися по проїжджій частині в темний час доби, поза зоною пішохідного переходу, із-за транспортного засобу, що обмежував огляд, зліва на право по ходу руху автомобіля.

За даним фактом прокуратурою міста Чернігова 20 січня 2001 року порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 215 КК України.

Під час досудового слідства було проведено ряд слідчих дій, зокрема, допитано ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_1, свідків  ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, проведено відтворення обстановки та обставин події ДТП, досліджено висновки судово-медичної експертизи щодо отриманих потерпілим ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, висновки медичного огляду ОСОБА_2, висновки акту судово-медичного освідування ОСОБА_1, висновки проведених по справі цілого ряду авто-технічних експертиз. Із сукупності цих та інших допустимих доказів по справі досудовим слідством встановлено, що водій ОСОБА_2 не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_1 шляхом екстреного гальмування керованого автомобіля.      

З урахуванням фактичних обставин встановлених по справі, досудове слідство не знайшло достатніх підстав для притягнення водія ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за фактом ДТП.

Тому, висновок суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, про необхідність залишення без задоволення скарги ОСОБА_1 на постанову слідчого в ОВС прокуратури міста Чернігова від 30 грудня 2006 року про закриття кримінальної справи, порушеної за фактом ДТП за участю водія ОСОБА_2 і пішохода ОСОБА_6, у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 ознак складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 215 КК України, є правильним та таким, що ґрунтується на зібраних та належним чином перевірених і вірно оцінених матеріалах справи.

Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.    

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, що впливають на правильність прийнятих у справі судових рішень, не встановлено.   

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 394 – 396 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:   

касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 24 січня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 7 лютого 2011 року – без зміни.  

Судді:

Лагнюк М.М.                              Суржок А.В.                                 Кравченко С.І.